Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 59-60. Ключові слова в тексті й абзаці. Тематичне речення в абзаці.

Види й засоби міжфразного зв’язку (повторення й узагальнення)

Мета: сформувати поняття про види міжфразного зв’язку компонентів висловлювання (ланцюговий і паралельний) та способи зв’язку (перспективний і ретроспективний); дати учням поняття про актуальне членування речення, сформувати навички його правильного поділу на «дане» і «нове» та використання в мовленні; розвивати логічне мислення школярів, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, узагальнювати; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню ролі людини в розвитку суспільства.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок (удосконалення мовної і мовленнєвої компетенції).

Засоби навчання: проектор, роздавальний матеріал, схема «Види міжфразного зв’язку в тексті» (її зміст —у конспекті уроку).

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями.

— Яке висловлювання є текстом?

— Які основні ознаки тексту вам відомі?

— Що забезпечує змістову (тематичну) цілісність тексту?

— Що забезпечує зв’язність тексту?

— Назвіть види і засоби міжфразного зв’язку.

— Що називаємо темою і мікротемою тексту?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми продовжимо роботу над текстом, з’ясуємо поняття «актуальне членування», «дане», «нове».

  1. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Спостереження та аналіз мовних явищ.

— Прочитайте текст. Який вид міжфразного зв’язку тут наявний? Визначте засоби зв’язку.

Конвалія — багаторічна рослина. Вона має два, часом три великі листки, що виростають із повзучого підземного кореневища. Щороку кореневище утворює біля стебла невелику бруньку. За літо брунька поволі перетворюється на довгий підземний паросток.

Евристична бесіда за питаннями.

— Про що йдеться у 1-му реченні? 2-му? 3-му? 4-му?

— Порівняйте 1-ше і 2-ге речення. Що у другому реченні відоме з першого? Яка інформація у ньому нова?

— Порівняйте 3-тє і 4-те речення.

Коментар учителя.

Тема тексту може ділитися на підтеми (мікротеми). Частиною тексту, в якій розкривається зміст підтеми (мікротеми), є абзац. На письмі абзац виділяється відступом вправо.

Актуальне членування висловлювання — виділення у висловлюванні як одиниці мовлення теми (даного) і реми (нового; того, що стверджується про тему).

Тема (відоме, дане) — компонент актуального членування висловлювання, початковий пункт повідомлення; те, стосовно чого щось стверджується у висловлюванні. Речення у тексті поєднуються за допомогою «даного» (відомого), де використовуються повтори слів, займенники, синоніми. «Дане» (відоме) в тексті служить для зв’язку речень. У ньому повторюється якась частина попереднього речення.

Рема (у перекладі з грецької мови — сказане) (нове) — компонент актуального членування висловлювання; те, що стверджується або про що запитується в темі. «Нове» в реченні містить основне повідомлення і виділяється логічним наголосом. У мовленні «нове» найчастіше стоїть наприкінці речення.

У тексті може бути послідовний (ланцюжком) і паралельний зв’язок. При послідовному зв’язку речень «даним» наступного речення стає «нове» попереднього. Паралельний зв’язок полягає в тому, що «дане» залишається одним і тим же.

Вступна вправа. Дослідження-аналіз.

— Прочитайте текст. З’ясуйте тип мовлення і стильову належність. Аргументуйте свою думку.

Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим витвором багатьох поколінь. Кожне витворене й прийняте для вживання слово — це своєрідний символ сформованої ідеї, мета якої проникнути у світ природи і в людську сутність, у світ людського духу. Вироблення граматичних законів, творення нової лексикисправа тисячоліть.

У великому творчому процесі народжується мова людини, а з нею народжується й найприродніше єднання — народ. Мова стає тією субстанцією, що породжує народ, націю: створилася мова — виникає, починає діяти народ. Тож не дивно, коли наступає загроза зникнення мови, — надходить і загроза смерті народу, носія мови (Г. Нудьга).

— Визначте, що виражають виділені слова в реченнях — «нове» чи «відоме». Назвіть види і засоби міжфразного зв’язку у висловлюванні.

  1. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи з теми.

Колективне опрацювання схеми «Види міжфразного зв’язку в тексті».

— Розгляньте схему. Визначте особливості ланцюжкового (послідовного) й паралельного видів міжфразного зв’язку компонентів висловлювання.

Дослідження-розпізнавання.

— Дослідіть види міжфразного зв’язку між складовими частинами текстів. Назвіть характерні ознаки ланцюжкового (послідовного) й паралельного видів зв'язку.

  1. Призвичаєні до землі переселенці бралися за плуга і вирощували хліб. Вони годували і випасали худобу, полювали на хижого звіра, займалися рибальством, бджільництвом. Праця цих роботящих людей давала плоди(О. Опанович).
  2. Шевченко — наш поет і перший історик. Шевченко перше всіх запитав наші німі могили, що вони таке, і одному тільки йому дали вони ясну відповідь, ясну, як Боже слово. Шевченко перше всіх додумався, чим наша старосвітчина славна і за що проклянуть її грядущі роди(П. Куліш).
  3. Саме інженери примусили вчених подумати, як втрутитися в найглибші тайники кристалів, перетворити графіт на алмаз. Інколи вони вкраплені в метеоритах, що прилітають з космосу на землю. Очевидно, створюють їх височенні температури, надвисокі тиснення удару при падінні на землю(В. Собко).
  4. Було пів на дев’яту, і до гімназичних дверей прямувала сила народу. Гімназисти йшли на перехідні екзамени. Малих хлопчиків, отаких, як Юра, в матросках, сорочках, матері й батьки вели на вступні. Серце Юрине затремтіло(Ю. Смолич).
  5. Вельбот відійшов од берега. З вельбота мисливці стежили за двома товаришами. Сміливо залишали ті під собою великі скелі. Та ось вони вже в тому місці, де треба закладати динамітні набої. Ножами вишкрябують грунт з-під скель. Роблять глибокі діри. Закладають туди набої(М. Трублаїні).
  6. Леся Українка — одна з найоригінальніших поетес світу. Багатогранний талант Леся Українка успадкувала від своєї матері, Ольги Косач, що виступала під літературним псевдонімом Олена Пілка. Від своєї матері Леся Українка перейняла і літературний хист, і замилування до фольклору та етнографії(Л. Костенко).
  7. Дуже освічений був лікар у Ярослава Мудрого. Звали його Саргісом. Знав цей лікар кілька мов, мав при собі багату медичну бібліотеку(О. Єфімов).

— Знайдіть «зайвий» уривок за видом міжфразного зв’язку, який характеризується поєднанням ланцюжкового й паралельного зв’язків.

  1. Закріплення знань, умінь і навичок.

Лінгвістична вправа.

— Один письменник розпочав писати оповідання, але, відредагувавши його, отримав роман. Вам потрібно з’ясувати, як автор перетворив початок оповідання у початок повісті, а потім — роману.

  1. Осінь. Сумні та холодні дні. Журливими ключами відлітають лелеки.
  2. Прийшла золотокоса осінь. Потяглися довгою чередою сумні та холодні дні. Високо в небі, попрощавшись з рідною землею, журливо відлітають лелеки.
  3. Був той незвичайно тужливий час, коли на землі панувала золотокоса осінь. Сумні та хмурні дні, часто пересипані холодними дощами, огортали все навкруги. І лише зрідка крізь сірі хмари долинало тривожне курликання вічних мандрівників — лелек; це вони прощалися з рідною домівкою, відлітаючи у далекий вирій.

— Якою інформацією поповнився твір?

— Порівняйте перший та останній уривок. Визначте у них дане і нове.

— Завдяки даному чи новому збільшився обсяг твору?

Учні роблять висновок, що письменник збільшив у кожному наступному тексті обсяг «нового».

Конструктивне завдання.

— Прочитайте початок висловлювання. Запишіть його, продовжуючи розповіддю про роль батьківського двору у вашому житті. Визначте «відоме» і «нове» у сконструйованому висловлюванні.

Батьківський двір

Не можна ніколи забувати найріднішого, найтеплішого батьківського двору, рідного лісу з його тендітними молодими берізками, кремезними дубами, першими весняними пролісками, першими осінніми опеньками, солодкими полуницями, дорогого кожному веселого щебету птахів, що знову повертаються до рідних гнізд (В. Цимбалюк).

— Доберіть синоніми до виділених слів.

(Тендітний — тонкий, ніжний, делікатний, уразливий, витончений.

Кремезний — високий, грубий, міцний, коренистий, могутній).

VII. Узагальнення й систематизація вивченого.

Узагальнювальна бесіда за питаннями.

— Чим відрізняється тема від мікротеми?

— За допомогою чого поєднуються речення в тексті?

— Як ви розумієте поняття «дане» і «нове»? Відповідь аргументувати.

— Як слід розуміти паралельний і послідовний зв’язок речень у тексті?

Дослідження-реконструювання.

— Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Дослідіть, чи правильно поділено висловлювання на абзаци.

— Перепишіть, правильно поділивши текст на окремі смислові частини. Доберіть заголовок, складіть план.

Освічені люди високо цінувалися на Запорожжі. Найздібніші ставали військовими писарями й нерідко фали вирішальні ролі серед запорозьких козаків. Багато освічених людей, безумовно, давала запорозьким козакам Київська духовна академія. Та були осередки освіти, школи і в самому Запорожжі. Вони поділялися на січові, монастирські й церковнопарафіяльні. У січовій школі навчалися хлопчики, які самі приходили з України й Польщі, або ж спеціально привезені багатими батьками в Січ для навчання фамоти й військового мистецтва.

Свого часу тут одержав освіту і військову підготовку старший син Богдана Хмельницького Тиміш, якому пророкували майбутнє великого полководця. За свідченням сучасників, на Січі було до п’ятдесяти школярів.

Вони вчилися читання, співів і письма, мали особливий фомадський устрій, що був схожий на військовий. Спільні кошти зберігалися завжди у старшого, якого обирали всі. Січові школярі отримували прибутки частково від батьків, частково — за дзвоніння у дзвони, за колядування та привітання козаків у свята Різдва Христового, Нового року й світлого Воскресіння. У церковнопарафіяльних школах, частина яких призначалася для навчання музики і співу, навчалися молоді козаки, які жили у слободах, зимівниках і хуторах. Таким чином, січове товариство жило не тільки інтересами нинішнього дня, а й інтересами віддаленого майбутнього (За Д. Яворницьким).

— З’ясуйте види міжфразного зв’язку речень у тексті.

VIII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Вправа «Незакінчене речення».

— На уроці найскладнішим було...

— Ми навчилися.,.

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
  • Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу (письмово).








загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.