Українська мова 9 клас - Розробки уроків - 2017 рік

Урок 8. Пряма і непряма мова (повторення й поглиблення). Розділові знаки при прямій мові (повторення й поглиблення вивченого)

Мета: поглибити знання про пряму і непряму мову; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою, а також використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов і повагу до історії свого народу.

Tип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовленнєвої компетенції).

Засоби навчання: підручник, дидактичний матеріал, мультимедійні засоби.

Епіграф до уроку:

«У нас над усе честь і слава...»

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Актуалізація та корекція опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

Мозковий штурм.

— Що вам відомо про пряму і непряму мову з попередніх класів?

— З якою метою люди використовують пряму мову?

— Яку структуру мають речення з прямою мовою?

— Пригадайте інтонаційні особливості прямої мови. Наведіть приклади.

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація уміння.

  1. Сприйняття й усвідомлення учнями нових знань.

Вступне слово вчителя (інформаційна компетентність).

У процесі спілкування в мовців виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Є пряма передача чужої мови (пряма мова, діалог, цитата) та непряма мова.

Сьогодні на уроці ви навчитеся знаходити речення з прямою і непрямою мовою, цитатами, репліками діалогу та визначати особливості їх, виражальні можливості; набудете знань про розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі та зможете їх обгрунтовувати; розвинете вміння й навички замінювати пряму мову непрямою та порівнювати виражальні можливості різних способів передачі прямої мови; усвідомите роль речень із прямою мовою та діалогів у процесі створення усних і письмових висловлювань різних видів.

Коментар учителя.

Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту та інтонації. Наприклад: «Я буду брати себе в руки», — обіцяє Рубін (І. Сенченко).

Непряма мова — це чуже мовлення, передане тільки зі збереженням змісту висловлюваної думки без збереження форми та інтонації висловлювання. Наприклад: Рубін обіцяв, що буде брати себе в руки.

Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, у середині й після неї:

  1. «П», — а.

«Розкажіть, будь ласка, мені про вашу Батьківщину», — попросив скульптор, закладаючи ногу на ногу (О. Гончар).

  1. А: «П!»

Діти кажуть: «Ми Вітчизну нашу любимо святу!» (П. Тичина).

  1. «П? — а. — П».

«Та ви смієтесь? — вигукнув лейтенант. — Не бачите, яка це в мене радість?» (П. Загребельний).

Пряма мову і слова автора вимовляють з різною інтонацією. Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

Слова автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, вони вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою. Наприклад: Він посміхнувся з поблажливою зверхністю: «Життя, воно навчить... Навчить калачі з маком їсти» (О. Гончар). Слова, що стоять після прямої мови, вимовляються трохи прискорено і з пониженням голосу. Наприклад: «А тепер розкажи нам, Нателло, — усміхаючись, говорив інженер, — як ти відкрила Оленяче джерело?» (О. Гончар).

Слова автора, що стоять у середині прямої мови, ділять речення на три частини. Перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга — залежно від мети висловлювання, а слова автора виділяються паузами з обох боків і вимовляються з інтонацією вставних слів, із зниженням голосу в кінці. Наприклад: «Мамо! — радісно закричав хлопчина, зриваючись нагло з довгої задуми. — Знаєш, мамо, що?» (Б. Лепкий).

Вибіркова робота на основі тексту (інформаційна, загальнокультурна компетентність).

— Прочитайте текст, дотримуючись відповідної інтонації. Знайдіть і випишіть речення з прямою мовою. Якого значення вони надають висловлюванню? Проаналізуйте їх структуру.

«У нас над усе честь і слава...»

Добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби — все це риси характеру, якими славились запорозькі козаки. Окрім того — висока любов до особистої свободи, а також глибока повага до старшого покоління: старих козаків і залужених воїнів.

«Щодо інших людей, — писали сучасники, — запорізькі козаки завжди були гостинними й привітними». Цей звичай, звичайно, був у запорожців не лише до приятелів та знайомих, але й до сторонніх людей.

Один із сучасників розповідає: «Хоча в Січі жили люди різного стану, але там панувала така чесність і безпека, що можна було на вулиці залишити свої гроші, не боячись, що їх украдуть».

«Брати-запорожці, у нас над усе честь і слава, військова справа...» — казали козаки.

Коментоване письмо.

— Запишіть речення. Укажіть пряму мову, схарактеризуйте речення за метою висловлювання. Поясніть розділові знаки.

  1. «Гарна музика», — шепнула заслухано Дарка (Ірина Вільде).
  2. Махнові ж своє муляло: «Перекази козацькі, професоре, хай трохи постороняться, розкажи, які перекази про нас складають» (О. Гончар).
  3. Вус Яворницького сердито ворухнувсь: «То не ідеал, до якого йдуть через руїни» (О. Гончар).
  4. «Антон не з таких, — сказав Мартин Джура, — проти своїх Антон не піде» (П. Панч).
  5. «Свій мед, першої взятки, — не втерпів боцман, щоб не похвалитись. І звертаючись до Марії, додав: — Уже чотири вулики маємо, ціла пасіка...» (О. Гончар).
  6. «А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь (А. Чайковський).

Творча лабораторія.

— За поданими схемами складіть речення з прямою мовою.

  1. «П», — а.
  2. А: «П!»
  3. «П?» — а.
  4. «П, — а, — п».
  5. «П? — а: — П».
  6. «П! — а. — П».
  7. А: «П?»

Пунктуаційний практикум (компетенція саморозвитку і самоосвіти).

— Розставте потрібні розділові знаки.

  1. Говорять якось поляки запорожцям Ми от воюєм завжди за честь а ви за гроші. Чого кому бракує той за то воює відповідають козаки (Народна творчість).
  2. 1. Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати сказав найстарший Кий. 2. Аскольд і Дир побачили гарне місто над рікою ввійшли до нього і сказали киянам Ми будемо у вас князювати будемо вас боронити перед нападами чужих племен (За А. Лотоцьким).
  3. Узагальнення й систематизація знань учнів.

Робота в парах (компетентність продуктивної творчої діяльності).

— Допишіть до слів автора пряму мову. Запишіть речення з прямою мовою, ураховуючи всі різновиди їх оформлення. Перебудуйте речення з прямою мовою на непряму мову.

  1. Дівчина сказала...
  2. Віктор здивовано вигукнув...
  3. Батько порадив дочці...
  4. Студенти вирішили...
  5. Перехожий запитав у мене...
  6. Викладач повідомив...

Синтаксичний конструктор.

— Поставте при прямій мові (1) слова автора (2) в усіх можливих позиціях.

  1. «Що таке людина, як подумаєш про це? Велика розумом людина, та не може осягнути вона всіх чудес землі».
  2. Писав майже дев’ятсот років тому Володимир Мономах.

— Накресліть схеми поданих речень.

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» (компетенція саморозвитку і самоосвіти).

— На уроці ми повторили інформацію про...

— Пряма мова — це...

— Непряма мова — це...

— Пряму мову супроводжують...

— Інтонаційно пряму мову передають...

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання (компетентність продуктивної творчої діяльності).

  • Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу (достатній рівень).
  • Виписати з художньої літератури п’ять речень із прямою мовою різної структури. Накреслити їх схеми. Позначити силу голосу відповідно до правильного інтонування речень (високий рівень).





Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити