Уроки музичного мистецтва 3 клас 2 семестр (до підручника Аристова Л.С.)

РОЗВИТОК МУЗИКИ

Музика не може думати, але може втілювати думку.

Рихард Вагнер

УРОК 17

 Тема. Музика як мистецтво, що не існує без розвитку. Розвиток музики як процес відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні. Пісенний подарунок до зимових свят. Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне виконання та вокальне (Лара Фабіан або Сара Брайтман) — слухання. Слова Олександра Коваленкова, музика Льва Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» — розучування (с. 60-62).

Мета. Ознайомити учнів з поняттям «музика як мистецтво», закріплювати вміння працювати з ритмічним супроводом, розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу, вміння відтворювати асоціації; виховувати любов до народних традицій, бажання їх переймати та примножувати.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось — не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати —

Щоб не було нам мороки.                                      

Всі готові до уроку?

Тож гаразд. Часу не гаймо І урок наш починаймо.

1.        Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2.        Музичне привітання.

II. Розспівування.

Співаємо звук «до». Вчитель може відтворити даний звук на музичному

інструменті. Тепер заспіваємо 2 коротких (до-до), один короткий (до), а тепер з’єднаємо (до-до-д    

Гра «Луна».

—    А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.

Гра «Луна».

— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.

III. Ритмічні вправи.

IV.    Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 60.

2. Пізнавальна бесіда.

3. Музична гра Василя Верховинця «Ой сусіди, сусідоньки» (див. урок  № 15).

V.     Слухання музики.

Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне виконання та вокальне (Лара Фабіан або Сара Брайгман).

1. Загальні відомості про композитора.

Томазо Джованні Альбіноні — італійський композитор епохи бароко. За життя був відомий здебільшого як автор численних опер, проте в наш час має популярність і регу- | лярно виконується, головним чином, його інструментальна музика.

Народився 8 червня 1671 р. у Венеції в заможній купецькій родині. 1694-го написав свій «Опус 1», який присвятив кардиналу Отгобоні. 1700 року служив у герцога Мантуї Фернандо Карло як скрипаль; йому присвятив свій «Опус 2». 1701-го написав «Опус 3», що став дуже популярним, і присвятив його великому герцогу Тосканському Фердинанду III.

1705 року Альбіноні одружився. На цей час він здобув славу як оперний композитор у багатьох містах Італії, одночасно створюючи у великій кількості інструментальну музику. До 1705-го він писав переважно гріо-сонати і скрипкові концерти, пізніше, до 1719 р., складав соло-сонати та концерти для гобоя.

На відміну від більшості композиторів того часу, наскільки відомо, Альбіноні ніколи не прагнув отримати посаду при дворі або церкві, але мав власні кошти і можливість складати музику незалежно.

1722 року Максиміліан II Емануїл, курфюрст Баварії, якому Альбіноні присвятив цикл із 12 сонат, запросив його керувати своєю оперою.

1742-го збірники скрипкових сонат Альбіноні опублікували у Франції у вигляді посмертного видання, тому дослідники довший час уважали, що до того часу композитор уже не дожив. Пізніше з’ясувалось, однак, що він перебував у Венеції в безвісті, а помер 17 січня 1751 року.

Альбіноні є автором близько 50 опер, 28 з яких були поставлені у Венеції між 1723 і 1740 рр., проте сьогодні він відомий переважно завдяки інструментальній музиці, особливо концертам для гобоя. Його інструментальна музика привернула серйозну увагу Йоганна Себастьяна Баха, який написав принаймні дві фуги на теми Альбіноні і постійно використовував його басові партії для вправ своїх учнів у гармонії.

Значна частина спадщини Альбіноні була втрачена під час Другої світової війни при загибелі Дрезденської державної бібліотеки, тому мало що відомо про його життя та музику після середини 1720 рр.

2. Слухання твору.

3. Обговорення твору, с. 60 підручника.

4. Нотна грамота. Музична абетка, с. 61 підручника.

VI.    Фізкультхвилинка.

Трава низенька-низенька,

Дерева високі-високі.

Вітер дерево колише-гойдає,

Птахи летять-відлітають,

А діти тихенько за парти сідають.

Виростем великими,

(діти стають на пальці ніг, руки вгору)

Яблук нарвемо, (імітують зривання яблук обома руками)

В кошики великі (розводять руки в сторони)

Ми їх складемо, (присідають, імітуючи складання яблук).

VII.  Вивчення пісні.

Слова Олександра Коваленкова, музика Льва Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2.  Цікаві розповіді.

3.  Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити