МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО 4 КЛАС
ПОУРОЧНІ ПЛАНИ

Урок 21. СПОРІДНЕНІСТЬ МУЗИКИ СЛОВ'ЯНСЬКИХ НАРОДІВ    

Вступ
Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.
Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?

Слухання музики. Визначення твору
(Звучить коломийка)
Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.
Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.

Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»

У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.

Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.

Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.


Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.
Аналіз прослуханого твору
У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.
Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.

Розповідь про українські мотиви у творчості М. Глінки
Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.

У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.

„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.

Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.

У пісні розповідається про нелегку долю козака. Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована.
Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”
Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”

Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити