ПРИРОДОЗНАВСТВО конспекти уроків 4 клас до підручника Т. В. Гладюк - розробки уроків - 2015 рік

УРОК 46  Водойми України: природні й штучні

Тема. Водойми України: природні й штучні.

Мета. Закріпити і розширити знання учнів про водойми України; дати поняття про природні й штучні водойми, солоні та прісноводні, навчити розрізняти водойми; розвивати спостережливість і уяву; формувати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; розширити знання про значення водойм у житті людини; виховувати бережне ставлення до водойм.

Обладнання: ілюстрації водойм, таблиця.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Хвилинка спостережень.

Аналіз показників погоди (стану неба, хмарності, опадів, температури повітря, напрямку вітру), висоти Сонця над горизонтом. Заповнення календаря природи.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

— Що таке корисні копалини?

— Що називають родовищем корисної копалини?

— Які горючі корисні копалини видобувають у нашій області? рудні? нерудні?

— Які з цих корисних копалин видобувають відкритим способом, а які — у шахтах; за допомогою свердловин?

2. Індивідуальне опитування (усне).

Розповісти про одну із корисних копалин, яку видобувають у нашій області (3—4 учні).

3. Гра «Юні дослідники» (робота з фізичною картою України).

Визначте, у яких областях України добувають ті ж корисні копалини, що й у нас.

IV. Актуалізація опорних знань учнів, повідомлення теми і мсти уроку.

— Відгадайте загадку.

     — Що таке: пливе і ллється, часом на камінь дереться, як немає — все всихає, звір і птаха помирає? (Вода)

— Яке значення має вода на Землі?

— Яким кольором позначають воду на глобусі й карті?

— Які океани є на Землі?

— Сьогодні ми дізнаємося про водойми України.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступна розповідь про водойми.

— Без води життя на Землі неможливе: в’яне квітка, страждає звір, замовкає пташка.

Усе живе потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним скарбом природи. Вода напуває Землю, яка годує людину. Люди завжди розуміли значення води для себе і впродовж багатьох віків оспівували її як основу буття. Обожнювали все: море, озеро, річку, криницю, джерело. Вода — справжнє диво природи. Вона покриває 2/3 поверхні нашої Землі. Вода животворною силою наповнює незліченні річки й озера, перетворює пустелю у квітучий сад. Вона вічно мандрує. Найбільше її у водоймах. Джерела, річки, озера, болота, ставки, водосховища, моря — усе це водойми.

— Розгляньте ілюстрації на дошці. Які водойми вам знайомі?

— Де ви їх бачили?

— Чи є якісь водойми поблизу вашого будинку?

    —  Водойми поділяють на природні та штучні. Ті водойми, які утворилися самостійно, без втручання людини, є природними: річка, море, джерело, болото, озеро. А ті, які створила сама людина, називаються штучними: водосховища, канали, ставки.

Допоможіть правильно погрупувати ілюстрації водойм на штучні і природні (робота з дібраними ілюстраціями).

2. Робота з таблицею.

3. Демонстрація досліду.

— Звідки береться вода під землею? А як вона витікає з-під землі? Простежимо це на досліді.

Беремо три склянки і поміщаємо у них лійки. У першу лійку насипаємо грунт, у другу — пісок, у третю — глину. Спостерігаємо, де вода швидше пройде через природний матеріал.

— Що ви помітили? Де найшвидше перейшла вода? Який це матеріал? Де повільніше проходить вода?

Отже, грунт і пісок швидше пропускають воду, а глина — повільніше. Так під час дощу і танення снігу частина води стікає в річки, випаровується, а решта просочується крізь ґрунт і пісок до глини, яка не пропускає води. Усі води, які знаходяться під поверхнею землі, прийнято називати підземними. Під землею вода очищується, фільтрується і вже чистою виходить на поверхню.

4. Розповідь з елементами бесіди про джерело.

Підземні води не залишаються нерухомими. Вони рухаються підземними струмками і виходять на поверхню. Місце, де виходить вода, називається джерелом. Джерела можна побачити уздовж ярів, на схилах височин і горбів. Там, де вони є, водойми завжди поповнюються чистою водою. Деколи на поверхню землі виходить вода, в якій є розчинені солі і гази. Таку воду називають мінеральною, вона має лікувальні властивості. Джерела в природі нашого краю зустрічаються часто, мінеральні джерела є в Борщівському та Гусятинському районах. Усім відомі в нашій місцевості Конопківські джерела поблизу смт. Микулинці.

— А чи траплялося вам знайти джерело? Де саме? Яка в ньому вода?

— В Україні здавна шанували джерела. Чистота та бездоганні смакові якості джерельної води сприяли тому, що народ надавав їм символічного значення: вода вважалася живою, тобто — особливо цілющою. За народними повір’ями, «жива» вода давала силу, зцілювала рани і повертала до життя.

5. Бесіда про значення водойм для людини.

Яке значення для нас мають водойми? З якими цілями ми використовуємо їх? (Для побутових потреб. Для зрошування полів. Для впрошування тварин (водоплавних птахів, цінних хутрових звірів). Для роботи заводів і фабрик. Для прокладання судноплавних шляхів з метою перевезення вантажів і пасажирів. Для розведення і ловлі риби. Для занять водними видами спорту. Для відпочинку. Для милування красою водойм. Для побудови електростанцій. Дія добування кухонної солі. З лікувальною метою.)

6. Бесіда про бережне ставлення до водойм.

— Яку загрозу для живих організмів несе забруднення водойм?

— Складіть перелік заходів з охорони водойм від забруднення. (Припинити скидання у водойми стічних вод; не будувати поблизу водойм промислових об'єктів; контролювати за кількістю внесень отрутохімікатів і добрив на поля; впроваджувати сучасні методи очистки води; відтворювати ресурси прісних вод; благоустрій, озеленення, ландшафтний дизайн прибережної території; заселення цінними тваринами та висаджування водної рослинності.)

7. Фізкультхвилинка.

VI. Осмислення і узагальнення знань.

1. Робота з підручником.

2. Відповіді на запитання після статті.

3. Робота в парах.

— Поміркуйте! Чому ставки, водосховища і канали називають штучними водоймами?

4. Робота в групах.

Обговоріть! Як ви розумієте народну мудрість «Не плюй у криницю, бо прийдеш до неї пити водицю»?

5. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1-3.

VII. Підсумок уроку.

1. Фронтальна бесіда.

— Що таке водойми?

— На які групи їх поділяють?

— Як утворюється джерело? Чим воно корисне?

— Яке значення відіграють водойми в житті людини?

— Яку загрозу для живих організмів несе забруднення водойм?

— Чим ви можете допомогти водоймам?

2. Робота з картками для самостійної роботи.

VIII.  Домашнє завдання.

Прочитайте §40. Дайте відповіді на запитання після параграфа. Виконайте завдання в картках для самостійної роботи.

Додатковий матеріал для вчителя

Озера Волинського Полісся мають різноманітне походження і відіграють важливу роль у його природному середовищі. Одним із найбільших озер Полісся є мальовниче озеро Світязь, розташоване в Любомльському районі Волинської області. Воно є складовою Шацького національного природного парку. Площа озера — 27,5 км2, довжина — 9,3 км, ширина — 4,8 км, довжина берегової лінії — 30,2 км, середня глибина — 7 м, максимальна — 58,4 м, об’єм води — 190,7 млн м3. Це типове карстове озеро, яке утворилося серед розчинних мертелів і вапняків крейдового віку. Береги його низькі, піщані, є невеликі затоки та острів площею близько 7 га.

Живиться озеро підземними водами й атмосферними опадами. У мілководній частині ростуть очерет, рогіз, осока, латаття біле та інші рослини. Із рибних багатств найбільше промислове значення мають вугор, лящ, короп, сом, карась. Використовується для рекреації та туризму.

Карстове походження має Пулемецьке озеро, яке теж знаходиться в Шацькому природному національному парку. Його площа — 16,3 км2, довжина — 6 км, ширина — 3,6 км, середня глибина — 4 м, а максимальна — 19 м. Береги низькі, піщані, покриті лісами. Воно з’єднане каналом з Островітянським озером. У ньому водяться окунь, карась, щука, сом, в’юн.

Серед озер Волинського Полісся, які мають річкове походження, значним за розмірами є Турське озеро (площа — близько 13 км2, середня глибина 1,2 м, довжина берегової лінії — 17,2 км). Воно знаходиться на заплаві верхньої течії р. Прип’ять, має низькі заболочені береги, вода в ньомубуровато-коричневого кольору. Живлення мішане. Тут водяться плотва, лин, лящ, карась, окунь, щука. Використовується в рибному господарстві.

Прикладом озер льодовикового походження є озеро Лука (площа — 1,35 км2, глибина — до 10 м), яке знаходиться в Ратнівському районі Волинської області. Серед озер Волинського Полісся відомі також Люцемир, Пісочне (карстового походження), Люб’язь (річкового походження).

Придунайські озера значні за розмірами і мають різне походження. Озера- лимани виникли внаслідок підтоплення морем гирлових частин приток Дунаю. Тепер вони віддалені від берега Чорного моря, а коливання рівня води в них пов’язане з паводками на Дунаї. Глибина озер тут незначна. Найбільшим з придунайських озер-лиманів є Ялпуг (площа — 149 км2, довжина — 39 км, ширина — до 5 км, середня глибина — 2 м, а максимальна — 6 м). Мінералізація води — 1-1,5 г/л. На березі озера при впаданні ріки Ялпуг знаходиться м. Болград. В озері водиться понад 40 видів риб, які мають промислове значення. У південній частині озеро Ялпуг протокою з’єднується з озером Кугурлуй (площа — 82 км2, довжина — 20 км, ширина — 4-5 км, середня глибина — 0,6-0,8 м, а максимальна — 2 м). Екологічні умови через забруднення отрутохімікатами, стічними водами несприятливі. Відоме озеро-лиман Кагул (площа змінюється від 82 до 93 км2, пересічна глибина 1,5-2 м). Значними придунайськими озерами є також Катлабуг, Китай, Саф’ян.

Причорноморські озера-лимани розташовані на узбережжі Чорного моря в межиріччі Дунай-Дністер-Дніпро. Вони виникли внаслідок затоплення морськими водами гирлових ділянок річкових долин та відчленуванням їх піщаними пересипами, через які більшість із них періодично мають зв’язки з морем. Озеро-лиман Сасик (Кундук) було відокремлене від моря греблею з метою опріснення вод і використання їх для зрошення. Але наслідки експерименту невдалі, вода для зрошення непридатна. Його площа — 204,8 км2, довжина — 35 км, ширина від 4,5 до 11 км, середня глибина — 2,4 м, максимальна — 3,9 м. Промислове значення мають такі види риб як короп, сазан, карась.

Озеро-лиман Шагани має довжину 11,5 км, ширину від 2,2 до 9,3 км, площу — 74 км2, глибина від 0,3 до 2 м. Солоність змінюється за сезонами від 14 до, 35 %о. Використовується для грязелікування. Шагани протокою з’єднується з лиманом Алібей.

У районі м. Одеси відомі два значні за розмірами озера-лимани: Куяльницький і Хаджибейський, які широко використовуються для лікування, оздоровлення і відпочинку.

Площа Куяльника змінюється від 50 до 60 км2, глибина — близько 3 м, середня солоність — 75 %о. Хаджибейський лиман має площу близько 70 км2 і глибину до 13,5 м, пересічна солоність — 22 %о.

Багатий на озера рівнинний Крим, зокрема в районі м. Красноперекопськ (озера Красне, Айгульське), на Керченському півострові (озера Узунларське, Актаське, Чокрацьке та ін.), на Тарханкутському півострові (озеро Донузлав) і в районі міст Євпаторія, Саки (озера Сасик, Сакське та ін.). Усі ці озера солоні й використовуються для видобування різних солей та для лікування. Найбільшим кримським озером є Сасик, його площа — 71 км2, середня глибина — 0,7 м, максимальна 1,2 м, солоність від 90 до 160 %о.

Озеро Донузлав має довжину 30 км, ширину до 8,5 км, площу — 48,2 км2, глибину — до 27 м, а солоність — близько 90 %о.

У Кримських горах є невеликі озера карстового походження.

Гірські мальовничі озера зустрічаються в Українських Карпатах. Найбільш відоме озеро Синевир, яке знаходиться в Міжгірському районі Закарпатської області на абсолютній висоті 989 м. Воно входить до складу Синевирського національного парку. Походження озера Синевир найчастіше пов’язують із загатою, що утворилася внаслідок обвалу. Площа його — 0,07 км2, переважна глибина — 16-17 м, а максимальна — 24 м. В озері водяться форель та інші види риб. Береги покриті лісом.

Гірське озеро Бребенескул знаходиться в Рахівському районі Закарпатської області в масиві Чорногора на висоті 1801 м. Воно має льодовикове походження. Довжина — 134 м, ширина — 28-44 м, глибина — 2,8 м. Живиться атмосферними та підземними водами. Береги його круті, скелясті.

Водосховища, ставки та канали створено людиною для регулювання стоку з метою господарського використання поверхневих вод. Зокрема для енергетики, водного транспорту, водопостачання, зрошення, риборозведення та рекреації. Вони впливають на гідрологічний режим рік і озер та на мікроклімат прилеглих територій.

В Україні споруджено 1157 водосховищ і 28,8 тис. ставків. До ставків відносять штучні водойми, об’ємом до 1 мли м3 води. Найбільші водосховища в Україні створено на Дніпрі, Дністрі та в басейні Південного Бугу, Сіверського Дінця та Інгульця. Дніпровський каскад водосховищ в Україні складається із 6 водосховищ.

Київське водосховище створено під час спорудження Київської ГЕС в 1964-1966 рр. Його довжина — 110 км, ширина — до 12 км, площа — 922 км2, середня глибина — 4 м, максимальна — 14,5 м. Мілководні ділянки (глибиною до 2.0 м) займають близько 40 % площі водосховища. Повний об’єм води становить 3,73 км3. Температура води в липні — +20...+24 °С. Льодостав встановлюється із середини грудня до кінця березня. Водообмін відбувається від 8 до 15 разів на рік. Влітку спостерігається цвітіння води. Тут поширені різні види водяної рослинності (рогіз, очерет, водорості, зокрема синьо-зелені). Найпоширеніші з промислових риб: лящ, щука, плітка, чехоня та ін. Рибопродуктивність коливається від 7 до 2,3 кг/га за рік. У зв’язку з Чорнобильською катастрофою відбулося забруднення донних відкладів Київського водосховища радіонуклідами.

Канівське водосховище утворилося внаслідок побудови греблі Канівської ГЕС в 1972-1978 рр. Його довжина — 120 км, ширина — до 8 км, площа — 675 км2, середня глибина — 3,9 м, а максимальна — 21 м. Повний об’єм води 2,73 км. Водообмін відбувається 16-18 разів на рік. Мілководдя (глибина до 2 м) займає близько 24 %. Із риб практичне значення мають лящ, щука, пласкирка, верховодка та ін. На формування гідрохімічного режиму водосховища впливають стічні води Києва.

Кременчуцьке водосховище утворилося внаслідок спорудження Кременчуцької ГЕС в 1959-1961 рр. і є найбільшим за площею серед Дніпровського каскаду. Воно має площу 2252 км2, довжину — 149 км, ширину — до 28 км, а об’єм води — 13,5 км3. Середня глибина — 6 м, а максимальна — 21м. Водообмін відбувається 2,5-4 рази на рік. Мілководна частина (до 2 м) займає 18% його площі. Тут ростуть водолюбні рослини: очерет, рогіз вузьколистий, латаття біле, рдесник та ін. Значно розвинуті водорості, які представлені 750 видами. У водосховищі водиться 50 видів риб, серед яких промислове значення мають лящ, судак, короп, плітка, синець. Середня багаторічна промислова рибопродуктивність Кременчуцького водосховища становила 32 кг/га.

Дніпродзержинське водосховище створено в 1964 р. при спорудженні Дніпродзержинської ГЕС. Його довжина — 114 км, ширина — 16 км, площа — 567 км2. Пересічна глибина — 4,3 м, максимальна — 16 м. Об’єм води — 2,45 км3. Водообмін відбувається 18-20 разів на рік. Використовується для енергетики, водного транспорту, зрошення (30-40 тис. га), водопостачання (тут бере початок канал Дніпро-Донбас), рибного господарства і рекреації. Із 30 видів риб промислове значення мають лящ, щука, судак, сом, плітка та ін. Промислова рибопродуктивність становить 25-29 кг/га на рік.

Дніпровське водосховище утворилося в 1932 р. при спорудженні Дніпрогесу, відбудоване після Великої Вітчизняної війни в 1948 р. Його довжина — 129 км, середня ширина — 3,2 км, площа — 410 км2, пересічна глибина — 8 м, максимальна — 53 м, об’єм води — 3,3 км3. Воно знаходиться в межах Українського кристалічного шита, а на його берегах відслонюються докембрійські кристалічні породи. Водами озера затоплено 10 дніпровських порогів, які були перешкодою для судноплавства. Водообмін відбувається 12-14 разів на рік. Рибопродуктивність менша, ніж інших дніпровських водосховищ і становить 14-15 кг/га на рік. Якість води у водосховищі нижча, ніж в інших дніпровських водосховищах.

Каховське водосховище (утворилося в 1955-1958 рр. при спорудженні Каховської ГЕС) — одне з найбільших дніпровських водосховищ: його площа — 2155 км2, повний об’єм води — 18,2 км3, довжина — 230 км, максимальна ширина — 25 км, середня глибина — 8,4 м, максимальна — 24 м. Водообмін відбувається 2-3 рази на рік. Мілководдя (глибина до 2 м) займає 5% загальної площі.

Значна частина мілководдя зайнята очеретом, рогозом, куширом, водяним горіхом та іншими рослинами. Найпоширенішими видами водоростей є зелені, синьо-зелені та діатомові. Крім енергетики, особливо широко використовується для зрошення причорноморських і кримських степів (понад 650 тис. га), водопостачання (5-6 км3 води на рік), рибного господарства (рибопродуктивність 35 кг/га на рік, вилов до 6,5-7 тис. т на рік). Промислове значення мають лящ, судак, товстолобик, плітка, тюлька та ін.

Дністровське водосховище (споруджено при будівництві Дністровської ГЕС) має площу 142 км2, а повний об’єм води — 3 км3. Значними за розмірами є також водосховища в басейнах інших рік: Червонооскільське (створено в 1958 р., площа — 122,6 км2, повний об’єм води — 0,47 км3) на р. Оскіл у Харківській і Донецькій областях, Печенізьке (створено в 1962 р., площа — 86,2 км2, повний об’єм води — 0,38 км3) на р. Сіверський Донець у Харківській області, Карачунівське (реконструйовано в 1955-1958 рр., площа — 44.8 км2, повний об’єм води — 0,31 км3) на р. Інгулець у Дніпропетровській області, Ладижинське (створено в 1964 р., площа — 20,8 км2, повний об’єм води — 0,15 км3) на р. Південний Буг у Вінницькій області.

Великі водосховища, крім корисної ролі, спричинюють і негативні наслідки — під час їх спорудження переносили населені пункти, мілководдям затоплено значні площі земель, які використовувались як сіножаті та пасовиська, у ряді районів відбулося підтоплення земель, розвивалися абразія берегів та зсуви.

Водойми — охолоджувачі теплових і атомних електростанцій зосереджують і використовують значну кількість води та мають своєрідний гідрологічний, гідрохімічний та гідробіологічний режим. В Україні нині працює понад 30 великих теплових і 5 атомних електростанцій.

Найбільші водойми-охолоджувачі мають такі теплові електростанції: Вуглегірська (споруджено в 1972 р.) у Донецькій області — об’єм водойми-охолоджувача 168 млн м3, Ладижинська (споруджено в 1970 р.) у Вінницькій області — об’єм 150 млн м3, Курахівська (реконструйовано в 1972 р.) у Донецькій області — об’єм 83 мли м3, Бурштинська (споруджено в 1965 р.) в Івано-Франківській області — об’єм 53 млн м3; атомні електростанції: Південно-Українська (1982), об’єм — 79 млн м3 та Чорнобильська (1977), об’єм — 58 млн м3.

Ставки в Україні значно поширені. Вони являють собою штучні водойми з об’ємом води до 1 млн м3 кожний. Побудовані переважно на малих річках, балках і ярах та, на відміну від великих водосховищ, займають тільки прируслові ділянки й частину заплави та дно ярів і балок. Стави прикрашають населені пункти і використовуються для зрошення, водопостачання, риборозведення, відпочинку. Найбільше ставків у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Полтавській областях.

Канали в Україні споруджено переважно в басейні Дніпра, Сіверського Дінця і частково Дунаю. їх основне призначення — водопостачання, зрошення й осушення земель; використовуються частково також для риборозведення та рекреації.

Одним із найдавніших нині діючих каналів в Україні є Північнокримський, який починається від Каховського водосховища на Дніпрі поблизу Нової Каховки і простягається на 400 км через Північний Крим на Керченський півострів. Його спорудження було розпочато в 1957 р. для зрошення степових районів Херсонської області та Криму і водопостачання Сімферополя, Севастополя, інших населених пунктів та Керченського промислового району. Канал розраховано на пропускання води 380 м3/с. Він забезпечує Краснознам’янську, Чаплинську, Колончацьку, Красноперекопську, Красногвардійську, Первомайську та інші зрошувальні системи загальною площею понад 350 тис. га.

Важливе значення має канал Дніпро-Донбас, який призначений для водопостачання Харкова і міст Донбасу та зрошування земель. Він бере початок із Дніпродзержинського водосховища на Дніпрі, проходить по долинах рік Орелі й Орельки до Краснопавлівського водосховища, далі до р. Сіверський Донець поблизу м. Ізюм. Першу чергу каналу, яка має довжину понад 260 км, споруджено в 1970-1981 рр. Далі канал проходить майже до Донецька і має довжину 263 км.

Канал Сіверський Донець-Донбас, розрахований на подачу 25 м3/с води, введено в експлуатацію в 1958 р.

Головний Каховський магістральний канал простягається від Каховського водосховища на Дніпрі вище м. Каховка через Причорноморські степи майже до Молочного лиману і має довжину 130 км. Канал споруджено в 1980 р. для зрошення сільськогосподарських земель. Використовується також для водопостачання населених пунктів. Його пропускна можливість до 520 м3/с. Навколо земель заповідника Асканія-Нова з метою природоохоронних заходів споруджено вертикальний дренаж по всьому контуру заповідника.

Канал Дніпро-Кривий Ріг простягається від Каховського водосховища на Дніпрі поблизу с. Мар’янське Дніпропетровської області в район Кривого Рогу і має загальну довжину понад 40 км. Він призначений для водопостачання Кривбасу і зрошення прилеглих сільськогосподарських земель. Його споруджено в 1957-1961 рр. та реконструйовано в 1975-1979 рр. Загальний об’єм води, що надходить каналом для потреб водопостачання, — 929 млн м3 для зрошення — 93 млн м3 на рік.

Канал Дніпро-Інгулець у Кіровоградській області проходить від Кременчуцького водосховища на Дніпрі до р. Інгулець, має довжину 40 км і використовується для зрошення і водопостачання.

Каналам належить велика роль у зрошенні сільськогосподарських земель. Найбільші зрошувальні системи діють у зоні Північно-Кримського каналу (площа зрошення понад 300 тис. га) в Криму і Херсонській області; у Каховській (понад 260 тис. га) у Херсонській і Запорізькій областях; Північно-Рогачицькій (110 тис. га) у Запорізькій; Краснознам’янській (близько 100 тис. га) у Херсонській області; Інгулецькій (близько 63 тис. га) у Миколаївській області; Дунай-Дністровській (45 тис. га) в Одеській області та ін.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити