ПРИРОДОЗНАВСТВО конспекти уроків 4 клас до підручника Т. В. Гладюк - розробки уроків - 2015 рік

УРОК 66 Будова і властивості твердих тіл, рідин і газів

Тема. Будова і властивості твердих тіл, рідин і газів.

Мета. Ознайомити учнів з будовою та властивостями твердих тіл, рідин і газів; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, явищами і причинами, що їх визвали; розвивати увагу, уяву, пам’ять, мислення, пізнавальні здібності учнів; виховувати бажання, інтерес до оволодіння знаннями.

Обладнання: таблиця, ілюстрації, пластикова пляшка, наповнена повітрям, дерев’яний брусок, дріт, повітряна кулька, склянка води, 4 різних за формою склянки (чи ємкості для води); шматочки граніту, деревини, крейди, свічки чи пластиліну.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

2. Пояснення досліду з кубиком льоду.

3. Зачитування загадок, віршів, прислів’їв про різні стани речовин.

IV. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми і мети уроку.

Ви вже знаєте, що речовини можуть перебувати у твердому, рідкому та газоподібному станах. Вони утворюють тверді, рідкі й газуваті тіла, які відрізняються своїми властивостями.

Наприклад, лід — твердий, крихкий, вода — текуча, а водяна пара — невидима. Усі ці тіла складаються з одних і тих самих частинок, однак за властивостями відрізняються. Чому ж так?

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з будовою твердих тіл, рідин і газів, з їх властивостями та порівняємо їх.

V.  Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з таблицею.

2. Розповідь учителя про будову тіл.

Між частинками будь-якої речовини, як би щільно вони не розташовувалися одна біля одної, завжди є проміжки. У твердих тілах відстані між частинками дуже малі, у рідинах — більші, а в газах — ще більші.

Розгляньте малюнок 144, на якому кульками різних кольорів умовно зображені частинки речовин, що утворюють тверде, рідке і газувате тіла.

Відстані між частинами:

а) — у твердих; б) — у рідких; в) — у газуватих речовинах.

— Яка відстань між частинками в тілах, різних за станом?

3. Практична робота. Робота в групах.

Картка №1

Приклади і матеріали: пластикова пляшка, наповнена водою; пластикова пляшка, наповнена повітрям.

Завдання: спробуйте, використовуючи ваше обладнання, відповісти на запитання:

— Чи легко стискається газ? Рідина?

— Чи легко виміряти форму газу? Рідини?

Картка №2

Приклади і матеріали: дерев’яний брусок, дріт.

Завдання: спробуйте, використовуючи ваше обладнання, відповісти на запитання:

— Чи завжди можна змінити форму твердого тіла?

— А об’єм? Чому?

Картка №3

Приклади і матеріали: повітряна кулька, склянка води, 4 різних за формою склянки (чи ємкості для води).

Завдання: спробуйте, використовуючи ваше обладнання, відповісти на запитання:

— Чи заповнює рідина увесь наданий їй об’єм? А газ?

— Чи змінює вода свою форму?

Висновок. Тверді тіла мають певні властивості, притаманні кожному з них в тій чи іншій мірі. Тверді тіла намагаються зберегти форму і об’єм при дії на них сили. Рідини зберігають свій об’єм, але легко змінюють форму. Наприклад, рідина, перелита із склянки в графин чи в чашку (банку), має той же об’єм, але іншу форму. Гази займають весь наданий їм об’єм. Вони легко змінюють форму й об’єм, тому заповнюють усю посудину (чи приміщення), незалежно від її об’єму і форми.

4. Творчі завдання.

— Тіло зберігає свій об’єм, але легко змінює форму. У якому стані перебуває речовина? (У рідкому.)

— Тіло зберігає свій об’єм і форму. У якому стані перебуває речовина? (У твердому.)

— Чи відрізняється рух частинок речовини у льоді від руху частинок водяної пари?

— Як пояснити малу стисливість рідин?

5. Навчальний проект. Дослідження властивостей твердих тіл (або рідин).

а) Розглянути тверді тіла (шматочки граніту, деревини, крейди, свічки чи пластиліну). Описати їх за формою, кольором, прозорістю, розміром, об’ємом.

б) Взяти до рук тверді тіла. Спробувати їх розламати. Встановити, чи це тіло тверде, крихке, пластичне.

в) Назвати спільні і відмінні властивості твердих тіл.

г) Результати досліджень записати в таблицю.

6. Фізкультхвилинка.

VI. Осмислення і узагальнення знань.

1. Робота з підручником.

2. Робота в парах.

— Поміркуйте! Порівняйте властивості водяної пари й льоду. Що спільного між ними? Чим вони відрізняються?

3. Робота в групах.

— Обговоріть! Чому рідини і гази легко змінюють свою форму, а тверді тіла — ні?

4. Відповіді на запитання з підручника.

5. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1-4.

6. Робота з картками для самостійної роботи.

VII. Підсумок уроку.

1. Фронтальна бесіда.

— Наведіть приклади твердих тіл. Які властивості їм притаманні?

— Охарактеризуйте властивості рідин.

— Які властивості притаманні газам?

— Що спільного між льодом і водою?

— Яка речовина має іншу назву при переході з рідкого стану в твердий?

— Що спільного між газами і рідинами?

— Яка відмінність між рідинами і твердими тілами?

— Чи можна заповнити газом посудину в половину її об’єму?

2. Творчі завдання.

— У якому стані перебувають за кімнатної температури такі речовини: вода, цукор, кисень, олово, спирт, лід, алюміній, молоко?

— У якому стані перебуває речовина, якщо вона набуває форми посудини, в якій міститься?

    — Що зайве? Обгрунтуйте свою думку.

Молоко, олія, нафта, ртуть, склянка, сік.

3. Гра «Так чи ні».

   — Частини води і пари різні. (Ні.)

   — Усі тіла однакової маси мають однаковий об’єм. (Ні.)

   — Газ може займати половину об’єму посудини. (Ні.)

   — Запах смаженої картоплі поширюється лише в напрямі, куди дме вітер. (Ні.)

   — Картопля, зварена в солоній воді, залишається несолоною. (Ні.)

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §57. Дайте відповіді на запитання після параграфа. Викопайте завдання в картках для самостійної роботи.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити