ПРИРОДОЗНАВСТВО конспекти уроків 4 клас до підручника Т. В. Гладюк - розробки уроків - 2015 рік

УРОК 7 Добовий і річний рух Землі

Тема. Добовий і річний рух Землі.

Мета. Поглибити в учнів уявлення про рухи Землі в космосі та про наслідки цих рухів: зміну дня і ночі та зміну пір року; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.

Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, телурій (або настільна лампа), презентація.

Хід уроку

  1. Організація класу до уроку.

Продзвенів уже дзвінок,

всіх покликав на урок.

До уроку приготуйтесь,

на роботу налаштуйтесь.

Будемо рухи Землі у космосі вивчати

й нові знання здобувати.

  1. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

  1. Тестова перевірка знань.
  2. Фронтальна бесіда.

— Що називають орбітою Землі?

— Які полюси є у Землі?

— Що таке екватор?

— На які півкулі поділяє екватор земну кулю?

  1. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
  2. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

Ви вже знаєте, що Земля, як і інші планети, постійно рухається в космічному просторі. Які рухи здійснює планета Земля у космосі? (Земля обертається навколо Сонця по своїй орбіті, а також навколо своєї осі.)

— Які наслідки цих рухів?

Сьогодні на уроці ми вивчатимемо добовий і річний рухи Землі та дізнаємося про їх наслідки.

  1. Вивчення нового матеріалу.
  2. Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду з метою поглиблення уявлення про обертання Землі навколо своєї осі та його наслідки. Напевно, кожен спостерігав, як вранці сходить Сонце, опівдні піднімається високо на небосхилі, а ввечері ховається за горизонтом і настає ніч. Чому ж так відбувається?

— Попрацюйте парами. Розгляньте ілюстрації (малюнок 13 у підручнику, на таблиці, слайді). Поміркуйте! Чи може Сонце одночасно освітити всю Землю? Чому?

— Чи можуть сонячні промені пройти крізь Землю або обігнути її? Чому?

— Пригадайте, як утворюється тінь.

— Земля — непрозоре космічне тіло. Сонячні промені поширюються прямолінійно. Якщо на їх шляху знаходиться непрозоре тіло, то сонячні промені не можуть пройти крізь нього і не можуть його оминути. Вони освітлюють лише той бік непрозорого тіла, який повернутий до Сонця, а протилежний бік тоді знаходиться в тіні.

Проведемо дослід. Візьмемо настільну лампу (або телурій) і уявимо, що це Сонце. Навпроти неї поставимо глобус. Включимо лампу. Чи весь глобус освітлений? (Частина глобуса освітлена, а частина — ні.)

— Обернемо повільно глобус навколо осі. Що спостерігаєте? (Освітлена частина стала затемненою, а затемнена — освітленою.)

— Земля, хоч ми і не відчуваємо цього, обертається навколо своєї осі із заходу на схід, назустріч Сонцю. Під час обертання до Сонця повертається то один, то інший бік планети. Бік Землі, повернутий до Сонця, освітлюється його промінням. Протилежний, неосвітлений Сонцем бік у цей час знаходиться в тіні. Як ви думаєте, що панує на освітленій і затемненій частинах земної кулі — день чи ніч? (На освітленому боці триває день, на неосвітленому — ніч.)

Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Що є наслідком обертання Землі навколо осі? (Повний оберт навколо своєї осі Земля робить за одну добу, яка триває 24 години. Обертання Землі навколо осі спричиняє зміну дня і ночі.)

— Земля рухається навколо своєї осі з певною швидкістю. Найбільшою вона є на екваторі і становить 464 м/с.

  1. Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду з метою поглиблення уявлення про обертання Землі навколо Сонця та його наслідки.

Земля постійно обертається не тільки навколо своєї осі, а ще й одночасно навколо Сонця по земній орбіті. Середня швидкість руху Землі навколо Сонця — 30 км/с.

Спробуємо поспостерігати за рухом Землі навколо Сонця за допомогою телурія (або глобуса і лампи). Вам уже відомо, що телурій складається з глобуса (моделі Землі) і лампи (моделі Сонця).

Подивіться на глобус. Яка вісь Землі — пряма чи нахилена?

— Уявна вісь Землі завжди нахилена, розташована під однаковим кутом. Саме таке положення займає наша Земля в космосі.

Прикріпимо до однієї частини глобуса (Північної півкулі) фігурку хлопчика, а до протилежної (Південної півкулі) — фігурку дівчинки. Вони будуть космонавтами-дослідниками. Повернемо легенько глобус навколо лампи (Сонця) проти годинникової стрілки. Чи змінився нахил осі Землі під час її руху? (Ні, вісь Землі постійно нахилена.)

Включимо модель і поспостерігаємо за рухом Землі і нашими юними дослідниками. Чи змінюється положення частин глобуса (Землі) з нашими космонавтами навколо лампи (Сонця) під час руху Землі? (Так, положення Землі під час руху навколо Сонця постійно змінюється.)

— А як воно змінюється? (Спочатку до лампи наближається одна частина глобуса з хлопчиком, а потім інша — з дівчинкою.)

Наша Земля, рухаючись навколо Сонця, більше повертається до нього то Північною півкулею, то Південною.

— Яка частина краще освітлена Сонцем — та, яка повернута до нього, чи відхилена?

— Поміркуйте, яка пора року на тій частині Землі, яка повернута до Сонця, — літо чи зима. Чому ви так вважаєте? (Коли до Сонця повернута Північна півкуля, вона отримує багато світла й тепла, на ній панує літо. У Південній півкулі в цей час зима, бо у цій частині Земля отримує мало світла й тепла.)

— Земля ні на мить не зупиняється. Вона рухається і згодом обидві півкулі освітлюються Сонцем однаково. У Північній півкулі, де було літо, настає осінь, а в Південну півкулю після холодної зими приходить весна.

Продовжуючи свій рух, через деякий час Земля повертається до Сонця так, що Північна півкуля освітлюється і зігрівається менше, а Південна більше. Що настає у кожній з півкуль? (У Північній півкулі настає зима, а в Південній — літо.)

— Рухаючись, Земля згодом повертається знову до Сонця так, що обидві її півкулі однаково освітлюються. У Північній півкулі настає весна, а у Південну приходить осінь.

Чим зумовлена зміна пір року на Землі? (Унаслідок того, що Земля обертається навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, Північна і Південна півкулі Землі отримують одночасно неоднакову кількість сонячного світла і тепла, що зумовлює зміну пір року.)

Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо Сонця.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за один рік. Він триває 365 діб 5 год 48 хв і 46 с. Це число округляють, і протягом трьох років в календарі записують по 365 днів. За 4 роки ці 5 годин з хвилинами і секундами додають — і виходить ще одна доба. Тому кожного четвертого року в календарі з’являється 29 лютого. Рік тривалістю 366 діб називають високосним.

  1. Музична фізкультхвилинка.
  2. Закріплення знань, умінь і навичок.
  3. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 2, 4.
  4. Робота в групах.

— Пофантазуйте! Обговоріть!

Група 1. Що було б на Землі, якби її вісь не була нахилена? Чи відбувалася б зміна пір року? Чому? (Якби вісь Землі не була нахилена, то зміна пір року не відбувалася б, тому що обидві півкулі завжди отримували б однакову кількість сонячного світла й тепла.)

Група 2. Що було б на Землі, якби наша планета не оберталася навколо своєї осі? Чи відбувалася б зміна дня і ночі? Чому?(Якби Земля не оберталася навколо своєї осі, то на одному її боці завжди був би день, а на протилежному — ніч. Повернутий до Сонця бік дуже нагрівався б, а на протилежному боці було б холодно.)

Група 3. Що було б на Землі, якби наша планета набагато повільніше оберталася навколо своєї осі? (День і ніч на Землі були б набагато довшими. За цей час сторона, повернута до Сонця, встигала б дуже нагрітися, а протилежна охолонути. Тому вдень було б дуже спекотно, а вночі — надзвичайно холодно.)

  1. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.
  2. Завдання для застосування знань.

Україна знаходиться в Північній півкулі. Яка пора року в нас, коли в Південній півкулі зима? (Літо.)

— Доведіть, що високосний рік триває довше за звичайний земний.

  1. Гра «Хто найкмітливіший».

— Відгадайте загадки. Поясніть, як ви здогадалися.

  • Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці року)
  • Триста шістдесят п’ять чайок, дванадцять голубів одно яйце знесли. (Дні, місяці, рік)
  • Перша сестра славиться квітами, друга сестра — жарким сонцем, третя сестра — жовтим листям, а четверта сестра — білим снігом. (Весна, літо, осінь, зима)
  • Махнула птиця крилом — закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч)
  • Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх побудила. (Ніч і день)
  • Що то за гість, що темноту з’їсть? (День)

VII. Підсумок уроку.

— Продовжте речення.

  • Земля одночасно здійснює... .
  • Зміна дня і ночі є наслідком... .
  • Доба — це... .
  • Доба триває... .
  • Рік — це... .
  • Триває рік... .
  • Зміну пір року спричиняє... .

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §7. Дайте відповіді на запитання після параграфа. Виконайте З, 5, 6, 7 завдання в зошиті.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити