ПРИРОДОЗНАВСТВО конспекти уроків 4 клас до підручника Т. В. Гладюк - розробки уроків - 2015 рік

УРОК 8 Теплові пояси Землі

Тема. Теплові пояси Землі.

Мета. Сформувати в учнів уявлення про нерівномірність нагрівання земної поверхні сонячними променями, про теплові пояси Землі, полярну ніч і полярний день; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.

Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, телурій, презентація.

Хід уроку

  1. Організація класу до уроку.
  2. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

  1. Тестова перевірка знань.
  2. Індивідуальне опитування.

1) Використовуючи таблицю (глобус чи телурій), пояснити зміну дня і ночі на Землі.

2) Використовуючи таблицю (глобус чи телурій), пояснити зміну пір року на Землі.

  1. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
  2. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

— Пригадайте, як змінюється висота Сонця на небосхилі в різні пори року. Яке значення Сонця для життя рослин і тварин?

— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо теплові пояси Землі.

  1. Вивчення нового матеріалу.
  2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про нерівномірність нагрівання земної поверхні сонячними променями.

— Попрацюйте в парі. Розгляньте ілюстрації (малюнок 15 у підручнику, на таблиці, слайді). Поміркуйте! Які промені більше нагрівають земну поверхню — ті, що падають прямовисно, чи ті, що косо?

— Де сонячні промені тривалий час падають більш прямовисно — на екваторі чи біля полюсів Землі?

— Де сонячні промені падають на земну поверхню тривалий час косо (на екваторі чи біля полюсів)?

— На екваторі та поблизу нього сонячні промені падають тривалий час прямовисно. Тому тут земна поверхня нагрівається найбільше. З наближенням до полюсів сонячні промені падають більш косо на земну поверхню, а тому біля полюсів земна поверхня нагрівається найменше.

Як залежить нагрівання земної поверхні в різних місцях (від екватора до полюсів) від кількості отриманого нею сонячного тепла? (Кількість сонячного тепла, яке потрапляє на земну поверхню, від екватора до полюсів зменшується, а отже, зменшується нагрівання земної поверхні.)

Чому сонячні промені по-різному надають на земну поверхню? (Сонячні промені по-різному падають на земну поверхню тому, що Земля має форму кулі.)

  1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про теплові пояси Землі.

Поверхня Землі отримує неоднакову кількість світла і тепла від екватора до полюсів. Умовно її поділяють на широкі смуги — теплові пояси Землі.

У кожній півкулі — три теплові пояси: жаркий (тропічний), помірний і холодний (полярний.)

— Розгляньте ілюстрації (мал. 16 у підручнику, таблицю, слайд). Де розташований жаркий пояс?

— Поміркуйте, чому цей пояс назвали жарким. Чи відбувається зміна пір року у цьому поясі?

Жаркий пояс розмішений з обох сторін екватора. Сонячні промені там падають майже весь час прямовисно. Земна поверхня отримує найбільше сонячного світла й тепла, тому дуже нагрівається. У зв’язку з цим пояс цей назвати жарким. У цій частині Землі спекото протягом усього року. У жаркому поясі не відбувається звична для нас зміна пір року. Засушливі періоди, у які випадає мало опадів, змінюються дощовими — періодами злив. Тривалість дня і ночі мало відрізняється.

— Розгляньте на ілюстраціях (таблиці, слайді) теплові пояси Землі. Де розташовані помірні пояси?

— Як падають сонячні промені на земну поверхню у помірному поясі порівняно із жарким?

— Як це виливає на нагрівання поверхні Землі?

— Чи змінюються пори року в помірних поясах? Чому?

— Помірні пояси розташовані обабіч від жаркого в обох півкулях. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом і менше її нагрівають. Тому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. У цих поясах у кожну пору року земна поверхня отримує різну кількість світла й тепла. Взимку сонячні промені падають більш похило і Земля отримує мало світла й тепла, тому взимку холодно. У зимову пору ніч триває довше, ніж день. Влітку сонячні промені падають більш прямовисно і Земля отримує більше світла й тепла, тому влітку тепло. У літню пору дні довгі, а ночі короткі. Весна й осінь є прохолодними порами року.

Поміркуйте, як змінюватиметься у помірних поясах тривалість зими і літа з віддаленням від жаркого поясу. (Чим далі від жаркого поясу, тим у помірних поясах зима триваліша і холодніша. Чим ближче — тим триваліше і тепліше літо.)

— Розгляньте на ілюстраціях (таблиці, слайді) теплові пояси Землі. Де розташовані холодні пояси?

— Як ви думаєте, чому вони отримали таку назву?

— Чи змінюються пори року в холодних поясах? Чому?

— Холодні пояси розміщені навколо полюсів Землі в обох півкулях. Сонячні промені протягом року у цій місцевості падають косо і мало нагрівають земну поверхню, тому й назвали ці пояси холодними. Зими там дуже холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

  1. Розповідь з елементами бесіди й демонстрацією досліду з метою формування уявлення про полярну ніч і полярний день.

— У холодних поясах Сонце взимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. Тоді триває полярна ніч. А влітку Сонце хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте стоїть дуже низько над горизонтом. Тоді триває полярний день. Чому ж так відбувається?

— Поміркуйте, чи настає ніч навколо Північного полюса, якщо Земля повернута до Сонця Північною півкулею (обертання глобуса або телурія).

— Коли Земля повернута до Сонця Північною півкулею, простір навколо Північного полюса (північний холодний пояс) освітлюється цілодобово. Земля обертається навколо своєї осі, але ніч не настає, бо Сонце не ховається на небосхилі. У цій ділянці земної кулі триває полярний день.

Яка пора доби настає навколо Південного полюса, коли Земля повернута до Сонця Північною півкулею? (Обертання глобуса або телурія).

— У цей час на простір навколо Південного полюса (південний холодний пояс) сонячні промені не потрапляють. Земля обертається навколо своєї осі, але день тут не настає, бо Сонце не з’являється на небосхилі. У цій ділянці земної кулі триває полярна ніч.

Отже, якщо в північному холодному поясі триває полярний день, то в південному холодному поясі — полярна ніч.

На межі холодних і помірних поясів полярний день і полярна піч тривають лише 1 добу. Із наближенням до полюсів їх тривалість збільшується до 6 місяців. Отже, на полюсах полярна ніч і полярний день тривають по 6 місяців.

  1. Розповідь з елементами бесіди із метою формування уявлення про рослинний і тваринний світ теплових поясів Землі.

— Пригадайте, які умови потрібні для життя рослин і тварин.

— Ви вже знаєте, що умовами існування рослин і тварин є наявність світла й тепла, вологи, повітря, грунту, їжі.

— Поміркуйте! Як впливає на різноманітність рослинного і тваринного світу певної території отримана нею кількість тепла? Чому ви так вважаєте?

Різноманітність рослинного і тваринного світу в кожному тепловому поясі залежить від кількості сонячного світла й тепла, що потрапляє на цю частину земної поверхні. Світло і тепло є важливими умовами для розвитку живих організмів. Чим більше світла і тепла на певній території, тим різноманітніший і чисельніший рослинний і тваринний світ. Чим менше світла й тепла на певній території, тим бідніший рослинний і тваринний світ.

Чи відрізняється рослинний і тваринний світ теплових поясів? Чому?

— Рослинний і тваринний світ теплових поясів відрізняється між собою, тому що тут різні умови для існування. Найбільш сприятливі вони у жаркому поясі. Достатня кількість світла, тепла і вологи сприяють розвитку густих вічнозелених лісів, які називають джунглями. У лісах є достатньо їжі для тварин, є де сховатися від ворогів. Рослинний і тваринний світ цих лісів дуже різноманітний.

У помірних поясах рослинний і тваринний світ менш різноманітний, ніж у жаркому поясі, оскільки земна поверхня отримує меншу кількість світла й тепла. Залежно від пори року, тут то тепло, то холодно. У різних ділянках помірного поясу випадає неоднакова кількість опадів. Тут ростуть хвойні й листяні ліси, в яких водяться різноманітні тварини. У помірних поясах є степи і пустелі, де ростуть лише кущі й трав'янисті рослини, живуть тварини, які пристосувались до життя в посушливих місцях.

У холодних поясах мала кількість світла й тепла, тому рослинний і тваринний світ дуже бідний. Тут живуть організми, які пристосувалися до суворих умов життя. У холодних поясах ростуть лише карликові дерева, які стеляться по землі, невеликі кущики, мохи, лишайники і трав’янисті рослини, які встигають за короткий теплий період (за 3 місяці) завершити свій ріст та розвиток. Життя більшості тварин пов’язане з водоймами.

  1. Музична фізкультхвилинка.
  2. Закріплення знань, умінь і навичок.
  3. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 3.
  4. Робота в групах.

— Обговоріть! Де на Землі можна отримувати по декілька врожаїв культурних рослин на рік? Чому? (У жаркому поясі можна отримувати по декілька врожаїв культурних рослин на рік, бо там цілий рік тепло.)

  1. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.

VII. Підсумок уроку.

  1. Продовження речень.
  • Земна поверхня нагрівається й освітлюється Сонцем... .
  • Кількість тепла, яке отримує земна поверхня, від екватора до полюсів....
  • Розрізняють такі теплові пояси Землі... .
  1. Вставка пропущених слів (на дошці чи слайді).
  • Найтепліше у поясі.., тому що сонячні промені там падають... .
  • Найхолодніше у поясах.., тому що сонячні промені там падають... .
  • У помірних поясах влітку.., тому що сонячні промені падають.., а взимку.., бо сонячні промені падають... .
  • Найбагатша жива природа у поясі.., бо там... .
  • Найбідніша жива природа у поясах.., бо там... .

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §8. Дайте відповіді на запитання після статті. Виконайте 2 і 4 завдання в зошиті.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити