Усі уроки природознавства. 4 клас - Основа 2015 рік

ТІЛА І РЕЧОВИНИ

УРОК 66 БУДОВА І ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ, РІДИН І ГАЗІВ

ДОДАТОК ДО УРОКУ 66 МОЛЕКУЛИ І АТОМИ

1. Природнича розминка «Чи вірите ви?»

Чи вірите ви в те, що...?

· Не всі предмети, які нас оточують, є тілами.

· Тіла розрізняються за формою, розміром, кольором.

· Тіла складаються з речовин.

· Різні за формою і розміром тіла можуть складатися з однієї і тієї самої речовини.

· Однакові за формою і розміром тіла можуть складатися з різних речовин.

· Немає тіл, що складаються з декількох речовин.

· Речовини не можуть бути рідкими, твердими, газоподібними.

2. Проблемне запитання

— Відгадайте, про який стан речовини йдеться, якщо цю речовину можна:

□ пити, лити, випліскувати, бризкати (рідкі речовини);

□ ламати, розрізати, відкушувати, класти, кидати (тверді речовини);

□ стискати, вдихати і видихати (газоподібні речовини).

— Людство з давніх часів цікавило питання, з чого складаються речовини? Як називаються ці частки? Як вони взаємодіють у речовині?

3. Повідомлення вчителя

— Коли здалеку милуєшся лісом, окремих дерев розгледіти не вдається. Ліс здається суцільним. Насправді він складається з багатьох дерев, між якими є проміжки. Але очі не розрізняють окремих дерев на великій відстані. Якщо підійти ближче, все стане на свої місця. Ліс — не суцільний, видно, що він складається з дерев, кущів, трави.

Розгляньте предмети навколо себе. Вони здаються вам суцільними? А насправді — складаються з дуже маленьких часток, які називають молекулами. Між молекулами є проміжки. Молекули такі маленькі, що ми не можемо їх побачити. Вони притягуються між собою. Тому тіла не розсипаються на окремі частинки.

Ще дуже давно у Древній Греції вчені припустили, що всі речовини складаються з найдрібніших часток, які вони назвали атомами. Атом грецькою означає «неділимий». Атоми настільки малі, що їх не можна побачити навіть у мікроскоп. Але в деяких речовинах велика кількість атомів збирається разом і утворює більші частки, які називають молекулами.

Як із літер алфавіту утворюються слова, так з атомів утворюються молекули.

Деякі молекули можна побачити за допомогою сучасних мікроскопів.

Висновок. Учених з давніх часів цікавило питання: з чого складаються речовини. Вони припускали, що якщо речовину, наприклад, камінь розділити до точки, то можна виявити найдрібнішу неділиму частку — атом. Атоми можуть бути декількох сортів і утворювати молекули. Умовно молекули зображають у вигляді кульок. Древні вчені припускали, що схожість усіх речовин на світі в тому, що вони складаються з молекул, що рухаються, між якими є проміжки.

4. Проведення дослідів, які підтверджують, що тіла складаються з дрібних частинок, між якими є проміжки

— Проведемо дослідження, яке підтвердить або спростує думку вчених про те, що всі речовини складаються з найдрібніших часток — молекул.

— Припустимо, що вчені мають рацію і кожна речовина складається з молекул, що рухаються, між якими є проміжки. Тоді можливе проникнення часток однієї речовини між частками іншої. Щоб перевірити це, проведемо дослід.

Дослід з цукром

— Перед вами — скляночки з водою і шматочок цукру. З'єднаємо ці дві речовини, перемішаємо рідину ложкою.

— Що ви бачите? (Цукор поступово став невидимим, розчинився)

— Як переконатися, що цукор все ще знаходиться у склянці? (Скуштувати)

— Скуштуйте воду. Яка вона? (Солодка)

— Який висновок ми можемо зробити? (Цукор не зник, він залишився у склянці)

— Чому ж ми не бачимо цукор? (Тому що цукор розпався на найдрібніші частки, з яких він складався. І ці частки перемішалися з частками води)

— Цей дослід підтвердив думку вчених про те, що речовини складаються з часток.

— Чи завжди можна куштувати, коли проводиш дослідження?

Дослід з фарбою

— А тепер проведемо дослід, який допоможе нам дещо побачити. Перевіримо, чи підтвердить він наші висновки про взаємопроникнення речовин.

З'єднаємо дві рідини. Припустимо, що якщо вони складаються з часток, між якими є проміжки, то вони перемішаються. А можливо, цього і не станеться.

— Додайте у пластмасову склянку краплю фарби.

— Що ви спостерігаєте? (Вода забарвлюється)

— Спробуйте пояснити, чому?

— Чи можливе було б забарвлення, якби рідина була суцільною, без проміжків? (Ні)

— Зробіть висновок. (Забарвлення можливе тому, що речовина не суцільна і складається з окремих часток, між якими є проміжки.)

— Про що свідчить поширення забарвлення в різні боки? (Частки рухаються у різних напрямах.)

— Чому такої маленької крапельки фарби вистачило, щоб забарвити всю воду? (У маленькій краплі дуже багато часток, що перемішалися з частками води)

— Зробіть загальний висновок. (Речовини складаються з окремих, невидимих оку, часток, що рухаються, між ними є проміжки)

— Подивіться: молекули різних речовин різні! (Демонстрування малюнків молекул різних речовин.)

— До висновку, який ви зараз зробили, першим дійшов найвідоміший російський учений, поет, художник, засновник Московського університету Михайло Васильович Ломоносов.

Саме завдяки йому ми сьогодні ознайомилися з поняттям «молекула». І словник науки збагатився такими словами, як формула, термометр, барометр, атмосфера та ін.

Довести його гіпотезу люди змогли тільки з винаходом електронного мікроскопа. Можливо, в майбутньому ви теж станете вченими і зробите свої відкриття в цій галузі.

5. Повідомлення про М. В. Ломоносова

Демонстрування портрета М. В. Ломоносова.

— Одним з перших існування атомів і молекул довів учений Михайло Васильович Ломоносов.

Михайло Васильович Ломоносов — один з найвидатніших російських учених. Він народився у сім'ї рибалки в Архангельській губернії. Хлопчик ріс допитливим. Він рано навчився читати, а коли йому виповнилося 19 років, вирушив до Москви, щоб вчитися далі. Талант і наполеглива праця зробили Ломоносова видатним ученим.

М. В. Ломоносов стверджував, що всі речовини складаються з часток, які знаходяться у постійному русі. Ці частки, у свою чергу, складаються з дрібніших часток — однакових або різних. Пізніше вчені переконалися в цьому і назвали ці частки молекулами і атомами. М. В. Ломоносов зробив і інші важливі відкриття. Крім того, він був чудовим поетом і художником.

Учені вивчили 114 різні види атомів, кожен з них позначили особливим знаком і внесли ці знаки до періодичної таблиці хімічних елементів Д. І. Менделєєва. (Демонстрування таблиці і знаків атомів водню, кисню, хлору.)

6. Гра «Вірю — не вірю»

□ Не всі речовини складаються з найдрібніших невидимих часток — атомів.

□ Атоми з'єднуються в молекули.

□ Усі молекули складаються зі ще менших частинок — атомів.

□ У природі — понад 100 різноманітних атомів.

□ Усі тіла, що нас оточують, складаються з атомів.

7. Індивідуальні завдання

Стілець, деревина, олівець, пластмаса, вода, пенал, тканина, сукня.

З поданого списку виберіть:

1 варіант: тіла;

2 варіант: речовини.

Відповіді:

1 варіант: стілець, олівець, пенал, сукня.

2 варіант: деревина, пластмаса, вода, тканина.

ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ (довжина, площа, об'єм, час) ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ

1. Розповідь учителя

— Ми вже зустрічалися з такими фізичними поняттями, як «фізичне тіло» і «речовина». Озирніться навкруги та назвіть фізичні тіла, що нас оточують.

— А тепер назвіть речовини, з яких складаються ці тіла.

Учні наводять безліч прикладів; можна звернути їхню увагу на те, що повітря — теж «повноправна» речовина.

— Дуже важливо вміти відрізняти фізичні тіла (предмети) від речовин. Наприклад, якщо ми говоримо про скляну склянку, то йдеться про фізичне тіло — склянку. Це тіло зроблене з речовини скла. Чи ще один приклад — вода і крапля води. Вода — це речовина, а крапля води — фізичне тіло, що складається з речовини води.

Фізичне тіло може складатися з одної або декількох речовин. Наприклад, столові ложки, виделки — фізичні тіла, виготовлені здебільшого зі сталі. Столові прилади можуть бути також виготовлені з порцеляни або срібла. Ніж, як правило, виготовляють не з однієї речовини, а з двох: лезо — зі сталі, руків'я — із дерева. А ось для виробництва такого фізичного тіла, як мобільний телефон, використовують десятки різних речовин.

Одні і ті самі предмети часто виготовляють з різних речовин. Наприклад, для виготовлення кришки столу можна використовувати дерево, скло.

— Наведіть приклади одних і тих самих предметів, виготовлених з різних речовин.

І навпаки, для виготовлення різних предметів, наприклад різного посуду, використовують одну і ту саму речовину — скло.

— Наведіть приклади різних предметів, виготовлених з однієї і тієї самої речовини.

— Речовина — це те, з чого складаються фізичні тіла.

Древня людина виготовляла знаряддя праці і полювання з речовин, які вона знаходила у навколишній природі: для наконечника стріли — твердий камінчик, для теплого одягу — еластичні хутряні шкури тощо. Штучно створені речовини з'явилися пізніше. Сьогодні переважна більшість речовин, з якими ми маємо справу щодня,— штучного походження. Усі вони створені людиною з конкретною метою — для виготовлення фізичного тіла того або іншого призначення. В якості прикладу штучно створених речовин передусім слід назвати пластики. Кожен вид пластика створений для забезпечення найкращих властивостей того або іншого фізичного тіла.

Так, пластик для такого фізичного тіла, як бампер автомобіля, передусім має бути міцним. Пластик, призначений для судків, у яких зберігають продукти в холодильнику, не має виділяти отруйні речовини. Пластик, який застосовують для виготовлення окулярів і лінз, має бути прозорим. Безліч інших прикладів ви, ймовірно, можете навести і самі.

Речовин дуже багато, і всі вони характеризуються певними властивостями. Властивостями речовини називають ознаки, за якими речовини відрізняються одна від одної або схожі між собою.

Порівнюючи різні фізичні тіла або явища, ми можемо помітити, що вони завжди мають деякі відмінності: тіла можуть бути вище або нижче, легкими або важкими, витісняти при зануренні більше чи менше води з посудини. Явища можуть протікати швидше або повільніше.

Зазначені відмінності тіл і явищ описують такі фізичні величини, як висота, маса, об'єм, час.

— Які ще приклади фізичних величин ви можете навести? (Швидше за все, учні назвуть площу, масу, температуру і т. ін.)

— Особливістю фізичних величин є те, що їх можна виміряти.

Виміряти певну величину означає порівняти її з однорідною величиною, прийнятою за одиницю.

Так, довжину вимірюють лінійкою, об'єм рідин — мірним циліндром або мензуркою, температуру — термометром, масу тіл — терезами.

Одну й ту саму величину можна визначити різними способами і приладами. Наприклад, масу тіла можна виміряти на важільних терезах, порівнюючи її з масою важків, а також на електронних терезах. Температуру вимірюють рідинними термометрами (за висотою стовпчика ртуті чи спирту) або стрілковими приладами.

Висновки. Фізична величина кількісно характеризує певну властивість тіла чи явища. Довжина, час, швидкість, маса, температура, енергія — це фізичні величини.

2. Робота в групах

— Наведіть приклади різних фізичних тіл. З яких речовин вони виготовлені?

Наприклад:

Тіло

Речовина

Олівець

дерево і графіт

Цвях

залізо

— Наведіть приклади штучно створених речовин. З якою метою створені ці речовини?

Парафін (замінник воску);

пінопласт (для упаковки техніки).

3. Індивідуальне завдання

Гра «Фізичні тіла, речовини»

— Запишіть у таблицю слова: залізо, олівець, свинець, рейки, алюміній, Місяць, спирт, ножиці, ртуть, стіл, мідь, вертоліт, нафта, телефон, окуляри, праска, вода.

Розподіліть їх у два стовпчики.

Фізичне тіло

Речовина

4. Робота в парах

— При вивченні природи застосовують метод вимірювання. Вимірюють, приміром, розміри і масу тіл, їх температуру, швидкість руху, час протікання певних явищ. Для цього використовують вимірювальні прилади: лінійку, ваги, термометр, секундомір або годинник та ін.

— Назвіть відомі вам вимірювальні прилади. Що можна виміряти за допомогою секундоміра? А за допомогою вагів?

— Які одиниці вимірювання з правого стовпчика відповідають величинам, наведеним у лівому стовпчику?

Довжина

градус

маса

метр на секунду

температура

секунда

час

кілограм

швидкість

метр

5. Робота в групах

— Вкажіть одиниці вимірювання поданих фізичних величин.

Площа —

Час —

Швидкість —

— Запишіть відомі вам одиниці довжини і маси.

ЧИСЛОВЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

1. Повідомлення вчителя

— Будь-які досліди у науці супроводжуються вимірюванням. Людина давно визнала необхідність вимірювати різні величини, причому виміряти якомога точніше. Основою точних вимірювань є зручні, чітко визначені одиниці величин та еталони цих одиниць. У свою чергу, точність еталонів відображає рівень розвитку науки, техніки, свідчить про науково-технічний потенціал країни.

В історії розвитку одиниць величин можна виділити кілька періодів.

Найдавнішим є період, коли одиниці довжини ототожнювалися з назвами частин людського тіла. Так, у якості одиниць довжини брали лікоть (довжина ліктя), фут (довжина ступні), дюйм (ширина великого пальця) та ін. У якості одиниць площі в цей період виступали: криниця (площа, яку можна полити із однієї криниці), плуг (середня площа, оброблена за день плугом) та ін. Невеликі відстані вимірювали кроками, більші — польотом стріли. На морі плавці вимірювали відстань люльками, тобто тією відстанню, яку долає судно під парусами, поки моряк викурював люльку.

У XIV-XVI ст. у зв'язку з розвитком торгівлі з'являються нові одиниці вимірювання величин. В Англії, наприклад,— дюйм (довжина трьох сухих зернин ячменю), фут (ширина 64 зернин ячменю, поставлених один до одного). У якості одиниць маси були введені гран (маса зерна) і карат (маса боба).

У Росії, наприклад, такими були одиниці довжини миля, верста, сажень, аршин.

Однак зв'язки між одиницями величин були різними у різних країнах, таке різноманіття одиниць величин гальмувало розвиток промисловості, заважало науковому прогресу і розвитку торгівельних зв'язків.

Нова система одиниць, яка як наслідок з'явилася основою для міжнародної системи, була створена у Франції в кінці XVIII ст. У якості основної одиниці довжини в цій системі приймався МЕТР. Крім метра, були створені ще такі одиниці: АР — одиниця площі, ЛІТР — одиниця об'єму рідини, ГРАМ — одиниця маси.

Довжина, площа, об'єм, маса, час — це приклади фізичних величин. Кожна фізична величина має числове значення та одиниці вимірювань. Наприклад, маса тіла — 15 кілограмів. 15 — це числове значення, а кілограм — це одиниця вимірювання. Виміряти фізичну величину означає порівняти її з однорідною величиною, прийнятою за еталон.

2. Розповідь про старовинні одиниці вимірювання фізичних величин

— З незапам'ятних часів людство застосовувало за одиниці довжини розміри частин людського тіла. На перших стадіях розвитку людства вимірювали «на око». З подальшим розвитком суспільства виникли деякі натуральні міри: довжина ступні, ширина долоні тощо. Це міри, які завжди «з нами». Незначна різниця у їх розмірах у різних людей при грубих вимірюваннях не мала особливого значення. Побутували такі міри: палець, долоня, стопа, лікоть, крок, розмах рук. Невеликі відстані нерідко і в наш час вимірюються кроками там, де не потрібна особлива точність. Використовувалася міра, що визначалася дистанцією, на якій було чути голос людини чи рев тварини. Міра «поки чути ревіння вола» виникла, мабуть, за часів чумацьких переходів. Були ще і такі міри: «відстань польоту стріли», «на рушничний чи гарматний постріл», «куди долетить топорище».

Назви деяких мір збереглися й досі: фут (довжина ступні) дюйм (ширина великого пальця руки при його основі), ярд (лікоть, тобто відстань від кінців пальців до ліктя).

Назва сажень походить від слова сягати і означає досягати до чогось. Сажнем також називали інструмент для вирівнювання відстаней землі. Відстань між кінцями планок дорівнювала сажню. Верста — давня міра великих відстаней, яка вживалася в Росії, в Україні, у Білорусі, Польщі.

З усіх мір довжини в побут увійшов аршин. Величини одних і тих самих мір довжини у різних країнах дещо розбігалися, тому в таблиці ми записали їх наближене значення.

Народні міри довжини

сажень — 2 м 13 см

аршин — 75 см

лікоть — 46 см

п'ядь — 20 см

верста — 1км 70 м

миля — 7 км 500 м

дюйм — 2 см 5 мм

— Назвіть прислів'я або приказки, у яких зустрічаються міри довжини. (Бачити на сажень крізь землю. Сім верст до небес. До біди сім верст. Сім верст пішки для однієї кішки. Міряти на свій аршин. Ніби аршин проковтнув. Аршинний товар (червоний товар)).

— Назвіть міру, яка:

а) довша за 1 дм і коротша за 1 м? (П'ядь, фут, лікоть, аршин).

б) більша за 1 км? (Верста, миля)

□ У хліборобській практиці потрібно було якось вимірювати поле. Народні міри, що з'явилися у процесі тих чи інших польових робіт, мали досить умовний характер, були надто приблизними. Найбільш поширеною була міра «день орати», чи «день землі», або «на один плуг», тобто величина поля, зорана впродовж дня. З розвитком обміну продуктів виникла потреба у їх вимірюванні за допомогою мір об'єму. Сипкі тіла та рідини міряли, наповнюючи ними посудину певної місткості. Так з'явилися одиниці вимірювання сипких тіл та рідин. Але у цих мірах був великий різнобій. В Україні об'єм міряли такими мірками: корчак — 2 відра, бочка — 40 відер, відро — 12,5 л, цебер — 3 відра та ін.

Старовинні міри маси

золотник — 4 г

гривня — 400 г

безмен — 1 кг

пуд — 40 гривень

пуд — 16 кг

корець — 1 ц

ласт — 72 пуда

гилетка — 25 кг

□ У нашій країні грошова одиниця — гривня. У давнину гривня була ваговою і грошовою одиницею. Це був злиток срібла, вага якого дорівнювала 1 фунту. Майже 200 років тому гривню почали розрубувати, новий злиток одержав назву рубля. Міра пуд була введена у ХІІ ст. та означала «вага» або «важкий».

3. Гра «Віконечка»

— Вставте пропущені числа.

1 година = □ хвилин

1 хвилина = □ секунд

1 година = □ секунд

1 метр = □ сантиметрів

1 кілограм = □ грамів

1 км = □ м

1 м = □ дм

1 дм = □ см

4. Гра «Відповідності»

Площа

г кг т ц

Маса

0 °С

Температура

см2 м2 км2

5. Гра «Що "зайве"? Чому?»

Секунда, хвилина, сантиметр, година, доба, кілограм, рік. Свічка, ваги, термометр, лінійка.

6. Вправа «Мікрофон»

— У яких казках зустрічаються міри маси? Які?

(«Чабанець» — хлопчик був такий сильний, що грався каменем,

вага якого дорівнювала 8 пудів. Він переміг змія, який перевертав каміння по 30 пудів.

«Іван Богданець» — у Івана була залізна палиця у 100 пудів. «Два брати» — у багатого в коморі було 200 пудів пшениці. «Кирило Кожум'яка» — у Кирила була булава пудів з 10, якою змія поборов.

«Дотепний жарт» — багач прохав у попа 40 пудів вівса.)

— У яких казках зустрічаються старовинні міри довжини? («Про правду і кривду» — люди носили воду за 30-40 верст, тому що чорт висушив воду.

«Бідний вовк» — кравець міряв вовка аршином: «І вздовж аршин, і вшир аршин».

«Ох» — лісу 4 милі на всі 4 сторони.

«Залізний вовк» — собака Чутко чує за 7 миль, собака Важко — за 9 миль, собака Барій — за 12 миль.

«Летючий корабель» — чоловік міг застрелити птаха, який сидить за 100 миль від нього.

«Мудра дівчина» — піп наказав Марійці виткати 100 ліктів полотна.)

7. Практична робота у групах

1- ша група. Знайти площу поверхні парти.

2- га група. Знайти площу книги.

3- тя група. Знайти площу дверей.

4- та група. Знайти площу дошки.

5- та група. Знайти площу сидіння стільця.

ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ. ШКАЛА ПРИЛАДУ. ЦІНА ПОДІЛКИ

1. Гра «Розподіл»

— Розподіліть слова в 4 стовпчики.

Деталь, вода, циліндр, термометр, шматок льоду, об'єм, час, ртуть, гребінець, мензурка, водяна пара, лінійка, пластмаса, довжина, площа, морозиво.

Відповідь:

Деталь

вода

циліндр

об'єм

шматок льоду

ртуть

термометр

час

морозиво

водяна пара

лінійка

довжина

гребінець

пластмаса

мензурка

площа

2. Робота над загадками

— Відгадайте загадки про вимірювальні прилади і вкажіть, яку фізичну величину вони вимірюють.

· Порахує сантиметри,

А як потрібно — міліметри!

Рівно лінії проводить,

З олівцем за ручку ходить. (Лінійка)

· Я люблю прямоту і сама пряма.

Зробити рівну межу всім я допомагаю. (Лінійка)

· Цока та й цока,

Побий його — морока,

Кому воно в пригоді?

Комедія, та й годі. (Годинник)

· Не собака, а на ланцюгу;

Не людина, а ходить. (Годинник)

3. Бесіда

— Для чого застосовують мікроскоп? (Для збільшення об'єктів)

— У яких одиницях вимірюють швидкість?

— Назвіть збільшувальні прилади. (Бінокль, лупа, мікроскоп, телескоп)

— Назвіть вимірювальні прилади. (Годинник, рулетка, лінійка, секундомір, ваги, термометр, мензурка)

— У яких одиницях вимірюють довжину?

— У яких одиницях вимірюють масу тіла?

— Що застосовують для вимірювання об'єму рідини?

— У яких одиницях вимірюють площу квартири?

— У яких одиницях вимірюють об'єм рідини?

— У яких одиницях вимірюють час?

4. Пояснення вчителя

— Досліди (чи експерименти), здійснювані вченими, як правило, супроводжуються вимірюваннями. Характеристики тіл або процесів, які можуть бути виміряні під час дослідів, називаються фізичними величинами. Фізичними величинами є: об'єм, температура, швидкість, маса та ін.

У кожної фізичної величини є своя одиниця вимірювання.

Для вимірювання фізичних величин і проведення дослідів потрібні різні фізичні прилади. Терези, годинник, термометр, лінійка — все це приклади вимірювальних приладів. Деякі з них досить прості, наприклад: рулетка, вимірювальний циліндр (мензурка), вживаний для вимірювання об'єму рідини. Існують складніші прилади: секундомір, термометр та ін.

У більшості вимірювальних приладів є шкала, тобто на них нанесені за допомогою штрихів поділки і написані значення величин, що відповідають поділкам. Інтервали між двома штрихами, біля яких написані числові значення, можуть бути додатково поділені на декілька ділень, не позначених числами. Але нескладно встановити, якому значенню величини відповідає найменша поділка.

Розглянемо для прикладу лінійку — прилад для вимірювання довжини. Відстані між штрихами: 1 см, 2 см, 3 см, і так далі розділені на 10 однакових поділок. Знайшовши відношення: 1 см : 10, ми встановимо, що кожна поділка, тобто відстань між двома найближчими штрихами, відповідає значенню 1 мм. Ця величина називається ціною поділки шкали приладу. Чим меншою є ціна поділки приладу, тим більшою є точність вимірювань.

Перш ніж вимірювати фізичну величину певним приладом, потрібно обов'язково визначити ціну поділки шкали цього приладу. Щоб визначити ціну поділки шкали приладу, потрібно знайти два найближчі штрихи шкали, біля яких написані числові значення.

Потім з більшого значення відняти менше та отримане число розділити на число поділок, що знаходяться між ними.

Пам'ятка

Щоб визначити ціну поділки приладу, необхідно:

□ обрати найближчі дві поділки, позначені числами;

□ від більшого числа відняти менше;

□ отриману різницю поділити на кількість поділок між обраними.

Наприклад: (80 - 60) : 4 = 5 мл

Тобто ціна поділки мензурки дорівнює 5 мл.

Висновок. Кожен прилад призначений для вимірювання певної фізичної величини; кожен прилад, як правило, має шкалу; шкали приладів, призначених для вимірювання однієї фізичної величини, можуть відрізнятися ціною поділок.

5. Робота в групах

— Визначте ціну поділок поданих приладів.

6. Дослідницький практикум

1. Вимірювання лінійних розмірів тіла людини (ріст, об'єм грудей, ширина плечей, розмах рук, довжина кроку, відстань між великим та вказівним пальцем ін).

Наприклад, вимірювання зросту за допомогою ростоміра.

□ Уважно розглянь шкалу поділки ростоміра.

□ Визнач ціну поділки.

□ Встань спиною до ростоміра.

□ Щільно притисни п'яти до лінійки, розпрями плечі.

□ Опусти планку до торкання голови.

□ Зафіксуй результат у зошиті.

2. Вимірювання площі фігури неправильної форми (площі ступні ноги, долоні, листка рослини) за допомогою палетки.

3. Вимірювання об'єму рідини з допомогою медичного шприца (мензурки).

— Для визначення об'єму тіл неправильної форми використовують мензурку.

4. Вимірювання часу за допомогою секундоміра.

— Для вимірювання часу використовують хронометр (годинник, секундомір).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити