ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА

УРОК 8 МІСЯЦЬ — ПРИРОДНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ

Мета: ознайомити учнів з формою та рухом Місяця; вчити спостерігати за Місяцем; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Природнича розминка «Чи вірите ви?»

Чи вірите ви в те, що?..

· Температура на поверхні Сонця сягає 6 тис. градусів, а в глибині — до 15 млн градусів.

· Усі речовини, з яких складається Сонце, перебувають у твердому стані.

· Сонце постійно випромінює багато світла і тепла.

· Сонячним світлом і теплом освітлюються й обігріваються планети, які рухаються навколо Сонця.

· Планети випромінюють світло і тепло.

· Планети — холодні космічні тіла. Їх освітлює й обігріває Сонце.

· Планети світяться відбитим сонячним світлом.

· Шлях, яким планета рухається навколо Сонця, називається орбітою.

2. Тестування

1. Планети Сонячної системи вивчають:

а) географи;

б) хіміки;

в) астрономи;

г) фізики.

2. Навколо Сонця обертаються планети. Їх:

а) 7;

б) 9;

в) 8.

3. Нептун — це:

а) найбільша планета Сонячної системи;

б) найменша планета Сонячної системи;

в) найближча до Сонця планета Сонячної системи.

4. Відносно Сонця планети розташовані у такому порядку:

а) Венера, Земля, Марс, Меркурій, Нептун, Сатурн, Уран, Юпітер;

б) Меркурій, Венера, Земля, Марс, Нептун, Сатурн, Юпітер, Уран;

в) Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.

5. Що таке Земля?

а) Зоря;

б) планета;

в) палаюча куля.

Відповіді: 1в; 2в; 3б; 4в; 5б.

3. Розгадування кросворда

1. Планета — сусідка Землі. (Марс)

2. Небесне тіло, яке само світиться. (Зірка)

3. Космічне тіло, яке обертається навколо планети. (Супутник)

4. Слов'янський бог Сонця. (Ярило)

5. Зоря, навколо якої обертається Земля. (Сонце)

— Отже, яке слово вийшло по вертикалі? (Місяць)

— Чи бачили ви Місяць?

— Що ви про нього знаєте?

— А чи все ви знаєте про нього?

— Чи хочете дізнатися більше?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про Місяць.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда за малюнком «Планети Сонячної системи»

— Знайдіть на малюнку орбіти кожної планети. Яка з планет має найдовшу орбіту? Яка — найкоротшу? Чому?

— У більшості планет є природні супутники — космічні тіла. Вони рухаються навколо планет по своїх орбітах.

Супутник Землі — Місяць.

Діти, перед вами — наша планета Земля і Місяць. Що ви можете про них сказати?

— Якими є розміри Місяця порівняно з розмірами Землі?

— Місяць, виявляється, у чотири рази менший за Землю.

— Яка відстань від Землі до Місяця?

— Відстань до Місяця — приблизно 400 тис. км. Це найближче до Землі космічне тіло.

Літак, який має швидкість 1000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15-18 год.

Виявляється, Земля і Місяць, як двоє братів, завжди нерозлучні. Місяць рухається навколо Землі, а разом із Землею — навколо Сонця. Тому Місяць називають супутником Землі.

Щоб це уявити, краще самі ненадовго перетворимося на Сонце, планету Земля і Місяць. Ми спробуємо показати рух Землі навколо Сонця, а Місяця — навколо Землі. (Діти демонструють, як рухаються Сонце, Земля і Місяць. Учень-«Сонце» обертається навколо себе. Учениця-«Земля» — навколо себе і дуже повільно навколо Сонця. Учень-«Місяць» обертається навколо себе і навколо Землі.)

— Ось ми наочно побачили рух супутника Землі Місяця.

— Розгляньте на фотографії поверхню Місяця.

— Якої він форми? (Його форма куляста)

— Подивіться на поверхню Місяця і скажіть, яка вона?

— Поверхня Місяця кам'яниста і дуже нерівна. Гори чергуються з рівнинами, покритими пилом. Ґрунт Місяця забарвлений у бурий

та оранжевий кольори. На Місяці багато западин, що утворилися від ударів метеоритів об його поверхню.

Ці западини називаються кратерами, або «місячними морями».

Люди навіть дали назви цим морям: море Спокою, море Дощів, океан Бурь.

Отже, що таке «місячні моря»? (Кратери, утворені в результаті падіння метеоритів,— каменів, що впали з космосу)

— Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей, він помітив темні ділянки і назвав їх морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води. Моря — це рівнинні ділянки місячної поверхні. Світлі ділянки — материки — займають 60 % поверхні. Це нерівні, гористі райони, пересічені гірськими хребтами. Більшість із них мають земні назви Карпати, Кавказ, Альпи тощо.

— Діти, як ви вважаєте, чи мріяли люди побувати на Місяці?

— Люди здавна мріяли побувати на Місяці. Справжній штурм Місяця почався з 1959 року. У 1966 році радянська станція «Луна-9» прибула на Місяць і передала телевізійне зображення місячного ландшафту. У 1970 році станція «Луна-16» зробила буріння і доставила місячний ґрунт на Землю. Вивченням Місяця також займалися й інші країни.

А чи вдалося людині побувати на Місяці?

— У 1969 році американські астронавти Ніл Армстронг і Едвін Олдрін побували на Місяці. Їм навіть вдалося поїздити на місячному всюдиході. У результаті вивчення Місяця вчені довели, що на Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини. Замість повітря — досить розріджена газова оболонка.

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Слухання казки «Чому в Місяця немає сукні»

— Послухайте казку і поміркуйте, чому її так назвали?

ЧОМУ В МІСЯЦЯ НЕМАЄ СУКНІ

(Сербська казка)

Вирішив Місяць зшити собі сукню. Зняв з нього кравець мірку і сів за роботу. У призначений термін прийшов Місяць за сукнею. А сукня вузька і коротка.

— Вочевидь, я помилився,— сказав кравець. І знову сів за роботу.

У призначений термін прийшов Місяць за сукнею. Знову сукня мала.

— Вочевидь, і тепер я помилився,— сказав кравець. І знову почав кроїти і шити.

Утретє Місяць прийшов до кравця. Побачив кравець: йде по небу круглий Місяць, удвічі ширший, ніж сукня, яку він тільки-но зшив. Що було робити кравцеві? Ударив він напівтікача. Шукав його Місяць, шукав, та не знайшов. Так і залишився Місяць без сукні.

— Яку таємницю розкриває ця казка?

— Чому ж у Місяця немає сукні? (Місяць буває різний.)

— А ви знаєте, від чого залежить різний вид Місяця?

— Різний вид Місяця залежить від того, як він освітлений невидимим нам уночі Сонцем. Вид Місяця впродовж місяця змінюється, адже він займає різне положення відносно Сонця і Землі. Ще в давнину люди помітили, що Місяць увесь час змінює свою форму. То він схожий на круглу тарілку, то на серп, який назвали місяцем. Усьому цьому є пояснення. Сонце — це палаюча куля. Воно випромінює світло. А Місяць не випромінює світла; він — немов дзеркало, що відбиває світло Сонця. Промені Сонця освітлюють його тільки з одного боку. Тільки цю освітлену сторону Місяця і видно із Землі. У міру того, як Місяць рухається навколо Землі, Сонце освітлює його по-різному. Залежно від того, яка частина Місяця освітлена, ми бачимо на небі його то цілком, то половинкою, то вузьким серпиком. Якщо спостерігати за Місяцем, ви помітите: серп «молодого», «зростаючого» місяця відрізняється від Місяця «старіючого». Для цього потрібно з'єднати відрізком прямої лінії кінчики ріжок і трохи продовжити цю лінію вниз. Вийде літера «Р», тобто перша буква слова «росте». Тобто ми намалювали молодий Місяць. А «старіючий» серпик сам про це говорить, адже він схожий на літеру «С» — першу літеру слова «старіючий».

2. Читання віршів

МІСЯЦЬ НАД КИЄВОМ

Чи Місяць над Києвом

Сяє так само

Чудово,

Як сяє над Римом,

А може, й ясніше стократ?

Чи Місяць над Києвом —

Місяць той самий,

Що сяє над Римом,

Чи, може, не він там,

А тільки Місяців брат?

А Місяць, розсердившись,

Хмариться,—

От ще питання! —

Й відказує так:

«Я всюди той самий,

Бо я ж таки Місяць,

А не якийсь там

Нічний ковпак!

Я всюди буваю,

Скрізь блиск розсіваю,

Проміння усім розкидаю:

Перу й Парагваю,

І Кубі, й Китаю,

Я в Польщі й в Панамі,

В Канаді й В'єтнамі,

Мій кожен промінчик

Несе свій пломінчик

Куди тільки сам захотів,

Промінню й кордони

Не перепони —

Обходиться без пашпортів.

Джанні Родарі

МІСЯЦЬ-АСТРОНОМ

На небі Місяць не сумує,

Він зірочки всю ніч рахує.

Та зірочок усе ж багато,

І не встигає Місяць рахувати,

Наш Місяць астрономом стати хоче,

І від напруги худне він щоночі.

А потім сил він набирається.

На небо повним повертається.

— Про що ви дізналися з цих віршів?

3. Робота в групах

— Викладіть на партах висловлювання, використовуючи подані слова. Але зважайте на те, що не всі слова стануть вам у пригоді.

1-ша група

Марс, Сонце, Місяць, штучний, природний, супутник Землі, Нептун.

(Місяць — природний супутник Землі).

2- га група

Перші, люди, тварини, Армстронг, Гагарін, що підкорили, Олдрін, Місяць.

(Перші люди, що підкорили Місяць,— Армстронг і Олдрін.)

3- тя група

Кратери, утворені, комет, від ударів, западини, це, метеоритів.

(Кратери — це западини, утворені від ударів метеоритів.)

— Прочитайте отримані висловлювання.

— В одній із груп зустрілося прізвище Гагарін. Хто це? (Перша людина, яка полетіла в космос.)

— Назвіть його повне ім'я. (Юрій Олексійович Гагарін)

— А хто зможе назвати рік, коли Юрій Гагарін здійснив свій політ? (12 квітня 1961 року)

— Яких українських космонавтів ви знаєте?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що таке Місяць?

— Що таке Сонце?

— Чим розрізняються Місяць і Сонце?

— Як рухається Місяць?

— Як обертається Земля?

— Чим для Землі є Місяць?

— Яка поверхня Місяця?

— Що ви знаєте про місячні моря? (Місячні моря — сухі, кам'янисті рівнини, на яких немає ані краплини води.)

— Чому їх назвали морями? (Названі вони так тому, що люди лише не так давно дістали змогу послати на Місяць літальні апарати і сфотографувати його поверхню. А до цього спостереження проводилися лише візуально і великі темні плями на Місяці нагадували людям моря.)

— Яку форму має Місяць?

— Що називають орбітою Місяця?

— Що ближче до Землі: Сонце чи Місяць? (Місяць)

— Місяць чи хмари ближче до Землі?

— Чому не можна жити на Місяці?

— Чому не можна жити на Сонці?

— Чому Місяць називають багатоликим?

— Які форми Місяця можна бачити на зоряному небі?

— Чому різні за розмірами Сонце і Місяць виглядають на небі однаково?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати повідомлення про Місяць від імені астронавта або вченого астронома.