Усі уроки природознавства. 4 клас - Основа 2015 рік
ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА
УРОК 8 МІСЯЦЬ — ПРИРОДНИЙ СУПУТНИК ЗЕМЛІ
Мета: ознайомити учнів з формою та рухом Місяця; вчити спостерігати за Місяцем; розвивати вміння порівнювати, аналізувати, вибирати головне, робити висновки; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Природнича розминка «Чи вірите ви?»
Чи вірите ви в те, що?..
· Температура на поверхні Сонця сягає 6 тис. градусів, а в глибині — до 15 млн градусів.
· Усі речовини, з яких складається Сонце, перебувають у твердому стані.
· Сонце постійно випромінює багато світла і тепла.
· Сонячним світлом і теплом освітлюються й обігріваються планети, які рухаються навколо Сонця.
· Планети випромінюють світло і тепло.
· Планети — холодні космічні тіла. Їх освітлює й обігріває Сонце.
· Планети світяться відбитим сонячним світлом.
· Шлях, яким планета рухається навколо Сонця, називається орбітою.
2. Тестування
1. Планети Сонячної системи вивчають:
а) географи;
б) хіміки;
в) астрономи;
г) фізики.
2. Навколо Сонця обертаються планети. Їх:
а) 7;
б) 9;
в) 8.
3. Нептун — це:
а) найбільша планета Сонячної системи;
б) найменша планета Сонячної системи;
в) найближча до Сонця планета Сонячної системи.
4. Відносно Сонця планети розташовані у такому порядку:
а) Венера, Земля, Марс, Меркурій, Нептун, Сатурн, Уран, Юпітер;
б) Меркурій, Венера, Земля, Марс, Нептун, Сатурн, Юпітер, Уран;
в) Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.
5. Що таке Земля?
а) Зоря;
б) планета;
в) палаюча куля.
Відповіді: 1в; 2в; 3б; 4в; 5б.
3. Розгадування кросворда
1. Планета — сусідка Землі. (Марс)
2. Небесне тіло, яке само світиться. (Зірка)
3. Космічне тіло, яке обертається навколо планети. (Супутник)
4. Слов'янський бог Сонця. (Ярило)
5. Зоря, навколо якої обертається Земля. (Сонце)
— Отже, яке слово вийшло по вертикалі? (Місяць)
— Чи бачили ви Місяць?
— Що ви про нього знаєте?
— А чи все ви знаєте про нього?
— Чи хочете дізнатися більше?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про Місяць.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Бесіда за малюнком «Планети Сонячної системи»
— Знайдіть на малюнку орбіти кожної планети. Яка з планет має найдовшу орбіту? Яка — найкоротшу? Чому?
— У більшості планет є природні супутники — космічні тіла. Вони рухаються навколо планет по своїх орбітах.
Супутник Землі — Місяць.
Діти, перед вами — наша планета Земля і Місяць. Що ви можете про них сказати?
— Якими є розміри Місяця порівняно з розмірами Землі?
— Місяць, виявляється, у чотири рази менший за Землю.
— Яка відстань від Землі до Місяця?
— Відстань до Місяця — приблизно 400 тис. км. Це найближче до Землі космічне тіло.
Літак, який має швидкість 1000 км/год, міг би при безперервному польоті досягти Місяця за 16 діб. Сучасні космічні кораблі досягають поверхні Місяця за 15-18 год.
Виявляється, Земля і Місяць, як двоє братів, завжди нерозлучні. Місяць рухається навколо Землі, а разом із Землею — навколо Сонця. Тому Місяць називають супутником Землі.
Щоб це уявити, краще самі ненадовго перетворимося на Сонце, планету Земля і Місяць. Ми спробуємо показати рух Землі навколо Сонця, а Місяця — навколо Землі. (Діти демонструють, як рухаються Сонце, Земля і Місяць. Учень-«Сонце» обертається навколо себе. Учениця-«Земля» — навколо себе і дуже повільно навколо Сонця. Учень-«Місяць» обертається навколо себе і навколо Землі.)
— Ось ми наочно побачили рух супутника Землі Місяця.
— Розгляньте на фотографії поверхню Місяця.
— Якої він форми? (Його форма куляста)
— Подивіться на поверхню Місяця і скажіть, яка вона?
— Поверхня Місяця кам'яниста і дуже нерівна. Гори чергуються з рівнинами, покритими пилом. Ґрунт Місяця забарвлений у бурий
та оранжевий кольори. На Місяці багато западин, що утворилися від ударів метеоритів об його поверхню.
Ці западини називаються кратерами, або «місячними морями».
Люди навіть дали назви цим морям: море Спокою, море Дощів, океан Бурь.
Отже, що таке «місячні моря»? (Кратери, утворені в результаті падіння метеоритів,— каменів, що впали з космосу)
— Першим спостерігав Місяць у телескоп Галілей, він помітив темні ділянки і назвав їх морями. Ця назва за традицією збереглася, хоча відомо, що у місячних морях немає води. Моря — це рівнинні ділянки місячної поверхні. Світлі ділянки — материки — займають 60 % поверхні. Це нерівні, гористі райони, пересічені гірськими хребтами. Більшість із них мають земні назви Карпати, Кавказ, Альпи тощо.
— Діти, як ви вважаєте, чи мріяли люди побувати на Місяці?
— Люди здавна мріяли побувати на Місяці. Справжній штурм Місяця почався з 1959 року. У 1966 році радянська станція «Луна-9» прибула на Місяць і передала телевізійне зображення місячного ландшафту. У 1970 році станція «Луна-16» зробила буріння і доставила місячний ґрунт на Землю. Вивченням Місяця також займалися й інші країни.
А чи вдалося людині побувати на Місяці?
— У 1969 році американські астронавти Ніл Армстронг і Едвін Олдрін побували на Місяці. Їм навіть вдалося поїздити на місячному всюдиході. У результаті вивчення Місяця вчені довели, що на Місяці немає повітря і води, тому там не можуть жити рослини й тварини. Замість повітря — досить розріджена газова оболонка.
2. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Слухання казки «Чому в Місяця немає сукні»
— Послухайте казку і поміркуйте, чому її так назвали?
ЧОМУ В МІСЯЦЯ НЕМАЄ СУКНІ
(Сербська казка)
Вирішив Місяць зшити собі сукню. Зняв з нього кравець мірку і сів за роботу. У призначений термін прийшов Місяць за сукнею. А сукня вузька і коротка.
— Вочевидь, я помилився,— сказав кравець. І знову сів за роботу.
У призначений термін прийшов Місяць за сукнею. Знову сукня мала.
— Вочевидь, і тепер я помилився,— сказав кравець. І знову почав кроїти і шити.
Утретє Місяць прийшов до кравця. Побачив кравець: йде по небу круглий Місяць, удвічі ширший, ніж сукня, яку він тільки-но зшив. Що було робити кравцеві? Ударив він напівтікача. Шукав його Місяць, шукав, та не знайшов. Так і залишився Місяць без сукні.
— Яку таємницю розкриває ця казка?
— Чому ж у Місяця немає сукні? (Місяць буває різний.)
— А ви знаєте, від чого залежить різний вид Місяця?
— Різний вид Місяця залежить від того, як він освітлений невидимим нам уночі Сонцем. Вид Місяця впродовж місяця змінюється, адже він займає різне положення відносно Сонця і Землі. Ще в давнину люди помітили, що Місяць увесь час змінює свою форму. То він схожий на круглу тарілку, то на серп, який назвали місяцем. Усьому цьому є пояснення. Сонце — це палаюча куля. Воно випромінює світло. А Місяць не випромінює світла; він — немов дзеркало, що відбиває світло Сонця. Промені Сонця освітлюють його тільки з одного боку. Тільки цю освітлену сторону Місяця і видно із Землі. У міру того, як Місяць рухається навколо Землі, Сонце освітлює його по-різному. Залежно від того, яка частина Місяця освітлена, ми бачимо на небі його то цілком, то половинкою, то вузьким серпиком. Якщо спостерігати за Місяцем, ви помітите: серп «молодого», «зростаючого» місяця відрізняється від Місяця «старіючого». Для цього потрібно з'єднати відрізком прямої лінії кінчики ріжок і трохи продовжити цю лінію вниз. Вийде літера «Р», тобто перша буква слова «росте». Тобто ми намалювали молодий Місяць. А «старіючий» серпик сам про це говорить, адже він схожий на літеру «С» — першу літеру слова «старіючий».
2. Читання віршів
МІСЯЦЬ НАД КИЄВОМ
Чи Місяць над Києвом
Сяє так само
Чудово,
Як сяє над Римом,
А може, й ясніше стократ?
Чи Місяць над Києвом —
Місяць той самий,
Що сяє над Римом,
Чи, може, не він там,
А тільки Місяців брат?
А Місяць, розсердившись,
Хмариться,—
От ще питання! —
Й відказує так:
«Я всюди той самий,
Бо я ж таки Місяць,
А не якийсь там
Нічний ковпак!
Я всюди буваю,
Скрізь блиск розсіваю,
Проміння усім розкидаю:
Перу й Парагваю,
І Кубі, й Китаю,
Я в Польщі й в Панамі,
В Канаді й В'єтнамі,
Мій кожен промінчик
Несе свій пломінчик
Куди тільки сам захотів,
Промінню й кордони
Не перепони —
Обходиться без пашпортів.
Джанні Родарі
МІСЯЦЬ-АСТРОНОМ
На небі Місяць не сумує,
Він зірочки всю ніч рахує.
Та зірочок усе ж багато,
І не встигає Місяць рахувати,
Наш Місяць астрономом стати хоче,
І від напруги худне він щоночі.
А потім сил він набирається.
На небо повним повертається.
— Про що ви дізналися з цих віршів?
3. Робота в групах
— Викладіть на партах висловлювання, використовуючи подані слова. Але зважайте на те, що не всі слова стануть вам у пригоді.
1-ша група
Марс, Сонце, Місяць, штучний, природний, супутник Землі, Нептун.
(Місяць — природний супутник Землі).
2- га група
Перші, люди, тварини, Армстронг, Гагарін, що підкорили, Олдрін, Місяць.
(Перші люди, що підкорили Місяць,— Армстронг і Олдрін.)
3- тя група
Кратери, утворені, комет, від ударів, западини, це, метеоритів.
(Кратери — це западини, утворені від ударів метеоритів.)
— Прочитайте отримані висловлювання.
— В одній із груп зустрілося прізвище Гагарін. Хто це? (Перша людина, яка полетіла в космос.)
— Назвіть його повне ім'я. (Юрій Олексійович Гагарін)
— А хто зможе назвати рік, коли Юрій Гагарін здійснив свій політ? (12 квітня 1961 року)
— Яких українських космонавтів ви знаєте?
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що таке Місяць?
— Що таке Сонце?
— Чим розрізняються Місяць і Сонце?
— Як рухається Місяць?
— Як обертається Земля?
— Чим для Землі є Місяць?
— Яка поверхня Місяця?
— Що ви знаєте про місячні моря? (Місячні моря — сухі, кам'янисті рівнини, на яких немає ані краплини води.)
— Чому їх назвали морями? (Названі вони так тому, що люди лише не так давно дістали змогу послати на Місяць літальні апарати і сфотографувати його поверхню. А до цього спостереження проводилися лише візуально і великі темні плями на Місяці нагадували людям моря.)
— Яку форму має Місяць?
— Що називають орбітою Місяця?
— Що ближче до Землі: Сонце чи Місяць? (Місяць)
— Місяць чи хмари ближче до Землі?
— Чому не можна жити на Місяці?
— Чому не можна жити на Сонці?
— Чому Місяць називають багатоликим?
— Які форми Місяця можна бачити на зоряному небі?
— Чому різні за розмірами Сонце і Місяць виглядають на небі однаково?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення про Місяць від імені астронавта або вченого астронома.