Природознавство - розробки уроків уроків

ТЕМА 2. ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ


УРОК 11

ТЕМА. ЕКОСИСТЕМА. ХАРЧОВІ ЛАНЦЮГИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА №3 «СКЛАДАННЯ ХАРЧОВОГО ЛАНЦЮГА В ЕКОСИСТЕМІ АКВАРІУМА»


Мета уроку: навчальна — сформувати в учнів уявлення про те, що таке екосистема, чим вона відрізняється від інших систем, а також у чому полягають особливості природних і штучних екосистем, навчити складати харчові ланцюги для певної екосистеми; розвиваюча — разом з учнями зробити висновок про взаємозв'язок і взаємозалежність живих організмів на Землі; виховна — ще раз підкреслити залежність усіх живих організмів на Землі, включно з людиною, від життєдіяльності рослин, тому що вони здатні утворювати органічні речовини й перетворювати сонячну енергію в процесі фотосинтезу. Основні поняття: екосистема, кругообіг речовин, кругообіг енергії, харчовий ланцюг.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (рисунки в підручнику), практичний (складання харчового ланцюга).

Обладнання: підручник.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв'язки: природознавство (5 клас), біологія (7 клас), географія (6 клас).

Структура уроку

І. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду

III. Викладення основного матеріалу

1. Поняття екосистеми, природні та штучні екосистеми.

2. Відмінність екосистеми від інших живих систем.

3. Кругообіг речовин та енергії як перша ознака екосистеми.

4. Взаємозв’язок між організмами екосистеми через живлення як друга ознака екосистеми.

5. Що таке харчовий ланцюг.

6. Практична робота № 3.

IV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання


Хід уроку

— Слово вчителя

Оскільки на попередньому уроці у нас було підсумкове повторення теми 1, сьогоднішній урок ми починаємо без перевірки домашнього завдання.

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО Д OCBІДУ

У попередній темі «Організм як жива система» ми говорили про будову рослинних і тваринних організмів. Слід сказати, що в природі організми не ізольовані один від одного. Вони живуть на певній території — на суші або у воді — й утворюють на цій території екосистему.

III. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття екосистеми, природні та штучні екосистеми

Сукупність різних організмів і неживих компонентів природи (гірські породи, повітря, вода, ґрунт), пов’язаних між собою, називають екосистемою (від грец. oikos — оселя, середовище і sistema — сполучення, поєднання).

2. Відмінність екосистеми від інших живих систем

Природна екосистема — екосистема, що не змінена людиною (ліс, степ, озеро, луки, ріка).

Штучна екосистема — екосистема, що зазнала впливу людини (парк, сад, поле, город, акваріум).

— Завдання у робочому зошиті

— Бесіда

— Чим парк відрізняється від лісу? (У парку ростуть дерева, які посадила людина, й можуть бути види дерев, не властиві даній місцевості.)

— Чим луки відрізняються від городу? (На луках ростуть дикоростучі трав’янисті рослини, а на городі тільки ті, які людина вживає в їжу та які вона посадила.)

— Чим екосистема відрізняється від такої природної системи, як живий організм? (Екосистема обов’язково займає територію — суходолу або водойми, і в ній є багато живих організмів, що пов’язані між собою.)

— Чи можна вважати екосистемою зоопарк — адже в ньому багато живих організмів? (Ні, зоопарк не є екосистемою, тому що живлення тварин зоопарку забезпечує людина.)

3. Кругообіг речовин та енергії як перша ознака екосистем

Одна із загальних ознак екосистеми — кругообіг речовин та енергії.

— Що відбувається з померлими тваринами й загиблими рослинами? (Вони стають їжею для деяких жуків, бактерій та грибів, які розкладають залишки рослинних і тваринних рганізмів на неорганічні речовини.)

— Хто споживає ці неорганічні речовини із ґрунту? (Рослини.)

— У якому вигляді корені рослин поглинають ці неорганічні речовини із ґрунту? (У розчиненому.)

— У що переробляють зелені рослини ці неорганічні речовини? (В органічні речовини.)

— Які умови для цього потрібні? (Тепло та світло сонця.)

— Як називають процес утворення органічних речовин у зелених рослинах? (Фотосинтезом.)

— Хто поїдає зелені рослини, а разом із ними й готові органічні речовини? (Травоїдні тварини.)

— Чиєю їжею стають травоїдні тварини? (Хижаків.)

— Завдання у робочому зошиті

4. Взаємозв'язок між організмами екосистем через живлення як друга ознака екосистеми

Взаємозв’язки між організмами в екосистемі найчастіше пояснюються живленням.

5. Що таке харчовий ланцюг

— Слово вчителя

Ланцюг живлення, або харчовий ланцюг,— це ряд організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів), в якому кожна попередня ланка (організм) служить їжею для наступної.

— Бесіда

— Чому харчовий ланцюг починається із зелених рослин? (Тому що тільки зелені рослини здатні створювати органічні речовини з неорганічних.)

— Наступною після рослин ланкою ланцюга є травоїдні чи м’ясоїдні тварини? (Травоїдні.)

— А після них? (М’ясоїдні.)

— Хто живиться травоїдними та м’ясоїдними тваринами після їхньої смерті? (Бактерії, жуки й гриби.)

— Що означають і на що вказують стрілки, спрямовані від однієї ланки ланцюга до іншої? (Це енергія, що разом із їжею передається від одного живого організму до іншого.)

— Завдання у робочому зошиті

6. Практична робота №3

«Складання харчового ланцюга в екосистемі акваріума»

— Завдання у робочому зошиті

Учитель дає завдання.

Користуючись інформацією, отриманою з тексту, скласти самостійно два можливі ланцюги живлення в екосистемі акваріума. Кожний ланцюг складається з двох ланок. Роботу слід оформити в зошиті й здати на перевірку вчителеві.

Ланцюг № 1 Водорості —> равлики

Ланцюг № 2 Сухий або живий корм —> рибки

— Запитання до учнів

— Чому в акваріумі немає ланки у вигляді бактерій або жуків? (Тому що акваріум — штучна маленька екосистема. Людина регулює види організмів, які поміщає в акваріум, й убезпечує акваріум від потрапляння в нього хвороботворних бактерій.)

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Територію із взаємозалежними між собою організмами називають екосистемою. Екосистеми бувають природні та штучні. Головні зв’язки в екосистемі здійснюються через живлення.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати відповіді на запитання після параграфа. Аналізувати практичну роботу, проведену на уроді.


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Екосистема


Екосистемою називають сукупність різних організмів і неживих компонентів середовища, тісно пов’язаних між собою потоками речовини та енергії. Прикладами екосистем можуть бути озеро, ліс, ділянка степу, окремий гнилий пень або навіть вміст шлунка травоїдної свійської тварини, наприклад корови. Вивчаючи екосистеми, учні акцентують увагу саме на процесах перетворення речовини та енергії. У тому разі, коли екологи мають справу тільки із сукупністю різних видів, які спільно живуть і між якими не спостерігається зв’язків, використовують такі терміни, як угруповання, або біоценоз.

Різні групи організмів, що входять до складу однієї екосистеми, виконують у ній різні функції. Організми-продуценти (від латин, producentis — той, що виробляє, створює) утворюють органічну речовину з неорганічних компонентів. Мабуть, усі продуценти обов’язково мають бути автотрофами. Основні продуценти як в океані, так і в усіх великих внутрішніх водоймах (і солоних, і прісних) — водорості. Саме вони дають життя всім істотам в океані, і тому рівень розвитку фітопланктону в тому чи іншому районі океану визначає там кількість риби та морських ссавців.

У водоймах продуценти можуть бути представлені й вищими квітковими рослинами, коренева система яких перебуває на мілководді водойми: ліліями, лататтям, очеретом тощо. Але порівняно з водоростями їхня роль в утворенні органічної речовини незначна. На суші основними продуцентами є великі за розміром вищі рослини: трави, чагарники та дерева.

Дві інші важливі групи організмів, що входять до складу будь-якої екосистеми,— консументи (від латин, consumentis — той, що споживає) і редуценти (від латин, reducentis — той, що повертає, поновлює). До консументів зазвичай відносять усіх тварин, а до редуцентів — гриби та бактерії. І ті й інші є гетеротрофами, тобто живуть за рахунок органічної речовини, утвореної продуцентами.

Сонячну енергію, зв’язану в процесі фотосинтезу у вигляді біологічної маси рослин, поїдають травоїдні тварини, які, у свою чергу, служать їжею для хижаків. Так, речовина й енергія передаються від одних організмів до інших, об’єднуючи екосистему в єдине ціле. Послідовність живих істот, які передають одне одному цю енергію, називають харчовим ланцюгом. За тим місцем, що його організми посідають у харчовому ланцюзі, їх можна об’єднати в кілька груп, або харчових рівнів. Перший із них, що утворює фундамент усієї екосистеми,— це рівень рослин, або продуцентів. Над ним ідуть рівні, які займають консументи. Перший рівень консументів — рослиноїдні тварини, другий рівень консументів — хижаки першого порядку, які їдять травоїдних тварин, і ще вище — хижаки другого порядку, які живляться вже хижаками. Наприклад, у водоймі риби, що живляться зоопланктоном (дрібними тваринами), є хижаками першого порядку, або консументами першого порядку, а великі хижі риби, що їх поїдають,— це хижаки, або консументи, другого порядку.

У процесі своєї життєдіяльності кожний організм витрачає енергію, яку одержав із їжею (а зелені рослини — із сонячним світлом), її кількість із кожним наступним рівнем зменшується. Відповідно приріст біомаси всіх організмів будь-якого рівня завжди менший від маси попереднього рівня.

Травоїдні тварини в наземних екосистемах з’їдають тільки частину рослин. Певна кількість енергії, отриманої з їжею, витрачається у вигляді тепла, тому біомаса консументів завжди менша від маси продуцентів. Хижакам так само дістаються не всі можливі жертви, і частина енергії теж розсіюється.


Харчова піраміда



Так утворюється харчова піраміда біомас: чим вищий харчовий рівень, що його займає організм, тим меншими є його чисельність і маса (в розрахунку на одиницю площі).

Згідно із сучасними розрахунками, з одного на інший рівень може переходити не більше 30% продукції. Щодо числа харчових рівнів, то їх в екосистемах суші зазвичай буває 2-3, а у відкритому океані від 4-5 до шести. Такі розходження в довжині харчового ланцюга зумовлені тим, що на суші головними продуцентами є великі рослини (трави, дерева й чагарники), тим часом як в океані основні продуценти — мікроскопічні планктонні водорості.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити