Природознавство - розробки уроків уроків

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА


УРОК 6

ТЕМА. ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ


Мета уроку: навчальна — підвести учнів до розуміння закону збереження енергії в тому сенсі, що головним джерелом енергії на Землі с Сонце, а енергія, яку живі організми одержують із їжею,— це енергія хімічних зв'язків, у яку була акумульована сонячна енергія; розвиваюча — прищеплювати учням думку про те, що енергія може зустрічатися в природі в різних видах і перетворюватися з одного виду на інший у результаті хімічних процесів; виховна — ще раз підкреслити незамінність рослинних організмів із їхньою здатністю накопичувати сонячну енергію у вигляді енергії хімічних зв'язків у тих органічних речовинах, які рослини утворюють.

Основні поняття: енергія, фотосинтез, хлорофіл, органічні речовини, глюкоза, крохмаль, целюлоза, акумулювати, обмін речовин та енергії.

Методи уроку: словесний (бесіда), наочний (робота з рисунками в підручнику), створення проблемної ситуації.

Обладнання: підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Міжпредметні зв'язки: біологія (7 клас), фізика (7 клас), хімія (7 клас).

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду, створення проблемної ситуації

IV. Викладення основного матеріалу

1. Розв’язання проблемної ситуації, визначення поняття «енергія».

2. Обмін речовин і перетворення енергії у рослин.

3. Обмін речовин і перетворення енергії у тварин.

4. Побудова схеми перетворення енергії на Землі.

5. Визначення поняття обміну речовин і перетворення енергії.

V. Підбиття підсумків уроку

VI. Домашнє завдання


Хід уроку

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

— Запитання до учнів

1. Що таке дихання? Порівняйте дихання рослин і комах.

2. Що таке дихання? Порівняйте дихання ссавців і риб.

3. Чому в теплицях повітря штучно насичують вуглекислим газом, а рослини додатково освітлюють лампами денного світла?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ

— Бесіда

— Які умови, крім повітря, необхідні для життя й росту живих організмів? (Тепло, світло, відпочинок, їжа.)

— Створення проблемної ситуації

— Навіщо живим істотам потрібна їжа? (Щоб поповнити витрачену енергію, а також для росту клітин.)

— Навіщо живим істотам потрібний кисень? (Для дихання.)

— Яку роль відіграє кисень у постачанні живих організмів енергією?

На останнє запитання учням відповісти складно.

IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розв'язання проблемної ситуації, визначення поняття «енергія»

— Бесіда

— Яку першу й головну умову слід виконати для того, щоб працював телевізор? (Увімкнути його в електричну мережу.)

— Яку першу й головну умову слід виконати для того, щоб працював справний автомобіль? (Залити пальне в бак.)

Електрична енергія для побутових приладів і пальне для автомобіля є джерелом енергії. Одержавши джерело енергії, техніка може виконувати роботу.

— Як називають людину, яка готова швидко виконувати роботу? (Енергійною.)

Енергія — це здатність тіл живої та неживої природи виконувати роботу.

— Яке небесне тіло є головним джерелом енергії для Землі? (Сонце.)

— Слово вчителя

Енергія не виникає з нічого й не зникає безслідно — вона тільки перетворюється з одного виду на інший. Так формулюється один із головних природних законів — закон збереження енергії. Кисень, який одержують живі організми при диханні, сприяє, допомагає перетворенню енергії з одного виду на інший.

Їжа + Кисень = Енергія

Така своєрідна формула працює для кожної клітини організму.

Цей процес схожий на горіння багаття. Щоб вогонь не згас, люди підкладають у нього дрова (прийом їжі) і роздмухують цей вогонь, нагнітаючи в багаття повітря з киснем (дихання), або їм у цьому допомагає вітер.

— Завдання у робочому зошиті

2. Обмін речовин і перетворення енергії у рослин

— Бесіда

— Як називають процес, що відбувається в зелених рослинах на світлі за участі хлорофілу, вуглекислого газу та води? (Фотосинтез.)

— Як при цьому використовується сонячна енергія? (Теплова й світлова енергія Сонця перетворюється на хімічну енергію тих речовин, які рослини створюють. У такий спосіб рослини накопичують, акумулюють, сонячну енергію у своїх тканинах.)

— Як називають групу речовин, які можуть створюватися тільки зеленими рослинами? (Органічними речовинами.)

— Наведіть приклади органічних речовин. (Глюкоза, крохмаль, целюлоза.)

3. Обмін речовин і перетворення енергії у тварин

— Що відбувається з органічними речовинами, коли вони потрапляють в організм тварин? (З ними відбуваються хімічні перетворення, в результаті чого виділяється необхідна тваринам енергія.)

— Для чого тварини використовують енергію, яка виділилася? (Для роботи всіх органів і м’язових рухів, підтримання температури тіла.)

— У яку пору року люди й тварини більше їдять і чому? (Узимку, оскільки значна частина енергії витрачається на обігрівання організму.)

Відчуття голоду може злегка вгамувати теплий чай або навіть тепла вода без цукру.

— Завдання у робочому зошиті

4. Побудова схеми перетворення енергії на Землі

Як повторення й систематизацію отриманих знань учні разом з учителем (учитель — на дошці, учні — у зошиті) будують схему:



5. Визначення поняття обміну речовин і перетворення енергії

Споживання поживних речовин організмом, їхнє хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії та виведенням непотрібних відходів з організму, називають обміном речовин і перетворенням енергії.

— Завдання у робочому зошиті

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

У тілах живих організмів поступово відбувається обмін речовин і перетворення енергії. Енергію сонячного світла здатні накопичувати, або акумулювати, тільки зелені рослини в процесі фотосинтезу. Тварини одержують енергію разом із їжею.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Споживачі й творці

Усі живі організми можна розподілити на дві великі групи залежно від того, яка їжа їм необхідна. Одні (до них належать усі тварини, гриби й більшість бактерій) можуть підтримувати своє існування тільки тоді, коли з їжею постійно надходять готові органічні речовини. Такий тип живлення одержав назву гетеротрофного (від грец. getero — інший і trophos — їжа). Інші мають дивовижну здатність будувати свої тіла з неорганічних сполук, насамперед із вуглекислого газу. Таким умінням наділені наземні зелені рослини, водорості й здатні до фотосинтезу бактерії. Цей тип живлення називають автотрофним (від грец. autos — сам і trophos — їжа). Окрім фотосинтетичних автотрофних організмів слід назвати особливу групу бактерій, які для побудови своїх тіл використовують не енергію сонячного світла, а енергію хімічних зв’язків. Подібний тип живлення прийнято іменувати хемоавтотрофним («хемо» означає «хімічний»).

Травлення

Для того щоб їжа, що перебуває у зовнішньому середовищі, могла забезпечити речовинами та енергією організм, який їх потребує, вона має бути перетворена в доступну для засвоєння цим організмом форму. Задля розв’язання цього завдання й виникла здатність до травлення — хімічного розщеплювання їжі на речовини, які можуть всмоктуватися тканинами живого організму й брати участь в обміні речовин.

Амеби та інші одноклітинні тварини поїдають ще дрібніших істот. Однак їхня здобич недостатньо мала, щоб проникнути крізь клітинну оболонку амеби прямо в її організм. Як же проковтнути одноклітинній тварині свою їжу? Виходом із цієї ситуації став фагоцитоз (від грец. phagos — пожирач і citos — клітина) — один із найдавніших способів живлення на Землі.

Амеба, схожа на крапельку слизу, пересувається, поступово перетікаючи з місця на місце. Приблизно так само, як рухається, вона й поїдає їжу. Зустрівши на своєму шляху здобич, амеба обтікає її, поки не оточить повністю. Перетравлювання відбувається вже всередині одноклітинної амеби. Неперетравлені залишки виділяються за допомогою процесу, зворотного фагоцитозу,— клітина ніби «відкривається» і викидає назовні непотрібний вміст.

Фагоцитоз зустрічається не тільки в одноклітинних організмів. Особливі клітини в тканинах хребетних тварин, наприклад лейкоцити (білі клітини крові), очищають організм від бактерій, загиблих клітин, частинок пилу та інших «відходів» шляхом фагоцитозу. Цей спосіб живлення .часто закінчується загибеллю самого лейкоцита, однак він захищає весь організм від шкідливих або непотрібних клітин.

Інший тип травлення властивий червам, ракоподібним, комахам та деяким іншим видам живих організмів. При такому типі травленні спеціальні ферменти (речовини), які створює й виділяє тварина, здатні розщепити їжу, що перебуває в зовнішньому середовищі й не потрапила в організм тварини. Прикладом можуть бути деякі комахи й павуки, які вводять у тіло попередньо знерухомленої ними здобичі травні ферменти, а потім висмоктують утворену поживну масу.

І нарешті, травлення, що властиве всім хребетним тваринам, відбувається завдяки наявності в них шлунка, куди й потрапляє їжа для перетравлювання.

«Малоїжки» та «ненажери»

На запитання «Хто більше їсть: слон чи миша?», здавалося б, можна відповісти, не замислюючись,— звісно ж, слон. Однак учені вважають, що все не так уже й просто. Якщо підрахувати не абсолютну кількість з’їденої їжі, а співвіднести її масу з масою їдока, то результат виходить несподіваний. Маса корму, необхідного на добу слонові, дорівнює 1 % маси його тіла, а щоденний раціон миші-полівки становить 20 % її власної маси. Ось і виходить, що відносно своїх розмірів миша у 20 разів прожерливіша від слона.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити