ФІЗИКА Розробки уроків
8 КЛАС

ДОДАТОК

РОЗРОБКИ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ

 

Цей розділ містить розробки нестандартних уроків із застосуванням інтерактивних методик: це й урок-чаювання, і урок-конференція, і урок-подорож. Основна мета таких уроків — зацікавити учнів, використовуючи ігрову форму, полегшити сприймання нового матеріалу, узагальнити та систематизувати вже вивчений матеріал, а також показати, як застосовуються знання, отримані на уроках фізики, на практиці, у житті.

Подані уроки вчитель на свій розсуд може провести як узагальнюючі та систематизуючі наприкінці вивчення даного курсу фізики або ж розподілити їх за всім курсом з огляду на засвоєння учнями необхідних знань.


УРОК 1/67

Тема уроку. Фізика за чайним столом


Тип уроку: узагальнення та закріплення знань.

Мета уроку: показати зв’язок теорії із практикою; навчити в простих повсякденних подіях бачити нове та незвичайне; формувати вміння спостерігати, аналізувати й пояснювати фізичні явища.

Обладнання: на столах учнів усе, що необхідно для чаювання (чашка, ложка, цукорниця, печиво тощо); на лабораторному столі вчителя: металевий чайник, кип’ятильник, чайні ложки з різних металів, сухе пальне, паперова коробка, сірники, демонстраційний термометр, дзвін повітряного насоса.

План уроку

Етапи

Час

Прийоми і методи

I. Вступ

1—2 хв.

Коментар учителя

II. Закріплення вивченого матеріалу

25—30 хв.

Бесіда; демонстрації

III. Чаювання

10—15 хв.




Мета цього уроку — показати тісний взаємозв’язок теоретичних знань, отриманих учнями на уроках, із практикою, допомогти в простих повсякденних подіях побачити нове й незвичайне. Саме той факт, що процес чаювання для учнів є цілком знайомим і зрозумілим, робить його особливо привабливим для розгляду фізичних процесів, які при цьому відбуваються.

Хід уроку

I. Вступ

Фізичні явища оточують нас повсюди, багато з них нам уже знайомі, і ми можемо їх пояснити. Я хочу, щоб ви побачили й переконалися в тому, що фізика — це не тільки (і навіть не стільки) храм точних формул, законів і правил, а саме життя у всіх його проявах. І навіть у такій повсякденній справі, як чаювання, можна побачити багато нового й цікавого, тим більше що у вас уже є необхідний запас знань, щоб пояснити явища, які ми сьогодні з вами спостерігатимемо.


II. Закріплення вивченого матеріалу

Отже, почнемо. Перш за все воду необхідно закип’ятити. Ми наливаємо воду в чайник і ставимо його дома на газовий пальник. А у нас з вами сьогодні чайник електричний, тому включаємо його в розетку і, поки вода нагріватиметься, подумаємо над такими питаннями.

Питання класу

• Чому рідини завжди нагрівають знизу? (Звертаємо увагу на те, що й спіраль нагрівального елемента розташована внизу.)

• Чому чайник металевий? Чи не можна використати ємність, виготовлену з інших речовин (пластмаси, скла тощо)?

• А чи можна використати для нагрівання води паперову посудину?

Демонстрація. Нагрівання води в паперовій коробці. З метою економії часу, не чекаючи, поки вода закипить, а нагрівши її до температури 60—70 °С , проносимо коробку по класу, щоб усі переконалися: вода дійсно гаряча. йде обговорення, чому папір не зайнявся.

Тим часом вода в нашому чайнику вже добре прогрілася.

Питання класу

• Як прискорити процес нагрівання води? (Треба закрити чайник, каструлю тощо кришкою.)

• Для чого ми накриваємо чайник кришкою?

На поверхні води з’являються бульбашки. Про що це свідчить? Звідки беруться бульбашки?

Обговоривши процес кипіння, пропонуємо виміряти температуру води, що кипить. Для цього спочатку учні визначають ціну поділки шкали демонстраційного термометра. Після вимірювання температури з’ясовуємо, чому температура води вже протягом декількох хвилин не змінюється.

Питання класу: Чи завжди вода кипить при одній і тій самій температурі? Від чого це залежить?

Демонстрація. Кипіння води за кімнатної температури при зниженому атмосферному тиску.

Після обговорення експерименту піднімаємо кришку — учні бачать пару.

Питання класу

• Що ми бачимо? Адже пара — це газ, побачити який ми не можемо. (Бачимо туман, тобто крапельки води, сконденсовані на порошинках повітря.)

• Якби ми налили в чайник таку саму кількість, але не сирої, а кип’яченої води, чи закипіла б вона швидше, якби умови нагрівання були б однакові? (Сира вода закипить швидше, тому що вона містить розчинене повітря, що під час кипіння видаляється. Чому це так важливо, ми з’ясуємо пізніше.)

Тепер правильно заваримо чай. Смак чаю залежить від температури, за якої його заварили. Чим вища температура в момент заварювання, тим смачніший чай.

Питання класу

• У якому чайнику — металевому або порцеляновому — краще заварювати чай і чому?

• Чому перед заварюванням рекомендується чайник кілька разів обполоснути окропом?

• Рекомендується почекати хвилин п’ять, щоб чай добре заварився. Чому на цей час краще накрити заварювальний чайник серветкою?

• Яку тканину потрібно для цього використати й чому?

• Чому чай через деякий час стає рівномірно золотавим?

Чай готовий! Можна розливати.

Питання класу

• Які неприємності можуть нас чекати, коли ми наливаємо гарячий чай у склянку? (Чайна склянка може тріснути.)

• Як цьому запобігти? (Опустити в склянку ложку.)

• Якою ложкою краще скористатися для цього?

• Що треба наливати раніше — заварку або окріп?

• Ми насипаємо в чай цукор. Чому чай стає солодким? (Молекули цукру внаслідок дифузії поширюються по всьому об’єму.)

• Під час помішування процес відбувається швидше. Чому?

• Другу склянку наливаємо до країв; обережно, ложку за ложкою, насипаємо цукор. Вода не виливається. Чому?

• Чай дуже гарячий. Що можна зробити, щоб остудити його? (Подути, налити в блюдце. Обговорюється кожна із пропозицій.)

• Решту гарячої води переллємо в термос. Які особливості має термос, що дозволяє йому добре зберігати тепло? А чи можна термос, навпаки, використати як холодильник?


III. Чаювання

Ну що ж, тепер можна тільки побажати всім приємного чаювання!




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити