НЕТРАДИЦІЙНІ УРОКИ ФІЗИКИ В ШКОЛІ

"ФЕНОМЕН ЮРІЯ КОНДРАТЮКА"

Урок–конференція

 

Мета. Ознайомити учнів з неповторним життєписом визначної постаті в космічній епопеї — Ю. Кондратюка (О. Шаргея); розвивати пізнавальні здібності учнів, зацікавленість історією космонавтики та майбутнім; виховувати постійну потребу поповнення знань, гордість за співвітчизників, які зробили неоціненний внесок у розвиток світової науки.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Портрет Юрія Кондратюка, таблиці, графопроектор, діафільм, схеми, малюнки і фотографії із зображенням космічних кораблів, багатоступеневих ракет.

Методичні поради. Урок проводиться у формі рольової гри. На час проведення конференції кабінет перетворюється на «зал для засідання», столи розставлені по периметру класу так, щоб усім було добре видно учасників гри. Оформлення кабінету — на ваш розсуд, з урахуванням навчальної бази кабінету. Можна виготовити плакати: «Через терни — до зірок», «Хтось сказав, що генії помирають на землі від вибухів своїх сердець. Полтавський Ікар живе. Вогонь його серця незгасний!».

 

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Сьогодні ми проводимо урок-конференцію на тему «Феномен Юрія Кондратюка». Нині вже багатьом відоме ім’я цього геніального конструктора, вченого-теоретика, винахідника в галузі космонавтки. Але не всі знають про драматичну долю нашого видатного земляка, який тривалий час змушений був жити і ввійти в історію космонавтики під чужим іменем. Сьогодні ми знаємо, що насправді піонера теорії космічних польотів, який уже в 16 років (незбагненний феномен!) розпочав серйозні дослідження в галузі міжпланетних сполучень, звати Олександр Шаргей. На уроці ми ознайомимося з тернистим шляхом цієї надзвичайно талановитої людини. У конференції беруть участь (репрезентує учасників конференції):

1. Ведучий.

2. Історик.

3. Фізик-теоретик.

4. Інженер конструктор.

5. Керівник програми «Аполлон ІІ» — Джон Хубольт.

6. Професор В. П. Ветчинкін.

7. К. Е. Ціолковський.

8. Георгій Писаренко, академік АН України, член Міжнародної академії астронавтики.

9. Юрій Кондратюк.

Конференція розпочинається звучанням фонограми інструментальної п’єси групи «Зодіак» «Земля в ілюмінаторі...».

Ведучий. Багата на таланти земля українська... Вона подарувала людству плеяду геніїв. І дуже шкода, що видатні вчені України в різних галузях не змогли впродовж багатьох років реалізувати свої знання на рідній землі, де їхній талант не завжди був визнаний і оцінений. Були й такі, хто своїми відкриттями наблизили день польоту в космос першого землянина. Серед них — Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) (мал. 1) — один із засновників космічного світогляду і космічної техніки. Незвичайна, складна, трагічна і водночас прекрасна доля цього вченого-самоука. Сьогодні багато хто з вас, можливо вперше, почує про цього геніального вченого. (Ведучий надає слово історику.)

 

image79

 

Мал. 1.

 

Історик. Незвичайно спекотного дня 21 червня 1897 року Катерина Кирилівна Даценко прийняла від своєї невістки одного з майбутніх піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів — Олександра Гнатовича Шаргея. Сталося це у місті Полтаві у флігелі будинку № 4 по вулиці Стрітенській у родині Людмили Львівни та Гната Бенедиктовича Шаргеїв. Хлопчик ріс і виховувався у родині бабусі й дідуся Катерини Кирилівни та Якима Микитовича Даценків, бо здоров’я матері було підірвано розправами жандармів за активну участь у революційних демонстраціях у березні 1897 року. Коли хлопчині виповнилося 4 роки, здоров’я матері різко погіршилося, її поклали в лікарню, де вона й померла. Згодом, у 1910 році, помер і батько.

Восени 1910 року Олександр поступив у третій клас другої Полтавської чоловічої гімназії. «Він мав чудові здібності до математики та до інших точних наук», — згадував колишній учитель гімназії В. С. Огоневець. У 1916 році Олександр Шаргей закінчив із срібною медаллю Полтавську гімназію (дві четвірки — з латині та словесності). Після цього 19-річний юнак з Полтави вирушив до Петрограда і поступив на перший курс механічного факультету політехнічного інституту, який здібному студенту закінчити не вдалося. У 1916 році першокурсника Шаргея призвали до армії. І далі розпочинається складний шлях — примусова мобілізація в Білу армію (1919 р.), втеча, переховування у місті Сміла. І найважливіша подія цього періоду — Олександр Шаргей змінює прізвище і стає Юрієм Кондратюком (1921 р.).

Ведучий. Ця незвичайна історія безумовно цікава, але феномен Ю. Кондратюка у тому, як він зміг без вищої освіти, не знаючи ні зарубіжних, ні вітчизняних розробок з теорії космічних польотів, зробити точні розрахунки, за якими через кілька десятків років земляни прокладуть космічні траси до інших планет. (Надає слово фізику-теоретику.)

Фізик-теоретик. Навесні 1917 року вчорашній гімназист уже мав 104 сторінки праці, у якій пропонував спосіб досягнення поверхні великих небесних тіл, розглядав питання визначення економних способів міжпланетних мандрівок із Землі, конструкції ракетного двигуна та міжпланетного корабля, досягнення його стійкості та керованості в космічному польоті. Восени 1919 року вже в Києві Олександр Шаргей завершує другий варіант свого рукопису, назвавши його «Тим, хто читатиме, щоб будувати». У ньому йдеться про міжпланетні бази на орбітах штучних супутників Землі і Місяця, наводиться схема приладу, що утилізує сонячну енергію.

Тут же приділяється увага вірогідності використання сил тяжіння небесних тіл для коригування (розгону або гальмування) космічного корабля, пропонується найбезпечніше розташування членів екіпажу. У цьому рукописі містяться також усі основні передбачення Кондратюка щодо етапів розвитку космонавтики з теорії і практики їх реалізації. Тут уперше була точно сформульована ідея «траси Кондратюка», яка використовує як сили тяжіння небесних тіл, так і посадочно-злітного модуля, що відокремлюється від космічного корабля. (Надає слово Ю. Кондратюку.)

Юрій Кондратюк. «Щоб не витрачати великої кількості активної речовини, можна не зупиняти всього снаряда, а лише зменшити його швидкість, аби він рівномірно рухався по колу, якомога ближче до тіла, на якому має бути зроблена зупинка. Після цього відокремити від нього неактивну частину з такою кількістю активної речовини, яка необхідна для зупинки неактивної частини і для того, щоб потім вона змогла наздогнати снаряд...» (тобто знову приєднатися до снаряда).

 

image80

 

Мал. 2.

 

Ведучий. Зверніть увагу на будову багатоступеневої ракети (мал. 2) сучасних космічних кораблів і автоматичних станцій. Ідеї Кондратюка були використані під час здійснення космічної програми «Аполлон». У 1969 році американці, скориставшись цією ідеєю, запустять до Місяця «Аполлон ІІ» і один з керівників програми — Джон Хубольт — це визнає. (мал. 3)

 

image82

 

Мал. 3.

 

Джон Хубольт. «Політ перших у світі астронавтів здійснено за «трасою Кондратюка». Найкращий спосіб дістатися на Місяць — відокремлення посадочного апарата від корабля-матки.»

Фізик-теоретик. Ні попередники, ні сучасники Юрія Кондратюка до цього не додумалися! Багато інших ідей Кондратюка знайшли застосування в практичній космонавтиці. Це:

1. ідея багатоступеневої ракети;

2. поняття «пропорційного пасиву», без якого немислимий сучасний ваговий аналіз космічних апаратів;

3. конструкція крісла, що дає змогу переносити значні перевантаження;

4. приземлення за допомогою парашутів;

5. створення безпілотних систем ракетно-артилерійського постачання довгострокових космічних баз із Землі.

Третій, удосконалений варіант своєї праці під назвою «Про міжпланетні подорожі», Ю. Кондратюк у червні 1925 року надіслав до Головнауки, на який отримав відгук професора В. П. Ветчинкіна.

Професор В. П. Ветчинкін. «Пропонована книга Ю. В. Кондратюка, безсумнівно, є найповнішим дослідженням міжпланетних подорожей з усіх, що писалися в російській та іноземній літературах до останнього часу... У книзі з вичерпною повнотою висвітлені всі питання, про які йдеться в інших творах, і, окрім того, вирішено цілу низку нових — першорядного значення, про які інші автори не згадують.»

Ведучий. З цією передмовою книга вийшла у світ у 1929 році під назвою «Завоювання міжпланетних просторів». Книга була видана власним коштом Ю. Кондратюка та його друзів малим тиражем — лише 2000 примірників. (Надає слово фізику-теоретику.)

Фізик-теоретик. Тут було все: від даних ракети (мал. 4), формули навантаження і типів траєкторій — до загальних перспектив освоєння космосу. Це був проект широкої програми освоєння космосу, наслідком якого мала стати, як писав автор... (Надає слово Ю. Кондратюку.)

 

image81

 

Мал. 4.

 

Юрій Кондратюк. «...безсумнівна можливість для людини оволодіти ресурсами, за допомогою яких можна буде докорінним чином покращити умови життя на Землі... Саме в можливості у недалекому майбутньому почати по справжньому господарювати на нашій планеті і слід бачити грандіозне значення для нас завоювання просторів Сонячної системи.»

Ведучий. Один з примірників своєї книги автор надіслав К. Е. Ціолковському, від якого отримав схвальний відгук. (Надає слово К. Е. Ціолковському.)

К. Е. Ціолковський. «Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться через багато сотень літ. Та строки міняються. Я вірю, що багато з нас стануть свідками заатмосферної подорожі.»

Ведучий. Теоретик космічних мандрівок був і геніальним інженером-конструктором. (Надає слово інженеру-конструктору.)

Інженер-конструктор. Протягом  1927-1930  років  молодий  учений  працював у  Західному  Сибіру  та  на  Алтаї, де  займався  експлуатацією, ремонтом,  проектуванням і будівництвом зерносховищ та елеваторів.

Історик. 31 липня 1930 року Ю. Кондратюка позбавляють волі. Сталося це за неправдивим обвинуваченням у шкідництві групи проектувальників і будівельників елеваторів. Навесні 1932 року він виходить на волю, а в травні 1933 року повертається в Харків, де розгорнулося проектування вітросилових установок.

Інженер-конструктор. У травні 1932 року Ю. Кондратюк стає переможцем конкурсу проектів потужної вітроелектростанції для Криму і науковим керівником розробки технічного проекту цієї електростанції. Основні ідеї проекту конструкції станції лежать в основі створення Останкінської телевежі у Москві.

Історик. Війна поклала край творчій праці Кондратюка. 44-річний учений пішов добровольцем у дивізію народного ополчення Київського району Москви. 23 лютого 1942 року рядовий зв’язківець Юрій Кондратюк загинув на Московській землі (поблизу Кривцовського меморіалу у Волховському районі). Так обірвалося життя чудової людини, що талановитими працями в різних галузях науки і техніки прославила Батьківщину. Лише у 1970 році судова колегія карних справ Верховного суду РРФСР повністю реабілітувала Ю. В. Кондратюка. У 1977 році визнано відсутність криміналу щодо зміни імені Олександром Шаргеєм і винесено рішення відновити добре ім’я видатного вченого.

Ведучий. Ось кілька відгуків відомих учених про піонера сучасної космонавтики. (Надає слово академіку АН України Георгію Писаренку.)

Георгій Писаренко. Непросте життя у звичайної людини. А в ученого-першопрохідця воно складніше стократ... Але щоб геній працював і жив за чужим паспортом, щоб зовсім не дбав про славу власного імені — це трапилося чи не вперше у світі. Звісно, тут були свої переплетіння долі, яких ніхто досі не наважився винести на широкий загал. І ми раді, що великому вченому, який стільки зробив для рідної Вітчизни й усього людства, вдячні співвітчизники повернули його справжнє ім’я. І хоча стали вже хрестоматійними назви: теорія Кондратюка, винахід Кондратюка, зрештою, кратер Кондратюка на Місяці, їх важко переінакшити, та все ж віднині наш видатний земляк матиме свій неповторний життєпис.

Історик. У вересні 1957 року вперше в колишньому СРСР було згадано ім’я Кондратюка як «новатора оригінальних ідей». Це сталося всього за кілька днів до запуску першого ШСЗ (4 жовтня 1957 року) на урочистому засіданні АН СРСР з нагоди 100-річчя від дня народження К. Е. Ціолковського.

Лише у березні 1969 року одна за одною з’являються публікації, книги про Кондратюка, фільми, а у 1977 році знімається «табу» з таємниці зміни прізвища.

Ведучий. У США на мисі Кеннеді є пам’ятник українському конструктору Юрію Кондратюку — як визнання його внеску в розвиток космонавтики. У Новосибірську працює науково-меморіальний центр імені Кондратюка; це почесне ім’я надано й аерокосмічному ліцею. На Кубані зведено біломармуровий пам’ятник великому винахіднику. А що ж у рідній Україні? У місті Комсомольську на Полтавщині також встановлено пам’ятник (за кошти учнів радіотехнікуму), у музеї космонавтики у Києві розгорнута цікава експозиція, а в Полтаві відкрито державний музей Ю. Кондратюка — О. Шаргея до 100-річчя від дня народження.

Учитель. На завершення нашої конференції наведу слова віце-президента НАН України академіка В. Г. Бар’яхтара: «Блискучий інженер з нестандартними, але продуманими рішеннями, піонер космічної діяльності Ю. В. Кондратюк — скарб світової науки, національне надбання українського народу».

За рішенням XXVIII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 21 червня 1997 року увесь світ відзначив пам’ятну дату — 100-річчя від дня народження Юрія Кондратюка — Олександра Шаргея.

Хтось сказав, що генії помирають на землі від вибухів своїх сердець. Полтавський Ікар живе. Вогонь його серця незгасний!




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити