Трудове навчання (для хлопців) - 7 клас розробки укроків - Б. М. Терещук, С. М. Дятленко, В. М. Гащак, Р. М. Лещук

Розділ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ

 

Тема: ВИГОТОВЛЕННЯ ШИПОВОГО З’ЄДНАННЯ

Мета: формувати в учнів знання про послідовність технологічного процесу виготовлення шипового з’єднання, початкові вміння виготовлення шипового з’єднання, різання стамесками, долотами; ознайомлювати з правилами безпечної роботи; розвивати навички володіння безпечними прийомами роботи, сприяти розвитку точності та координації рухів; виховувати бережливе ставлення до обладнання, інструменту та матеріалів.

Ключові поняття: довбання, долото, стамеска, припасування.

Обладнання: таблиця, стенди «Виготовлення шипових з’єднань», «Прийоми роботи ручними інструментами: стамескою, долотом», технологічна карта, розмічені заготовки деревини, долота, стамески, киянки, ножівки.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ОЧІКУВАНІ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Уміння характеризувати технологію виготовлення шипових з’єднань.

2. Уміння застосовувати прийоми різання стамесками, долотами.

3. Уміння контролювати якість виконаних робіт.

4. Уміння дотримуватися правил безпечної праці у процесі різання стамесками, долотами.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

I. Організаційний етап.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

IV. Вивчення нового навчального матеріалу.

1. Процес виготовлення шипового з’єднання.

2. Інструменти для довбання деревини.

3. Прийоми роботи столярним інструментом під час виготовлення шипового з’єднання.

V. Практична робота Виготовлення одинарного шипового з’єднання.

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.

КОМЕНТАР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Урок, як зазвичай, розпочинається з організаційної частини. Учитель ознайомлює учнів з планом роботи та завданнями, які вони будуть виконувати на уроці. Оскільки цей урок є продовженням вивчення теми минулого уроку, можна закріпити знання попередньої теми повторенням з подальшим оцінюванням знань. Після організаційної частини учням пропонують завершити роботу, розпочату на минулому занятті: виготовити шипи, припасувати їх до вушок (гнізд) і скласти виріб. Учитель ще раз нагадує, що розмічання - відповідальна операція, тому просить додатково перевірити правильність та якість виконання.

Наступний важливий елемент - запилювання і довбання вушка (гнізда). Учитель пояснює, що під час виконання бічних пропилів лінії розмічання повинні залишитися на шипі. Стежить, щоб полотно пилки було паралельним до бічної поверхні заготовки. Пропил для вушка роблять у середині розмітки. Учням доцільно показати на таблиці або технічному рисунку на дошці аналогічне зображення пропилу. Демонструючи запилювання вушка чи шипа, нагадують, що полотно пилки має бути паралельним до бокової площини заготовки, а запил - на 1...2 мм не доходити до лінії розмітки.

Операція довбання для учнів нова, і її необхідно розглянути детальніше. Спочатку потрібно пояснити призначення долота й порівняти його зі стамескою, потім розглянути їх будову та вказати на можливі випадки застосування. Надалі потрібно зупинитися на виборі долота чи стамески, пояснюючи, що долото і стамеску вибирають за шириною вушка, а за відсутності інструменту, що відповідає ширині з’єднуваного елемента, беруть інструмент з кратною шириною леза. Інструмент повинен бути добре загострений, з міцно насадженою ручкою. Короткі деталі закріплюють на верстаку струбцинами. Під оброблювані деталі обов’язково підкладають шматок тонкої заготовки (фанера, ДВП).

Перед практичною роботою необхідно провести вступний інструктаж. У ході виконання практичної роботи учні отримують елементарні вміння та навички виконання шипового з’єднання.

З досвіду роботи відомо, що учні не можуть з першого разу виготовити всі елементи шипового з’єднання, тому слід ввести пробне виконання окремих елементів. Головна трудність виконання типового з’єднання - додержання паралельності пропилів, і учні повинні потренуватися в цьому виді роботи. Учитель повинен застерегти їх від роботи поспіхом. Особливу увагу на цьому занятті слід приділити питанням безпеки праці під час різання. Для цього треба постійно спостерігати за роботою учнів, надавати їм індивідуальну допомогу. У разі виникнення порушень правил безпечної праці необхідно зупиняти роботу учнів і проводити повторний інструктаж.

У підсумковій частині уроку слід повністю проаналізувати результати роботи учнів та оцінити роботу. Оцінюючи якість виконання елементів типового з’єднання, необхідно врахувати точність розмічання (для цього достатньо співставити однакові заготовки), точність та якість пропилу вушок, їх паралельність щодо базової поверхні деталі, візуальну якість продовбаних гнізда та вушка.

ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Випилюють типи і вушка дрібнозубою пилкою (мал. 57). При запилюванні шипа пилка повинна пройти із зовнішнього боку заготовки, а при запилюванні вушка - з внутрішнього. Якщо випилювання виконано правильно, шип щільно входить у вушко, не розколюючи його. Особливу увагу потрібно звернути на те, що полотно ножівки не можна ставити точно на лінію розмітки, тому що в цьому випадку шип буде мати менші, а вушко - більші розміри і між ними утвориться зазор.

Мал. 57. Виготовлення шипового з’єднання

Заплечики шипа відпилюють пилкою з нахилом усередину 1...2°. Нахил забезпечує щільне прилягання заплечика до деталі. Середину вушка і гнізда видовбують долотом.

Виготовляючи типові з’єднання вручну, отвори прямокутної форми роблять за допомогою долота і стамески (мал. 58).

Долото - ручний інструмент для видовбування в деревині отворів, гнізд і пазів прямокутної форми. Його виготовляють з інструментальної сталі. Кут заточування долота 30...35°, лезо заточене з одного боку. Ручку виготовляють із сухої деревини твердих порід (клена, бука, граба, берези). На ручку надівають два кільця, щоб вона не розколювалась.

Стамеска - ручний інструмент для зачищання поверхонь, пазів і гнізд, підчищання шипів, зняття фасок, різання під лінійку тощо. Застосовують плоскі і напівкруглі стамески. Кут заточування стамесок 20...35°.

Мал. 58. Інструменти для довбання: а - долото; б – стамеска

Надалі вчитель пояснює учням принцип кріплення заготовок у верстаку, демонструючи цей процес. Для довбання короткі заготовки затискують у верстаку, а довгі довбають, сидячи на них (мал. 59, а). Якщо довбають стоячи, корпус тримають прямо, ноги на ширині плечей (мал. 59, б). Тілу надають стійкого положення. Долото добирають відповідно до ширини гнізда. Тримають його лівою рукою й установлюють на 0,5 мм від лінії розмітки.

Мал. 59. Процес довбання: а - сидячи; б – стоячи

Учням потрібно наголосити, що спочатку долото ставлять вертикально (фаскою всередину гнізда) й ударяють по ручці киянкою (мал. 60). Долото заглиблюють у деревину. Потім його виймають і встановлюють з нахилом, відступивши 5...8 мм у напрямі до середини гнізда, і знов ударяють по ручці киянкою. Зрізану частину деревини виймають із гнізда долотом. Так знімають шар деревини до середини гнізда. Потім такими самими прийомами видовбують другу половину гнізда з протилежного кінця. Наскрізні отвори довбають спочатку на 0,6 глибини заготовки з одного боку, потім, перевернувши заготовку, закінчують довбати з протилежного боку. Коли довбають наскрізні отвори, під заготовку підкладають дощечку або шматок фанери, щоб не пошкодити кришку верстака. Вушко видовбують з обох боків.

Мал. 60. Робота стамескою, долотом

Правильно виготовлені шипові з’єднання досить щільні. Але при ручному виготовленні трапляються невеликі відхилення від розмірів, які можна усунути підгонкою й припасуванням. Підгонку шипа до гнізда (вушка) або підгонку вушка до шипа виконують за допомогою рашпіля. При нещільному приляганні заплечиків їх припасовують ножівкою. Для цього ножівку ставлять впритул до гнізда (вушка) і роблять пропил на глибину заплечика з обох кінців з’єднання. Рівномірний зазор між гніздом (вушком) і заплечиками усувають глибокою посадкою шипа. Складаючи шипові з’єднання, їх склеюють або скріплюють нагелями.

На замітку вчителю. Для виконання однакових пропилів у невеликих брусках при виготовленні значної кількості деталей доречно сконструювати ножівку з обмежувачем (мал. 61).

Мал. 61. Ножівка з обмежувачем

Для цього потрібна лише одна деталь - обмежувач глибини пропилу.

Для того щоб його виготовити, пропилюють брусок у першому потрібному місці. Не виймаючи ножівку з пропилу, можна взяти дві невеликі рейки і прикласти до інструмента з обох боків, а щоб вони не рухалися, міцно скріпити рейки малими струбцинами.

Глибина всіх потрібних пропилів буде однаковою, що й пришвидшить час виконання цієї операції.

Для отримання більшої міцності з’єднання деталей виробу застосовують спеціальні кріпильні пристосування (ручні, промислові струбцини тощо) (мал. 62).

Мал. 62. Кріпильні пристосування

Щоб запобігти перекосу деталей, потрібно здійснити контрольні вимірювання (мал. 63).

Мал. 63. Контрольні вимірювання

Учитель зауважує, що шліфування деталей виробу проводять перед складанням, що такий порядок шліфування існує і на виробництві, бо складений виріб шліфувати значно важче.

Закріплення навчального матеріалу здійснюється в процесі виконання практичної роботи Виготовлення шипового з’єднання.

Учням пропонується виготовити вироби, зразки яких подано в підручнику та Робочому зошиті учня, а також різноманітні конструкції підставок та коробки закритого типу для зберігання ручного інструменту (стамески, долота, викрутки тощо). Вироби різні за складністю виконання, тому, враховуючи можливості учнів, можна диференціювати виконання цієї практичної роботи (мал. 64).

Мал. 64. Орієнтовні об’єкти технологічної діяльності





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити