Трудове навчання (для хлопців) - 7 клас розробки укроків - Б. М. Терещук, С. М. Дятленко, В. М. Гащак, Р. М. Лещук

Розділ 2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З ДЕРЕВИНИ

 

Тема: ПИЛЯННЯ ДЕРЕВИНИ

Мета: формувати в учнів поняття про послідовність різання та уявлення про технологію пиляння деревини; ознайомити з будовою та призначенням столярних пилок; формувати вміння пиляти ножівкою; розвивати навички самоконтролю, логічного мислення; виховувати культуру праці.

Ключові поняття: столярна ножівка, різання, кпин, наградка, стусло.

Об’єкти практичної діяльності учнів: деталі виробів проектної діяльності учнів.

Обладнання: столярний верстак, заготовки деревини, ножівки, учнівські роботи з деревини.

Тип уроку: комбінований.

ОЧІКУВАНІ НАВЧАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Уміння пояснити призначення та застосування інструментів і пристосувань для пиляння деревини.

2. Уміння характеризувати процес пиляння деревини столярними ножівками.

3. Уміння визначати способи пиляння.

4. Уміння дотримуватися правил безпечної праці в процесі пиляння.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

I. Організаційний етап.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

III. Актуалізація опорних знань учнів.

IV. Вивчення нового навчального матеріалу.

1. Поняття про процес різання.

2. Ознайомлення з призначенням та застосуванням інструментів і пристосувань для пиляння деревини.

3. Ознайомлення учнів з технологією пиляння.

4. Правила безпеки праці у процесі пиляння деревини.

V. Практична робота Пиляння ручними пилками.

VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.

КОМЕНТАР ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

На цьому занятті потрібно сформувати в учнів уміння дотримуватися технології обробки деревини різанням. Тому розпочати урок доцільно з актуалізації знань учнів, отриманих на уроках трудового навчання в 5-6-му класах, щодо процесу різання та використання різальних інструментів, лобзика, слюсарних ножиць та слюсарної ножівки.

Порівнюючи зображення різальних частин інструментів для роботи з деревними матеріалами, учні легко можуть зробити висновок, що, хоча призначення і будова інструментів різні, їхні різальні частини мають схожу форму, яка нагадує клин. Важливо також, щоб учні зрозуміли, що процес різання може відбуватися зі зняттям стружки та без зняття.

Далі необхідно ознайомити учнів з будовою, призначенням, принципом роботи, формою і розмірами зубів ножівок, їх заточуванням і розведенням. Потрібно продемонструвати учням ножівку як з розведеними, так і з нерозведеними зубами, пояснивши необхідність їх розведення. Це просто зробити, зобразивши на дошці схему пиляння деревини ножівкою.

Спираючись на викладений матеріал, необхідно розказати про поперечне, поздовжнє та змішане пиляння. Дуже важливо, щоб учні зрозуміли, чому при різних видах пиляння використовують пилки з різними за формою зубами. Аналізуючи форми зубів, вони повинні дійти висновку, що ножівки для поздовжнього та змішаного пиляння ріжуть деревину тільки в одному напрямку - під час руху «від себе», тобто вперед, а ножівки для поперечного пиляння - під час руху як уперед, так і назад.

Перед виконанням практичної роботи вчителю слід нагадати, як правильно закріпити заготовку на столярному верстаку, показати, як тримати ножівку і як здійснити першочергове запилювання. Демонструючи робочу позу, пояснити, яким повинен бути ритм рухів на різних етапах роботи, як виправити відхилення ножівки від лінії пропилу і завершити пиляння, чому під час пиляння лінія пропилу повинна проходити поруч із лінією розмітки, залишаючи її на заготовці.

Учитель повинен застерегти учнів від роботи поспіхом. Особливу увагу на цьому занятті слід приділити питанням безпеки праці під час різання. Для цього треба постійно спостерігати за роботою учнів, надавати їм індивідуальну допомогу. У разі виникнення порушень правил безпечної праці необхідно зупиняти роботу учнів і проводити повторний інструктаж.

Наприкінці заняття необхідно проаналізувати типові помилки, яких припускалися учні під час пиляння (нерівномірність темпу пиляння, відхилення від лінії розмічання, відколювання частини заготовки в кінці пиляння тощо). Порадити, як уникати таких помилок у подальшій роботі, та підбити підсумки заняття.

ІНФОРМАЦІЯ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Виклад техніко-технологічних відомостей про пиляння деревини доцільно розпочати з повідомлення значущості цієї і технологічної операції. Пиляння - один з найрозповсюдженіших видів обробки деревини, від отримання пиломатеріалів до виготовлення виробу з деревини. Від якості його виконання залежить якість виготовлення деталей і економія деревини. Якщо правильно виконати пиляння, можна зменшити припуск на подальшу обробку і час на виготовлення деталей.

Учитель пояснює, що під час обробки деревини різанням видаляють непотрібну частину матеріалу. Заготовці надають потрібної форми і розмірів за необхідної якості поверхні. Розрізняють різання без зняття стружки та зі зняттям стружки.

До різання без зняття стружки належить розколювання деревини, розрізання її на шпон, розрізання ножицями і штампування-висікання. Зі зняттям стружки виконують пиляння, стругання, фрезерування, свердління, точіння, шліфування. У 7-му класі учні матимуть змогу ознайомитися з усіма цими технологічними операціями.

Під час обробки деревини розрізняють два найтиповіші випадки різання: уздовж і впоперек волокон.

Поздовжнє різання характерне тим, що різець рухається вздовж волокон, причому утворювана стружка може надламуватися, мати чітко виражені елементи.

Поперечне різання характерне тим, що різець рухається в напрямі, перпендикулярному до волокон деревини. При цьому стружка сколюється у вигляді слабо зв’язаних між собою елементів, які звичайно розсипаються на частини.

У процесі пиляння відбувається поділ деревини на частини внаслідок різання багаторізцевим інструментом - пилкою (ножівкою).

Ознайомлення учнів з технологією різання деревини різальними інструментами доцільно розпочати з демонстрації загальної будови та пояснення призначення пилок різної конфігурації. При цьому акцентується увага на зазначених особливостях найбільш поширеного в столярній справі інструмента - столярної ножівки (мал. 36, а). Окрім цього, до основних ножівок, які використовують у столярній справі, належать і вузька ножівка та обушкова пилка.

Мал. 36. Види ножівок: а - столярна; б - вузька; в - обушкова пилка

Вузьку ножівку (мал. 36, б) застосовують для розпилювання тонких пиломатеріалів, випилювання криволінійних деталей і виконання наскрізних пропилів, а обушкова пилка (мал. 36, в) слугує для виконання неглибоких пропилів, зарізу і розпилювання дрібних відрізків деревини; її можна також використовувати, підганяючи з’єднання.

У процесі бесіди з’ясовується, що різальним елементом будь-якої пилки є стрічка з нарізаними на ній зубами. Кожний зуб являє собою різець (мал. 37). Зуби ножівок характеризуються також кроком і висотою: висота - найкоротша відстань між основою і вершиною зуба; крок - відстань між вершинами сусідніх зубів.

Мал. 37. Будова ножівки

Зуби пилки обов’язково повинні бути розведені, тобто відігнуті по черзі в різні боки і загострені. Учням за можливості можна продемонструвати ножівки з гартованими та негартованими зубами (мал. 38), пояснивши їхні переваги та недоліки.

Мал. 38. Ножівки з різними зубами

Після розведення зуби можуть мати неоднаковий відгин: одні більший, інші менший (мал. 39). Такі зуби потрібно виправити, інакше розпил буде нерівний. Для цього достатньо провести пилку кілька разів між щічками лещат, розсунутих на 1,5 мм. Потрібно стежити, щоб вершини зубів перебували на одній висоті, інакше пилка під час роботи буде «стрибати» по дереву. Рівень зубів вирівнюють напилком з дрібного насічкою, вставленим у дерев’яну колодку. Рухаючи напилком по пилці, сточують кінці зубів, що сильно виступають. Так само роблять після тривалої роботи пилкою і неодноразового заточування зубів.

Учні повинні зрозуміти наслідки неправильного розведення зубів ножівок, запропонувавши в ході практичного завдання виконувати пиляння деревини таким інструментом.

Мал. 39. Розведення зубів: а - правильне розведення; б - нерозведені зуби; в - занадто широке розведення; г - одностороннє розведення

Надалі вчитель ознайомлює учнів з послідовністю виконання пиляння деревини ножівками. Поперечне пиляння слід виконувати при горизонтальному кріпленні заготовки. Для кріплення дерев’яної заготовки (дошка, брусок, рейка тощо) на верстаку чи на кришці стола потрібно використовувати струбцину. При цьому лінія розмітки повинна перебувати за межами кришки з певним запасом 50...70 мм.

Учням потрібно наголосити, що під час пиляння правою рукою тримають ручку ножівки, а лівою притримують деревину і притискають її до заздалегідь підготовленого упора. Якщо учень лівша, принцип роботи віддзеркалюється, зокрема й кріплення заготовок.

Пиляння починають із запилювання. Найбільш безпечно виконувати запилювання, використовуючи направляючий брусок. Надалі запилювання здійснюють легким рухом ножівки «на себе». Оптимальною вважається глибина запилювання близько 5 мм. Для отримання заданого прямолінійного пиляння потрібно розмістити ножівку так, щоб полотно зберігало вертикальне положення. У кінці пиляння потрібно дещо послабити натиск пилки на деревину і лівою (правою) рукою притримати частину заготовки, яку відпилюють, щоб запобігти відколюванню деревини і падінню заготовки.

Поздовжнє пиляння деревини можна виконувати при горизонтальному та вертикальному кріпленні матеріалу. При горизонтальному пилянні деревину кріплять струбциною (мал. 40) так, щоб частина заготовки, яка підлягає відпилюванню, виходила за межі кришки верстака (стола) на 20...30 мм.

Мал. 40. Кріплення заготовки струбциною: а - струбцина; б - притискна (направляюча) планка

Для отримання якісного пропилу пиляти потрібно плавно, без ривків і з рівномірним натисканням ножівки на матеріал, що розпилюється. Учитель демонструє та пояснює учням прийом запилювання. Під час пиляння нахил пилки має бути під кутом 15...20° до поверхні різання. Якщо ножівка затискається в пропилі, потрібно розтиснути її за допомогою розпірного клинка (мал. 41).

Мал. 41. Розтискання ножівки

При вертикальному пилянні вздовж волокон заготовку кріплять затискною коробкою верстака. Верхній торець заготовки повинен бути розміщений на рівні ліктя учня. Повільними рухами «на себе» здійснюють запилювання, після чого пиляють у повний розмах (на всю довжину полотна).

Учитель звертає увагу на непрямолінійне розпилювання, відхилення величини кута між крайкою і пластю від заданого значення і велику шерехуватість стінок. Усе це є браком обробки.

Елементарні навички та вміння пиляння учні отримують у ході виконання практичної роботи Пиляння ручними пилками (підручник, с. 63).

Перед самостійною практичною роботою потрібно обов’язково провести інструктаж, під час якого ознайомити учнів із правилами безпечної праці під час обпилювання. При цьому слід звернути увагу на такі правила:

Працювати пилкою або ножівкою треба без ривків і згинів полотна.

Не можна спрямовувати полотно пилки пальцем. Слід використовувати для цього дерев’яні бруски, спеціальні упори.

Не можна тримати ліву руку близько до полотна пилки.

Стружку зі столярного верстака потрібно прибирати щіткою.

У ході виконання практичної роботи доцільно здійснити поточне колективне та індивідуальне інструктування учнів, повторний показ (за потреби) прийомів пиляння; пояснити оптимальні прийоми виконання робіт. Учитель здійснює контроль і корекцію вмінь та навичок виконання учнями технологічного процесу пиляння. Із цією метою потрібно перевірити точність та якість обробки поверхні і підбити підсумки.

Як об’єкт практичної діяльності (мал. 42) для учнів можна запропонувати виготовлення стусла, столика для пиляння лобзиком.

Мал. 42. Об’єкти технологічної діяльності

Для закріплення знань можна рекомендувати учням виконати домашнє завдання: дати відповіді на тестові запитання та виконати творчі завдання в Робочому зошиті (с. 24-28).

На допомогу вчителю. За відсутності в навчальних майстернях столиків для пиляння лобзиком можливо виготовити з учнями універсальний столик, який можна кріпити як до столярного верстака, так і до звичайного стола (див. додатки).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити