Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Усі уроки курсу Я у світі 4 клас - 2015 рік

Людина в суспільстві

УРОК 25 УКРАЇНСЬКА МОВА — ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ

Мета: поглибити знання учнів про українську мову як державну; розкрити ніжність, співучість, красу і мелодійність рідної мови; виховувати повагу і бажання добре знати, вивчати, любити українську мову, спілкуватися нею.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Фронтальне опитування

— Що таке символ?

— Які символи називають державними?

— Де законодавчо затверджені символи нашої країни?

— Яке зображення має Державний Герб України? Що він означає?

— Які кольори має наш Державний Прапор? Що вони означають?

— Як виявляють пошану до прапора?

— Що означає слово гімн?

— Коли виконують сучасні гімни?

— Що ви дізналися про герб нашої місцевості?

— Що означають символи, зображені на ньому?

Учні розповідають про герб і прапор місцевості, у якій проживають.

2. Гра «Так чи ні?»

· Гімн — це колискова пісня. Так чи ні?

· Калина — державний символ України. Так чи ні?

· Павло Чубинський — автор тексту гімну. Так чи ні?

· Оранжевий і синій — кольори Державного Прапора України. Так чи ні?

· Гімн України — це пісня «Ще не вмерла України...». Так чи ні?

· Основним символом держави є мова. Так чи ні?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, чому нашу мову називають державною, будете вчитися шанувати свою рідну мову, послухаєте, яка вона чарівна, красива, мелодійна, багата.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Повідомлення вчителя

Українська мова світанкова

Сьогодні серед інших мов звучить.

Державною є рідна наша мова!

Їй у віках тепер судилось жить!

— Мова! А що таке мова? Народ говорить, що «слово до слова — зложиться мова», а Т. Г. Шевченко ось як про це пише:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує...

— Українську мову довго забороняли, пригнічували, придушували...

Історична довідка

1720 рік — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

1775 рік — указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1769 рік — Синод (уряд) дає розпорядження відібрати українські тексти з церковних книг, вилучити букварі з тих закладів, які їх мали.

1884 рік — закрито всі українські театри.

1895 рік — заборона української дитячої книги.

1914 рік — указ Миколи ІІ про скасування української преси.

Таких указів було безліч, і тільки 28 жовтня 1989 року було ухвалено «Закон про мову УРСР».

«Наша мова солов’їна»,— говорять українці. Дійсно, мову називають одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. «Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання. Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона відтворюється в певній культурі, в певній традиції. І поки живе мова — житиме народ як національність»,— так писав відомий український освітянин І. Огієнко.

Кілька мільярдів людей, що живуть на землі, користуються 2500 мовами (за іншими підрахунками, мов близько 5 тисяч). Наша мова — одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Українська мова посідає друге місце в світі серед слов’янських мов, і цією мовою створено найбільше фольклорних творів у світі. Ще в 1574 р. було почате книгодрукування українською мовою і створено перший український буквар.

Для кожної людини, яка живе в Україні, українська мова є державною мовою. Так записано у Конституції України.

— Як ви розумієте зміст слів державна мова? (Державна мова — це мова, яку повинні знати всі люди, які проживають на території

держави. Кожна держава має свою державну мову, яку слід усім поважати. Кожна людина має право думати і розмовляти своєю рідною мовою, вчити і любити її)

— Якщо у народу є своя мова, то є і сам народ. Наша мова ніжна, співуча, мелодійна. І щоб вона була такою завжди, її потрібно добре знати, вивчати, любити і плекати.

29 жовтня 1989 року Верховна Рада ухвалила «Закон про мову». Значна робота по впровадженню його в життя, у першу чергу, спрямована на пропаганду української культури та мови.

З дитячого садка, з молодших класів школи діти засвоюють природну рідну мову, вчаться думати та спілкуватися нею. Україна залишається багатомовною країною. Кожна нація має непорушне право володіти, спілкуватися і навчатися рідною мовою. Але й знання державної української мови повинне стати законом для всіх громадян держави. Українці, які живуть в інших країнах, дотримують цих норм. В Україні відкриваються школи, окремі класи, де викладання ведеться мовами нацменшин.

Українська мова поступово стає складовою життя української нації і держави взагалі. З цього приводу влучно висловився Ю. Богуцький: «Душа кожної людини повинна розкритися, пестити в собі українське слово, якої б національності ти не був, якщо ти є громадянин України. Є українська держава — є українська мова». А поки жива мова — живий український народ.

Отже, державна мова — це мова, яку повинні знати всі люди, які проживають на території держави.

Учитель декламує вірш Д. Білоуса «Хто любить, той легко вчить».

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній вимовляється,

Все, як пісня, у ній звучить.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

— Видатний український письменник і педагог Василь Сухомлинський писав: «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово,— це людина без роду й племені».

Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них — материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

Послухайте вірш Йосипа Струцюка «Якщо забув ти...».

Взяв березень сопілку срібну —

І хтось уже не може спати.

Якщо забув ти мову рідну,

То ти забув і рідну матір.

Щедрівка ходить коло хати,

Як завжди, з карими очима.

Якщо забув ти рідну матір —

Нема у тебе Батьківщини.

— Наша мова не стоїть на місці, вона постійно збагачується новими словами, новими виразами. Але не слід забувати, що кожне слово несе в собі як позитивні, так і негативні емоції. Зі словом треба бути дуже обережним. (Доцільно використати вірші Емілії Саталкіної.)

ЗНАЮТЬ ВСІ

Знають всі, як два на два,

Що образливі слова

І на вулиці, і вдома

Вибухають, наче бомба.

Б’ють в лице сильніше вітру,

Ще й забруднюють повітря,

Заважають їсти, спати...

То навіщо ж їх казати?..

А слова ласкаві, добрі

Жити вчать, ведуть за обрій,

Щирі усмішки дарують,

Пестять, зміцнюють, лікують,

Проганяють чорні хмари...

Говоріть їх — ви ж не скнари!

ПРАВИЛА ГРАМАТИКИ

Мов сестрички й братики,

Правила граматики.

Всіх суворі правила

Вчать писати правильно.

Хто їх знає назубок,

Той не робить помилок.

Про такого неодмінно

Скажуть: — Грамотна людина.

Хто не вчить граматики,

Б’є у школі байдики,

Зневажає правила,

Пише той неправильно.

Що не слово — помилки.

Скрізь говорять про таких:

— Хоч великі виросли,

А які невігласи!..

— Мова людини — показник її вихованості, загальної культури, розуму. Отже, слід намагатися так учити рідну мову, щоб розмовляти нею правильно і красиво.

Прочитайте вірш Володимира Олійника «Слова».

Плекатимеш мову — цвістимуть слова,

Мов білі черешні весною...

Ростимуть слова, як у квітні трава,

Зігріті любов’ю земною.

Які ж вони чисті, як вічно звучать,

Як птахами в’ються крилато,—

Мов зорі незгасні небесних багать:

Хліб, Совість, Вітчизна і Мати.

Шануй їх у серці. Ніколи не смій

Святе і високе топтати.

Як жито-пшеницю слова добрі сій —

Рясний урожай будеш мати!

— Необхідно завжди пам’ятати, що рідна мова — це неоціненне духовне народне багатство, яке передається з покоління в покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру і традиції.

Учень декламує Віктора Терена «Рідна мова».

Як то гарно, любі діти,

У вікно вам виглядати...

В ньому все — тополі, квіти,

Шлях і сонях біля хати.

Нібито вікно ранкове,

Що голівки ваші гріє,

Так і наша рідна мова —

Цілий світ вона відкриє.

Бережіть її, малята,

Як оте віконце миле,

Що колись до нього мати

Піднесла вас, посадила.

— День української писемності та мови відзначають щороку 9 листопада.

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

Картка 1

З’єднайте частини прислів’їв.

Мовивши слово,

умій змовчати.

Слово — не горобець,

а людину по слову.

Умій сказати,

треба бути йому паном.

Птицю пізнають по пір’ю,

вилетить — не спіймаєш.

Рідна мова — не полова,

хай сам себе стидається.

Хто своєї мови цурається,

її за вітром не розвієш.

2. Робота в групах

— Уявіть себе українською мовою. Спробуйте продовжити твердження.

- Я — українська мова, я пишаюся...

- Я — українська мова, я боюся...

- Я — українська мова, я мрію...

3. Творче завдання

Картка 2

— Допоможіть дітям з інших країн виправити мовні помилки і почути красу української мови. Напишіть правильні слова.

· Всі народи мову мають.

Всі пісень своїх поють,

Бо хто має мову рідную,

Той багатий, а не бідний.

4. Робота над прислів'ями

— Поясніть прислів’я і вислови.

- Вітер гори руйнує, слово народи підіймає.

- У кого рідна мова, в того й душа здорова.

- Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

— Можна використати інші прислів’я й приказки про мову.

- Слово до слова — зложиться мова.

- Не кидай слова на вітер.

- Як овечка: не ловить ні словечка.

- Умій сказати, умій змовчати.

- Більше діла — менше слів.

- Не говори все, що знаєш, але знай все, що говориш.

- Птицю впізнають по пір’ю, а людину — по мові.

- Удар забувається, а слово пам’ятається.

- Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

- Ласкаве слово, що весняний день.

- Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.

- Вітер гори руйнує, слово народи підіймає.

- Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

- У кого рідна мова, в того й душа здорова.

- Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.

- Де слова масні, там пироги пісні.

- На словах медок, а на серці льодок.

5. Заучування вірша

· Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть.

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

6. Гра «Так чи ні?»

· Усе в живій природі не пов’язане між собою. Так чи ні?

· У світі понад 5 тисяч мов. Так чи ні?

· Берегти рідну мову обов’язково. Так чи ні?

· Українська мова ніжна, мелодійна. Так чи ні?

· Кожний народ доти народ, доки він володіє власною мовою. Так чи ні?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися?

— Для чого потрібні ці знання?

— Чи може українська мова бути нещасливою, страждати, хворіти, і чому це відбувається?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Розкажіть, що ви можете зробити для того, щоб мова ставала кращою.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.