Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Основи філософських знань
Розділ перший
ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ПЕРША
ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКИХ ВЧЕНЬ
5. Розвиток філософських знань у XIX ст.



  XIX ст. характерне бурхливим піднесенням і формуванням капіталістичних відносин. Тоді як Англія завдяки буржуазній та промисловій революціям перетворилась на найвизначнішу країну світу, а Франція внаслідок революції 1789 — 1794 років знищила феодалізм та швидко просувалася шляхом розвитку капіталізму, Німеччина все ще залишалась політично та економічно роздрібненою та напівфеодальною країною. Ніхто тоді в Німеччині не почував себе добре. Ремісництво, торгівля, промисловість та землеробство країни доведені до наймаліших розмірів. Селяни, ремісники, підприємці страждали подвійно — від паразитичного уряду та від поганого стану справ. Дворянство та князі вважали, що хоча й вичавлювали усі соки зі своїх підлеглих, але ж їх прибутки не поспівали за їх витратами. В усій країні панувало загальне незадоволення. Та «ганебна» політично та економічно епоха виступала, разом з тим, великою епохою в історії німецької філософії. Тоді кожен з видатних творів пронизаний духом виклику, незадоволенням усім тогочасним суспільством. У Німеччині, як і у Франції, буржуазній революції передувала революція філософська як певна ідеологічна передумова. Німецька класична філософія представлена оригінальними мислителями: Іммануїл Кант, Йоганн Готліб Фіхте, Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, Людвіг Андреас Фейербах та ін. Незважаючи на всю своєрідність філософських поглядів, створюється певна ідейна спільність.

  Класична німецька філософія, що формувалася і розвивалася, має ряд особливостей, по-перше, раціоналізм, успадкований від філософії епохи Просвітництва. Тоді, на початку XIX ст., для усіх німецьких філософів — ідеалістів характерне, по-перше, переконання, що досить глибоко пізнати та переосмислити дійсність і тим її виправдати, по-друге, критика матеріалізму XVIII ст. за його механізм усіма представниками німецької класики. Формування діалектичного методу мислення в процесі критики метафізичного методу з використанням діалектичної традиції (Кузанський, Лейбніц, Гете). Критика споглядального

характеру матеріалізму та розробка принципу діяльності, активності, відзначення творчої активності теоретичного мислення. По-третє, прагнення подолати антиісторизм філософії, розробка філософії історії та пошук об'єктивних основ для періодизації історії. Критика традиційної метафізики, прагнення перетворити філософію в науку, побудувати універсальну, закінчену наукову систему.








загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.