Посібник з філософії

§2. Специфіка філософського знання

…«філософія» означає заняття мудрістю і що під мудрістю розуміється не тільки поміркованість у справах, але також і абсолютне знання всього того, що може пізнати людина; це ж знання, яке спрямовує саме життя, служить збереженню здоров'я, а також відкриттям у всіх науках... Філософія (оскільки вона поширюється на все, доступне людському пізнанню) одна тільки відрізняє нас від дикунів і варварів...

Р. Декорт

Зачатки філософського знання (передфілософія) з'являються в бронзових цивілізаціях Стародавнього Сходу, де вперше виникають держави, міста, писемність. У клинописних текстах, які дійшли до нас, на глиняних таблицях і папірусі, містяться міркування про сенс життя, неминучість смерті, брак справедливості і т. ін. Але це лише окремі фрагменти в текстах, які ще не були філософськими трактатами. Усі знання того часу були зосереджені у жерців — свого роду вчених, філософів і священнослужителів.

Філософія як основа раціонального світогляду, що ґрунтується не на вірі, а на міркуванні і переконанні, виникає практично одночасно в Стародавньому Китаї, Індії та Греції — регіонах, ніяк на той час не пов'язаних один з одним. Така одночасність уявляється надто загадковою, причини її не зрозумілі.

Філософія (від гр. «філіо» — люблю; «софіа» — мудрість) виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі. Філософія виникає одночасно з іншими науками. Математика або медицина в первісних формах утворюються, безперечно, раніше від філософії. Однак усі знання цього періоду ще можна було охопити одній людині (мудрецю, софісту, філософу), і тому складається враження, що всі науки пішли від філософії.

У подальшому відбувається розподіл знань, і філософи спеціалізуються на пошуках граничних основ буття і пізнання, вирішенні смисложиттєвих питань. Головну специфіку при цьому становить метод вільного міркування за допомогою понять та логіки (дискурс) , що забезпечує переконливість. Метод філософії умоглядний (абстрактний, спекулятивний) . Філософи не займаються систематичними спостереженнями та експериментами, не мають власних джерел накопичування первинної інформації.

На відміну від окремих наук, що вивчають деякі області дійсності, предметом філософії є найзагальніші риси дійсності, основи буття і пізнання, що вивчаються не безпосередньо, а через узагальнення даних інших наук та осмислення всієї існуючої культури, її світоглядних структур. Таким чином, філософія — це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі.

Отож, філософія лише певною мірою схожа на науку, оскільки використовує логіку, однак відрізняється від останньої предметом, методом і навіть метою. Якщо наука прагне до відображення дійсності такої, «як вона є сама по собі» (як ми тепер знаємо, це можливо з істотними обмеженнями, а то й неможливо), то будь-яка філософія — це завжди оригінальний світогляд філософа. Ця риса зближує її з мистецтвом. Одним з найважливіших завдань філософії завжди було дослідження процесу пізнання (включаючи наукове й філософське): «Як людина

пізнає світ?», «Що є знання й істина?», «В чому специфіка наукового знання?», «Що таке науковий факт, наукова теорія?»

У філософії традиційно розрізняють декілька основних розділів, що виконують певні функції, головними з яких є такі:

- онтологічна — дослідження буття (всього того, що існує);

розділ «Онтологія» (від гр. «онтос» — суще, існуюче; «лоґос» — вчення);

- гносеологічна — дослідження пізнання;

розділ «Гносеологія» (від гр. «гнозіс» — знання; «лоґос»);

- аксіологічна — дослідження цінностей;

розділ «Аксіологія» (від гр. «аксіа» — цінність; «лоґос»);

- антропологічна — вивчення загальних проблем людини; відповідає

розділу «Антропологія» (від гр. «антропос» — людина; «лоґос»);

- соціальна — вивчення суспільства й історії людства;

відповідає розділу «Соціальна філософія».

Окрім вищезгаданих, вирізняють ще й інші розділи, такі як праксеологія (теорія діяльності), теорія культури та екзистенціальна філософія (дослідження проблем, що виникають в різні періоди життя у більшості людей і що вимагають філософського осмислення). Виокремлюють також філософські науки: історію філософії, етику (вивчає життя людей з точки зору розпізнавання добра і зла), естетику (вивчає всі явища з точки зору визначення прекрасного і потворного). У новітній час великого значення набуває такий розділ, як логіка і методологія наукового пізнання, що досліджує наукове пізнання, його специфіку, структуру, форми й методи.

По відношенню до науки філософія виконує дві основні функції: світоглядну (є теоретико-гносеологічною основою наукового пізнання) і методологічну (аналізує і виробляє поняття та методи науки).

Філософія займала і займає важливе місце в культурі людства — всіх матеріальних та духовних продуктів і цінностей, створених людьми, на відміну від природи, що виникає й існує без стороннього втручання. Стародавні греки виділяли три розділи культури:

- пов'язаний з істиною — предмет науки;

- пов'язаний з красою — предмет мистецтва;

- пов'язаний з визначенням добра і зла — предмет філософії.

У своєму історичному розвитку філософія і медицина завжди були тісно пов'язані. Як вважав іще Демокріт, лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія визволяє душу від пристрастей. Невипадково багато видатних філософів були лікарями, і, фактично, всі видатні медики були своєрідними філософами.

Сучасні філософія та медицина мають багато спільного, зокрема наступне:

- близькість до глибинних проблем буття, проблем життя та смерті;

- спільне дослідження методологічних і соціальних проблем медичного пізнання;

- спільне дослідження проблем, пов'язаних з виникненням нових медичних технологій і т. п.

І в наш час зберігають своє значення слова великого філософа і лікаря Демокріта про три плоди філософії:

- дар добре мислити;

- дар добре говорити;

- дар добре діяти.

- Філософія важливіша від дихання, бо значно важливіше добре жити, чому навчає філософія, ніж просто жити, що залежить від дихання.

Кратет Фіванський

- Філософ визначає, що перша філософія є знанням істини, не якої завгодно, а тієї істини, що є джерелом будь-якої істини і що стосується першого початку буття для всіх речей...

Арістотель

- Душа, що вмістила в собі філософію, не може не заразити своїм здоров'ям і тіло.

М. Монтень

- Філософія є наукою про причини, або про «чому?».

Т. Гоббс

- Філософія є... сучасною їй епохою, осягнутою в мисленні.

М. Гегель

- Істинний філософ — це лікар, але такий, що не дозволяє своїм пацієнтам здогадатися, що він їхній лікар, він при цьому обслуговує їх у відповідності до їхньої природи, тобто лікує їх, виходячи з них самих і через них самих.

А. Фейєрбах

- Будь-яка істинна філософія є духовною квінтесенцією свого часу.

К. Маркс

- Всі точні знання... стосуються науки; всі догми, оскільки вони перевищують точні знання, стосуються теології. Але між теологією та наукою є Нічия Земля, що наражається на атаки з обох боків; ця Нічия Земля і є філософією.

Б. Рассел

- ...З філософуванням людина набуває своїх витоків... Філософії не може не бути, доки живуть люди.

К. Ясперс

- ... Філософія має справу з проблемами фундаментальними: «Що таке людина?», «В чому сенс її існування? , Якого суспільства вона потребує? і т. ін. І якщо філософія є істиною, то вона є вищою формою свідомості, що є найважливішим компонентом у системі духовної культури.

Венант Коши (сучасний канадський філософ)

Контрольні питання:

1. Що таке світогляд?

2. Яка структура світогляду?

3. Що таке міф, релігія, життєвий світогляд?

4. На які питання відповідає світогляд?

5. Що вивчає філософія?

6. Де і коли виникає філософія?

7. Які функції й структура філософії?

8. Що таке культура?

9. Яке місце філософії в системі культури? Взаємовідносини філософії й медицини.

-





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити