Частина I НАВЧАЛЬНИЙ ДОВІДНИК — З ПРИКЛАДАМИ ТА ЗАВДАННЯМИ

МЕХАНІКА

2. ОСНОВИ ДИНАМІКИ

2.1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Динаміка — розділ механіки, який вивчає причини зміни швидкості руху тіл внаслідок їхньої взаємодії (під виливом інших тіл).

Явище інерції — явище збереження тілом стану спокою або рівномірного прямолінійного руху за умови, що на нього не діють інші тіла та поля або їхні дії скомпенсовані.

Рух за інерцією — рух тіла із постійною швидкістю за умови, що на нього не діють інші тіла та поля або їхні дії скомпенсовані.

Інерціальна система відліку — система відліку (СВ), відносно якої тіло зберігає швидкість свого руху постійною, якщо на нього не діють інші тіла та поля або їхні дії скомпенсовані.

♦ Зазвичай для розрахунку рухів поблизу земної поверхні за інерціальну СВ обирають СВ, пов'язану із Землею.

♦ СВ, які рухаються рівномірно прямолінійно відносно інерціальної СВ також є інерціальними.

♦ Якщо інерціальні СВ рухаються одна відносно одної зі швидкістю, набагато меншою від швидкості поширення світла, то під час переходу з однієї інерціальної СВ в іншу прискорення руху тіла, маса тіла та час не змінюються.

Принцип відносності у класичній механіці (принцип відносності Галілея): усі інерціальні СВ є рівноправними, тобто в усіх цих системах будь-які механічні явища протікають однаково.

Інертність — властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла потрібен деякий час.

♦ Внаслідок взаємодії більш інертне тіло набуває меншого прискорення, ніж менш інертне.