Плутократія (грецьк. plutokratia, від plotos — багатство і kratoc — влада) — 1) державно-політичний устрій, за якого політична влада формально або фактично належить найбагатшим членам суспільства, здебільшого представникам фінансового капіталу, банкірам; 2) панування багатіїв — олігархів, які, завдяки своєму фінансово-економічному становищу, активно й цілеспрямовано впливають на державні владні інституції, корегують у власних інтересах як внутрішню, так і зовнішню політику держави, тобто керують країною. Поняття "П." походить від імені бога Плутона — бога багатства в давньогрецькій міфології, якого зображали або у вигляді незрячого сивого мудреця, що нагороджував людей багатством, або у вигляді хлопчика, який тримає в руках ріг достатку. В сучасному суспільно-політичному житті П. є неодмінним і досить впливовим суб'єктом державно-політичного життя, який через власні фінансово-економічні важелі не лише доволі тривалий час контролює діяльність уряду, а й активно впливає на наслідки законотворчого процесу законодавчого органу тієї чи іншої держави. Неодмінна умова існування П. — наявність корупції (продажності державних, політичних, громадських діячів, зрощення державної влади із структурами організованої злочинності), яка набула поширення на планеті, але з різною мірою інтенсивності свого впливу. Влада П. постає реальною загрозою для нестабільних соціальних систем, які лише формуються і перебувають на початковому етапі впровадження і розвитку ринкової економіки й політичної демократії, тобто для більшості самостійних держав колишнього СРСР.

Аналіз політики: Концепції і практика. — К., 2000; Білоус А. Політико — правові системи: світ і Україна. — К., 2000, Валлерстойн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. — СПб., 2001; Демократія. Управління. Бюрократія. — К., 2001; Луман Н. Власть. — М., 2001.

А. Черній