Атеїзм (від грецьк. atheos — безбожний) — безбожництво, заперечення існування Бога та пов'язане з цим заперечення релігій. А., як правило, не просто заперечення, а аргументована критика релігійні ідеології, спростування релігійних поглядів на навколишній світ як таких, що не відповідають дійсності, протиставлення їм наукового розуміння світу, з'ясування причин виникнення та існування релігійних вірувань.
А. безпосередньо пов'язаний з розвитком наукових знань людства. Ступінь наукового обґрунтування А. залежить від конкретних історичних умов розвитку суспільства і змісту релігійних учень тієї чи іншої епохи, які він заперечував. Атеїстична думка в різних її історичних проявах постає складовою частиною культури. А. відіграв значну роль в утвердженні наукового методу мислення як доказ, що світ може і повинен бути пояснений із самого себе, без посилань на надприродні сили. Людину він вбачає творцем власної долі та світу, у якому вона живе. А. сприяв процесу секуляризації, що поширився у XVІ — ХVII ст., тобто звільненню мистецтва, моралі, права, науки, філософії, політики тощо від диктату релігійних догм, а також істотно вплинув на виникнення і розвиток світської культури, суспільної думки. Зокрема, на ґрунті А. виникли і формувалися заперечення уявлення про походження влади від Бога, про її нібито священний і недоторканний характер, про "дарування" Богом притаманних людям прав, про незмінність освячених релігією суспільних порядків та ін. Усе це відігравало неабияку роль у становленні прогресивної суспільно-політичної думки.
Теорія і практика А. в Україні, як і в колишньому СРСР загалом, зазнали негативного впливу комуністичної ідеології, яка зводила боротьбу з релігією до класового явища. Переслідування духовенства та віруючих у роки сталінського терору, зруйнування культових споруд та багато інших варварських методів боротьби з релігією, як і примусове насадження А. у масову свідомість, завдали йому значної шкоди. Зважаючи на це, абсолютно невиправдано (що іноді ще трапляється) ототожнювати науковий А. з примітивними, вульгарними його проявами.
Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 1997.
О. Рублюк