Політологічний словник

Республіка парламентська — форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність. У Р. п. парламент самостійно формує уряд (кабінет міністрів) з числа лідерів тих політичних партій, які є більшістю у нижній палаті парламенту. Практично у більшості Р. п. парламент обирає і президента країни, залишаючи йому представницькі і консультативні функції, контроль за відповідність діяльності парламенту існуючим конституційним нормам у цій країні. Певним недоліком Р. п. є те, що за цієї системи немає такого чіткого і помітного розмежування влади, як у президентській. Швидше за все, Р. п. має місце в суспільствах досить стабільних, демократично високорозвинених, зі стабільною політичною системою і високим рівнем загальної політичної культури. Самі по собі парламентські форми правління висувають також завдання формування "коаліції діючої більшості", що також є складною проблемою. До того ж, якщо у країні немає сильних політичних партій, а уряд і парламент фактично являють собою зібрання сотень хоча і яскравих особистостей — політичних, громадських діячів, однак людей з помітно різними інтересами, то врешті-решт це спричиняє нестабільність урядів у Р. п.

Актуальні проблеми законодавчої діяльності. — К., 1998; Бабкін В. Проблема соціальної держави в сучасній Україні // Сучасна українська політика. — К., 1997; Кравченко И. И. Власть и общество. — М., 1989; Лінецький С. Ідея правової держави в сучасній Україні // Нова політика. — 1996. — № 5; Політичні структури та процеси в сучасній Україні. Політологічний аналіз. — К., 1995; Політологія: Підруч. для вищ. навч. закл. — К., 2002.

М. Головатий



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити