Політологічний словник

Автокефалія (від грецьк. autos — сам, kephale — голова) — самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної частини Римської імперії і суміжних з нею держав. У IV ст. в результаті відокремлення ряду патріархій і митрополій провінцій Візантії з'явилися чотири таких церкви: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська. У міру поширення православ'я і дальшого розвитку в ньому сепаратистських тенденцій, викликаних намаганням звільнитися з-під імператорської і патріаршої влади Константинополя, утворювалися нові автокефальні церкви. Нині їх, за офіційним церковним переліком, — 15, близько 5 церков не одержали офіційного визнання автокефальних. Серед них — Українська православна церква Київського Патріархату. Відповідно до православної традиції церкви розміщуються "по честі" в такому порядку: Константинопольська, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська (Грецька), Албанська, Польська, Православна церква Чехії та Словаччини, Американська. В 1990 р. на церковному соборі в Києві було проголошено утворення автокефальної православної церкви в Україні.

Релігієзнавчий словник / За ред. А. Колодного і Б. Лобовика. — К., 1996.

О. Рублюк





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити