Політологічний словник

Сміт (Smith) Адам (1723 — 1790) — англійський економіст і філософ, представник класичної політичної економії. Народився в Керколді (Шотландія) в сім'ї державного службовця. Освіту здобув у місцевій школі, а пізніше в коледжі в Глазго (1737 — 1740). За науковим фахом філософ, математик, астроном, економіст. Наступні 6 років провів у Балліольському коледжі в Оксфорді, а потім повернувся до Шотландії, де успіх прочитаних ним в Единбурзі публічних лекцій з риторики і літератури забезпечив йому призначення в 1750 р. на кафедру логіки в Глазго. Двома роками пізніше він перейшов на кафедру моральної філософії і обіймав цю посаду аж до своєї відставки в 1764 р. У 1759 p. С. опублікував працю "Теорія моральних почуттів", в якій розвинув концепцію "спільності", пояснюючи цим схильність людини шукати і домагатися схвалення з боку інших людських істот, а звідси й формулювати об'єктивні моральні правила та норми справедливості внутрішніх і зовнішніх рушійних сил поведінки. Виїхавши з Глазго, С. стає домашнім учителем у герцога Бакклейчського, що дало змогу йому відвідати Францію, Женеву, познайомитися з французькими економістами та філософами. Саме під час цієї поїздки він почав працювати над твором, що з'явиться через 12 років під назвою "Дослідження про природу і причини багатства народів" (1776). Великою мірою завдяки відгукам на цю працю С. отримав призначення на посаду спеціального уповноваженого з мита в Единбурзі. Праця С. "Дослідження про природу і причини багатства народів" складається з п'яти частин (5 томів) і вміщує кілька вчень. Економічні механізми, які забезпечують зростання, — це розширення ринків, підвищення продуктивності виробництва за рахунок поділу праці і нагромадження капіталу, що починається з особистих заощаджень за умови забезпечення політичної стабільності. Уперше в історії С. пов'язав появу грошей із поглибленням поділу праці. Концепція класового суспільства С. ґрунтується на його теорії вартості. Класову структуру суспільства можна відобразити як систему відносин між найманими робітниками, промисловими капіталістами, банкірами, землевласниками та фермерами. Основна суперечність виникає між найманими робітниками і промисловими капіталістами. Послідовно розробляючи теорію прибутків, С. виявив специфічну залежність між прибутками у матеріальній і нематеріальній сферах. Матеріальна сфера — це все те, що створює вартість і відразу має право на одержання прибутку. Нематеріальна сфера — це всі ті галузі, де не створюється вартість (освіта, культура, політична сфера). Прибутки трудівників нематеріальної сфери, як вважав С., є другорядними. Але для того щоб матеріальна сфера не втрачала частини своїх прибутків, суспільству потрібно заощаджувати на нематеріальній. Він також гадав, що визначальними обов'язками держави є шанобливе ставлення до освіти та забезпечення громадських робіт, що їх можна полишати на розсуд приватних осіб. Підтримувана державою освіта є особливо важливою як протиотрута від наслідків поділу праці, що знищує розумові здібності, підриває моральні якості, послаблює соціальну і політичну активність широких верств населення. Невіддільною складовою вчення С. є теорія відтворення капіталу. Учений обґрунтував можливість криз надвиробництва споживачів товарів, пояснивши це тим, що темпи підвищення споживчих витрат основних класів менші за темпи зростання виробництва цих товарів. Крім того, він висунув ідею необхідності існування вільної внутрішньої та зовнішньої торгівлі, що передбачається "природним порядком", і довів можливість класової боротьби. Вся теоретична конструкція С. має безпосередню практичну спрямованість і значущість.

Енциклопедія політичної думки. — К., 2000, Політична економія. — К., 2003.

Т. Самойленко



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити