Політологічний словник

Суб'єкти та об'єкти етнополітики — обов'язкові елементи етнополітичних відносин, які потрібно розглядати у діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємозалежності. Водночас кожен з них має власні ознаки й функції.

До суб'єктів етнополітики належать люди (особи), які виявляють почуття національного самоусвідомлення та етнічної спільності між собою, етноси, нації, національні (етнічні) меншини, корінні народи, політичні партії, держава, етнічні лідери, а також створені ними установи та організації, які беруть активну, свідому участь в етнополітичному та етнонаціональному розвитку. Усвідомлення усіма ними своїх етнополітичних інтересів робить їх суб'єктами етнополітики, а нерозуміння цих інтересів — об'єктами етнополітики.

Об'єктом етнополітики є усі явища етнополітичного та суспільного життя, на які спрямована діяльність суб'єктів етнополітики. Це політична система суспільства загалом, її елементи, форми політичного життя, сфера етнополітичних інтересів, суперечності етнополітичного процесу як у вітчизняному, так і в регіональному або світовому вимірі.

Суб'єкт етнополітики є активним за своєю природою. Рушійною силою такої цілеспрямованої дієвої політичної діяльності є наявність у нього в сукупності і в залежності з іншими усвідомленого власного етнополітичного інтересу. Етнополітичний інтерес — об'єктивно зумовлений мотив діяльності окремої особи, етнонаціональних спільнот (етносів, націй, національних (етнічних) меншин, корінних народів тощо), який пов'язаний з необхідністю задовольняти свої власні потреби і запити у сфері міжетнічних, міжнаціональних відносин при спілкуванні з іншими етнічними групами, політичними інститутами в суспільстві і спрямований на досягнення конкретних цілей. Етнополітичний інтерес прямо або опосередковано стосується соціально-економічних, політичних, духовно-культурних питань. Суть і зміст етнополітичного інтересу залежать від політичного, теоретичного, організаційного рівнів розвитку суб'єкта етнополітики та конкретної історико-політичної ситуації в країні. В цілому етнополітика є, по-перше, виявленням волі етнополітичних інтересів окремих осіб, націй, етнічних груп тощо, їх зіткненням і протиборством, по-друге способом певної субординації цих етнополітичних інтересів, підпорядкування їх найвищому началу, більш значущому й обов'язковому.

Етнополітичний інтерес суб'єкта етнополітики найчастіше виникає навколо питання щодо свого політичного самовизначення у формі власної суверенної держави. У разі неспроможності його реалізувати етнонаціональна спільнота може обмежитися постановкою питання про автономію або забезпечення конституційних гарантій свого розвитку. Незадоволений етнополітичний інтерес стає підґрунтям виникнення етнічної напруженості чи етнічного конфлікту.

Суб'єкти класифікуються як первинні (базові) та вторинні. Первинними (базовими) суб'єктами етнополітики є етнічно (національно) і політично свідомі люди (індивіди), етноси, нації, національні (етнічні) меншини, корінні (нечисленні) народи, які виникли об'єктивним, природно-історичним шляхом, а не внаслідок цілеспрямованої дії, і які створюють власні об'єднання, що відображають їхні етнополітичні інтереси та сприяють втіленню їх у життя. Вторинними суб'єктами етнополітики є похідні від первинних, а саме: держава, політичні партії, етнополітичні та етнонаціональні об'єднання, етнічна еліта, які беруть участь у прийнятті й виконанні рішень, пов'язаних з життєдіяльністю первинних суб'єктів. Місце і роль суб'єктів етнополітики у розвитку етнополітичної сфери суспільства визначається наявністю в них необхідних політичних якостей, політичної культури. Їх роль у формуванні етнополітики зумовлена тим, що через власні етнополітичні інтереси вони визначають її сучасний зміст, пріоритети завдання та вектори спрямування.

Головним суб'єктом етнополітики є людина, особистість. Саме завдяки її активній діяльності функціонують етноси, нації, етнічні групи і створені ними організації і товариства. Неодмінною умовою оптимізації процесів етнополітичного розвитку, здійснення ефективної етнополітики є вироблення умов для реалізації етноспецифічних запитів і потреб людини, створення для цього відповідної політико — правової бази, свободи вибору нею напрямів і форм самореалізації в етнонаціональній сфері. Збагачення процесів етноеволюційного й етнотрансформаційного розвитку, виявлення нових концептуальних засад етнополітики можливі лише за умови, що особистість перетвориться з об'єкта на суб'єкт цього процесу, який самореалізує її власний багатий етнічний потенціал на різноманітних самодіяльних засадах. Важливою передумовою етнополітичної суб'єктності особи є формування, крім політико — правової бази (існуючий політичний режим, політична система суспільства, особливості їхнього функціонування, законодавство у сфері регулювання міжетнічних, міжнаціональних відносин тощо), ще й економічних, соціокультурних факторів. Економічні фактори зумовлюють створення у суспільстві високого рівня функціонування ринкової економіки, що дає більше шансів для розвитку демократичних форм етнополітичної діяльності особи. Соціально-культурні фактори сприяють залученню людини (особи) у певні етнонаціональні спільності, ідентифікації її з етнічними структурами і через них виявленню, осмисленню, здійсненню етнополітичних інтересів та потреб.

Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / О. Б. Бернштейн, Н. А. Зінкевич, В. Т. Зінич та ін.; За ред. В. І. Наулка. — К., 2001; Міжнаціональні відносини та національні меншини України: Стан, перспективи / Упоряд.: P. Ш. Чілачава, Т. І. Пилипенко; За ред. Р. Чілачави. — К., 2004.

О. Антонюк





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити