Тимократія — форма правління (спосіб організації влади), що базується на поділі прав за майновою ознакою.

Прикладом може бути Стародавній Рим, коли за реформою Сервія Тулія (578 — 533 до н. е.) було запроваджено поділ суспільства на верстви згідно з їхніми доходами. В середньовічному Китаї теж простежувались елементи тимократії, коли для призначення чиновника на посаду він, окрім складання іспитів, мав внести до казни певну суму грошей. Отже, тільки одиниці в цьому контексті могли користуватися політичними правами виходячи з фінансових можливостей.

У деяких виборчих законах є елементи ознак тимократії, коли виборчі права надаються тим, хто володіє нерухомим майном, як гарантія того, що виборець чи обраний не заподіюватиме шкоди місцевості, бо й сам є власником. Прикладом може бути й те, як у перші роки після жовтневої революції 1917 р. політичних прав були позбавлені землевласники, буржуазія і, навпаки, їх максимально надавали бідноті, пролетаріату, робітникам і селянам. Для визначення певних ситуацій, коли політичні права теж залежать від фінансової спроможності, використовуються такі терміни, як "олігархія" — влада небагатьох, коли фінансові можливості цих осіб такі, що вони здатні впливати на всі сфери життя, в тому числі політику, або "плутократія" — влада багатих. Існують такі суспільно-політичні уклади,коли формально не проголошується поділ прав залежно від майна, але влада де-факто належить обмеженому колу багатих осіб, відтворюючи суть тимократії.

Р. Балабан