Політологічний словник

Унія (лат. unio — єдність, об'єднання) — 1) об'єднання, союз держав; персональна (особиста) У. — під владою одного монарха; реальна У. — на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна — об'єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є польсько-литовська (1368 — 1669 рр.), англо-гонноверська(1714 — 1890 рр.). Унія реальна крім об'єднання держав під владою єдиного глави держави передбачає також наявність спеціальних органів влади та управління. Історичними прикладами У. реальної є шведсько-норвезька (1814 — 1905 рр.), австро-угорська (1867 — 1918 рр.), датсько-ірландська (1918 — 1944 рр.).

Шляхтун П. П. Парламентаризм: Словник-довідник. — К., 2003; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. — М., 1997; Даниленко В. Ф. Современный политологический словарь. — М., 2000.

М. Головатий



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити