Політологічний словник

Цивілізація політична — складається з поліетнічного населення, яке живе на окремій території і утворює державу. Може існувати деякий час у переддержавному стані, але як сурогат політичної нації. Ц. п. існує багато у світі, найвідоміша (класична) — США. Як правило, формуються цивілізації — держави, які можуть включати як декілька етносів, так і частину етносу, наприклад, араби утворили кілька цивілізацій — держав, те ж саме можна сказати про слов'ян і германців.

У сучасній науці дедалі більше утверджується теза, що кожна нація — це окрема, унікальна цивілізація. Нації — цивілізації бувають різними — етнічні, політичні, інтернаціональні (перед тим, як стати політичними). У суспільствознавстві поступово сформувалися дві моделі нації — цивілізації: громадянсько-територіальна та етнічна. Громадянсько-територіальна модель формування націй-цивілізацій в основу кладе громадянство і територію. Етнічна модель віддає перевагу етносу, мові, культурі етносу.

Нації — цивілізації розвиваються не однаково: одні проходять шлях від етнічності до політичності (німці, італійці, українці, болгари), інші — від політичності до етнічності (французи, англійці, росіяни, іспанці, бразильці, США). У другому випадку політична нація формується не сама собою, спонтанно, а зусиллями титульної (корінної) нації, яка втягує в орбіту своїх національних інтересів політично залежні від неї етноси (в США і Бразилії титульними етносами стали не корінні народи, а переселенці з Великобританії й Португалії). Шлях від політичності до етнічності нації може мати різну тривалість і форму, що залежить від конкретно-історичних умов і національного духу народу.

У процесі переходу від етапу політичності до стану етнічності кожна нація творить осередкову, регіональну цивілізацію, яка є частиною субрегіональної і світової цивілізації. Нація, яка не стала осередковою, регіональною цивілізацією, приречена на історичну смерть, залишення арени історії.

Нині "українська людина" (як громадянин України, частинка української політичної нації) теж живе у надзвичайно хиткому й невиразному соціальному часі, затиснена між "вчора" і "завтра", між європейською і євразійською цивілізаціями (об'єднана Європа й Росія). Ця аморфність, неостаточність і плинність часу, межичасся й межицивілізаційності не може не позначитися на формуванні особистісної та масової стратегії життя, але формування української нації-цивілізації відбувається, хоча й занадто повільно.

М. Михальченко





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити