Шаповал Микита Юхимович (1882 — 1932) — український письменник, учений, політолог, соціолог, фундатор соціології політики в Україні, професор, доктор соціології, політичний діяч доби Центральної Ради — один з лідерів української партії соціалістів — революціонерів, міністр пошт і телеграфу в уряді. В. Винниченка, міністр земельних справ в уряді В. Чеховського. Після поразки української революції працював у Празі, де в листопаді 1924 р. заснував перший український соціологічний інститут, названий Українським інститутом громадознавства.
Політичне, громадянське і наукове кредо Ш. — служіння визволенню українського народу. Метою свого життя він визначив дати українському народові науково обґрунтовану програму національного і соціального визволення, яка б ґрунтувалась на науковому визначенні суспільства і законів його розвитку, розробці цілісної теорії про Україну як про суспільство. При цьому Шаповал спирався на вироблену передовими речниками українського громадсько-політичного руху градацію, зокрема М. Драгомановим, послідовником якого себе вважав, та на теоретичні досягнення тогочасної соціології, зокрема П. Сорокіна, який істотно вплинув на соціологічний світогляд Шаповала. У своїй "Соціології українського відродження" Ш. стверджував: "Розглядаючи питання про теперішню кризу взагалі і українську зокрема, ми не можемо обминути загального питання про статику і механіку суспільства, а також його генетику, бо тільки поважніший соціологічний аналіз суспільства і оцінка його складових сил, зв'язків, функцій, допоможе нам проглянути зором в ті глибини, відкіля б'ють джерела суспільних рухів".
Шаповал зробив спробу не лише інтегрувати сучасні йому здобутки соціологічних і політичних наук в розумінні явищ соціального життя і зокрема "причини поневолення українського народу", а й намагався розглядати ці науки як засіб пошуків "шляхів і способів його визволення". Ці шляхи Ш. вбачав у консолідації українського суспільства, створенні відповідних "скупчень", соціально-структурних змінах, розвитку організації "як процесу розподілу праці і влади" та ін.
Як соціаліст Ш. дещо ідеалізує свої політичні уявлення про майбутнє суспільство, розглядаючи його соціалістичну перспективу та його творення як планомірний процес. Але це не лише його бачення. Багато недоліків концепції Ш. радше зумовлені логікою тогочасного життя. Деякі дискусійні проблеми Ш. планував розглянути пізніше, але пішов з життя, не завершивши свого задуму — створити не лише загальну соціологію, а й соціографію України, загальну теорію політики, історію розвитку соціології у різних народів, у тому числі українського.
Найголовнішими у науковому доробку Шаповала є такі праці: "Революційний соціалізм на Україні" (1921), "Світогляд М. Драгоманова"(1921), "Інтелігенція і пролетаріат" (1923), "Військо і революція (соціологічний нарис)" (1923), "Місто і село" (1926), "Ляхоманія (наша доба). Соціально-політичний нарис" (1931), "Українська соціологія" (1927), "Соціологія українського відродження" (1927), "Загальна соціологія" (1929), "Соціологія України" (1933), "Система суспільних наук і соціографія (Народознавство)" (1932), "Соціологія України — І. Соціальна структура України" (1933), "Суспільна будова" (1936), "Шлях визволення" (1923), "Велика революція і Українська визвольна програма" (1927).
Шаповал М. Ю. Загальна соціологія. — К., 1996; Соціологічна думка України: Навч. посіб. /М. В. Захарченко, В. Ф. Бурлачук, М. О. Молчанов та ін. — К., 1996; Соціологія: короткий енциклопедичний словник / За заг. ред В. І. Воловича. — К., 1998.
М. Лукашевич