Політологічний словник

Щокін Георгій Васильович (нар. 1954) — український вчений, педагог, психолог, соціолог, управлінець, релігієзнавець, соціальний філософ. Закінчив Київський державний педагогічний інститут (1981 р.). Працював соціологом, керівником кадрових служб підприємства, главку, міністерства, заступником директора Державної служби зайнятості Держкомпраці України (1980 — 1989 рр.). Захистив дисертацію кандидата психологічних наук у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка (1989 р.). Доктор соціологічних наук (1996, Росія), доктор філософії в галузі ділового адміністрування (1997, Австрія), доктор освіти (2004, США). Професор соціології та управління персоналом (МАУП, 1995), професор Вищої соціально-економічної школи (Польща, 2003), професор богослов'я (Київська Духовна академія, 2002). Дійсний і почесний член, почесний доктор і професор академій, університетів та наукових товариств Азербайджану, Англії, Білорусі, Киргизстану, Куби, Молдови, Польщі, Росії, Румунії, США, України. Міжнародною біографічною асоціацією (Кембридж, Англія) визнаний одним з видатних вчених XX ст.; Американським біографічним інститутом (США) — одним з п'ятисот найвпливовіших лідерів.

Засновник і керівник Міжрегіональної Академії управління персоналом (1989 р.), Міжнародної Кадрової Академії (1994 р.), наукового журналу "Персонал" (1991 р.). Один з перших розробників теорії та практики управління персоналом, автор першого в СНД підручника "Основи кадрового менеджменту" (1991 р.). Започаткував новий науково-практичний напрям "Психологія кадрового менеджменту" (1989 р.), з якого виокремилася самостійна дисципліна "Візуальна психодіагностика" (1989 р.). Щокін є розробником оригінальної концепції соціального розвитку, яка базується на синтезі соціальних наук (психології, соціології, соціальній філософії) в руслі культурно-історичного напряму та закономірностей соціального управління ("Теорія соціального розвитку", "Теорія соціального управління", "Теорія кадрової політики", 1996 — 1997). Стрижнем цієї концепції є уявлення про соціальну історію як циклічну зміну релігійно-етичних парадигм, що спричинюється до певних культурно-цивілізаційних зрушень (зміна в суспільстві базових цінностей, провідної сфери організації соціального життя, панівної соціальної верстви, домінуючого соціального характеру тощо). Г. Щокін є також автором багатотомного релігієзнавчого дослідження "Людство і віра", де вперше історія виникнення різноманітних вірувань розглядається через призму становлення людства, походження мов, расово-етнічних та культурно-історичних спільнот, розвиток держав та цивілізацій. Основні праці: "Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению" (2001), "Организация и психология управления персоналом" (2002), "Социальная теория и кадровая политика" (2000), "Людство і віра" (Т. 1, 2002, Т. 2,2005). Щокін є автором понад 300 праць.

Щёкин Г. Как эффективно управлять людьми: психология кадрового менеджмента. — К., 1999; Георгій Васильович Щокін: Біобібліографічний покажчик. — К., 2004.

Р. Щокін, М. Головатий




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити