Безпека міжнародна — система доктрин, концепцій, міжнародних організацій, дій, спрямованих на зменшення домінування окремих країн або блоків у міжнародних відносинах, на врегулювання й збалансування міжнародних інтересів на принципах ООН і нормах міжнародних договорів, угод. Діяльність людей, суспільства, держави, світової спільноти народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної знищити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей, завдати непоправних збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку. Американські вчені К. Мадсек, А. Маслоу та інші розглядають потребу в Б. як один з основних мотивів діяльності людей і світової спільноти. Причому інтенсивність і масштаби цієї діяльності, на їхню думку, постійно збільшуються.

На сучасному етапі система Б. розвинених держав містить такі елементи: наукову теорію (філософію), доктрину (концепцію), політику, стратегію і тактику забезпечення Б.; сукупність міжнародних, державних і громадських (недержавних) інститутів та організацій, які забезпечують Б. особистості й суспільства: засоби, способи і методи забезпечення Б. Розрізняють різні типи Б.: за масштабом (міжнародна, регіональна, локальна); за рівнями суб'єктності (особиста, суспільна, державна, колективна); за суспільними сферами (політична, економічна, інформаційна, соціальна, гуманітарна, психологічна, військова, культурна).

Становлення системи загальної Б. спирається на певні закони. Це насамперед залежність системи Б. від характеру небезпек і загроз, а також залежність ефективності й дієздатності системи Б. від потенціалу держав. Зміна систем Б. зумовлена зміною історичних епох. Наприклад, наприкінці XX — на початку XXI ст. не відбувся очікуваний перехід від старої, блокової системи Б. на засадах рівноваги сил до системи колективної Б., а навпаки, здійснюється повернення до часів, коли відкрита агресія стає щораз відвертішим засобом вирішення реальних (або штучно створених) проблем у системі міжнародних відносин. Відтак спостерігається тенденція ігнорування міжнародного права і відмова на практиці від рівності країн у вирішенні питань безпеки. Тому дуже важливою є розробка сучасної концепції безпеки, її загроз та ризиків. Важливо їх правильно систематизувати і ранжувати за ступенем зрілості та величиною втрат, яких вони можуть завдати особистості, суспільству, світовій спільноті. В сучасних умовах Б. м. дедалі частіше базується на співпраці держав, міжнародних організацій, правоохоронних органів, зокрема у сфері боротьби з тоталітаризмом і міжнародним тероризмом.

М. Михальченко