Політологічний словник

Віза (від. лат. visus — побачений, розглянутий) — 1) відмітка у паспорті громадянина певної держави, яка означає спеціальний дозвіл іншої держави на в'їзд на її територію, виїзд з неї або проїзд (транзит) іноземця через її територію. В. видається на визначений термін дипломатичними та консульськими представництвами, як правило, за відповідну плату. За домовленістю сторін В. може надаватися безкоштовно. Безкоштовні В. відкриваються громадянам України при в'їзді, наприклад, на територію Польщі, Угорщини, Словаччини. Також за домовленістю сторін може існувати безвізовий порядок перетинання кордонів їхніх держав. Наприклад, безвізовий порядок перетинання кордону існував до 2002 р. між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною. Нині зберігається безвізовий в'їзд громадян України на територію більшості пострадянських республік; 2) надпис відповідної посадової особи на певному документі, проекті документа, яка підтверджує його дійсність, є підставою для набрання чинності або означає його згоду з текстом документа. Відповідний напис означає відтак, що документ завізовано.

Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. — Чернівці, 1998; Конституционное право зарубежных стран — М., 1999; Сравнительное конституционное право. — М., 1996; Чудаков М. Конституционное право зарубежных стран. — Минск, 2001.

Г. Зеленько





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити