Політологічний словник

Вольтер (Франсуа Марі Аруе) (1694 — 1778) — видатний французький мислитель. Був камергером, придворним історіографом, а також перебував на службі у прусського короля Фрідриха II. Започаткував новий принцип висвітлення всесвітньої історії, який спирався на так звані засади внутрішньої еволюції світу. На думку Вольтера, на людську свідомість вирішально впливають три основні обставини: клімат, уряд, релігія. Під кліматом Вольтер розумів певну сукупність географічних умов, під урядом — спосіб правління, під релігією — нетерпимість, переслідування і фанатизм. Клімат, за Вольтером, — пасивна субстанція, уряд і релігія — активні. Вважав, що світом правлять найперше погляди, хоча і не заперечував певної ролі в історичному процесі окремих обставин. Зазначав, що у республіці ("Республіканські ідеї") повинна панувати гарантія свобод, а уряд має спиратися на закон. Проте рівність перед правом не вважав соціальною рівністю, бо майнова нерівність, мовляв, об'єктивна. Обстоював ідею, що у всесвітній історії є дві помилки — фанатизм породження релігії та політичний деспотизм. Ідеал освіченого монарха вбачав в образах китайських імператорів, а також в образі Людовіка XIV. Найвідоміші твори: "Історія царювання Людовіка XIV і Людовіка XV", "Історія Російської імперії за царювання Петра Великого", "Республіканські ідеї"", "Філософські повісті та оповідання, мемуари і памфлети".

Головатий М. Ф. Соціологія політики. — К., 2003.

М. Головатий





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити