Політологічний словник

Гадяцький трактат 1658 р. — тристороння угода про політичну унію, укладену гетьманом І. Виговським з Польщею та Литвою 16.09.1658 р. у м. Гадяч (нині Полтавська обл.). Г. т. передбачалося скасувати Березневі статті, підписані гетьманом Б. Хмельницьким за наслідками Переяславської Ради 1654 р. Згідно із статтями Г. т. 1658 р. повинно було утворитися Велике Князівство Руське у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. У такому вигляді воно повинно було утворити федерацію у складі Польщі, Литви та України під егідою короля, що обирався. На чолі Великого Князівства Руського мав стояти по життєво-обраний українським народом, але затверджений королем гетьман. До його повноважень належало командування збройними силами, посада київського воєводи, обов'язки першого сенатора на Наддніпрянщині. Проте влада гетьмана істотно обмежувалася у зовнішньополітичному напряму його діяльності — він не мав права підтримувати зв'язки з іншими державами, за винятком кримського хана. Г. т. передбачалися певні адміністративні новації, зроблені під польським впливом, зокрема запроваджувалися посади канцлера та маршалка. Передбачалося запровадити судовий трибунал з діловодством українською мовою, державну скарбницю, національну монету. Визначалися кількісні межі армії — 30 тис. козаків та 10 тис. найманого регулярного війська.

Г. т. торкався і такого вкрай гострого питання, як церковна унія. Згідно з трактатом її передбачалося скасувати в усіх суб'єктах цього федеративного утворення. При цьому православна церква дорівнювалася у правах з римо-католицькою. На освітній ниві в межах Великого Князівства Руського передбачалося заснувати дві академії та відкрити нові навчальні заклади європейського типу — колегії та гімназії.

Проте Г. т. так і не набув чинності, а залишився в політичній історії як документ про наміри. Уже при ратифікації він зустрів опір, і насамперед з боку польського сейму, який не погоджувався з пунктом про скасування унії, але врешті-решт погодився на свободу віросповідання. З боку української сторони Г. т. також не здобув широкої підтримки. Попри те, що його схвально сприйняла козацька старшина, рядове козацтво, селянство та міщанство, навпаки, виявили осуд, побоюючись можливості повернення польсько-шляхетського панування. Завадило втіленню Г. т. і те, що невдовзі після його підписання спалахнула міжусобна боротьба за гетьманську булаву. Жертвою цієї боротьби став палкий прихильник Г. т. гетьман І. Виговський. Окремі фахівці вважають, що з неможливістю реалізувати програму Г. т. Україна втратила шанс європейської перспективи державотворчого процесу. А невдовзі вона опинилася в полоні тривалої і виснажливої громадянської війни, що увійшла в політичну історію України під назвою Руїна.

Дорошенко Д. /. Нариси історії України. — T. II. - К„ 1992.

Л. Шкляр






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.