Політологічний словник

Дебати політичні (від фр. débat — обговорення, дискусія, спір) — форма обговорення, дискусії в роботі парламенту, з'їзду, конференції, політичної партії, мітингу, у засобах масової інформації, у роботі міжнародних організацій. Під час Д. п. відбувається обмін думками між учасниками заходу з актуального політичного питання. Закінчуються Д. п., як правило, прийняттям відповідного політичного документа (угоди, договору, декларації, протоколу) шляхом голосування або на основі консенсусу.

У політичній практиці найпоширенішими формами Д. п. є: парламентські, міжпартійні та внутріпартійні. Парламентські Д. — це законодавчо визначена форма парламентського контролю, яка полягає в обговоренні парламентаріями питань, які стосуються всіх сфер життя суспільства: проектів законів, постанов, резолюцій, діяльності уряду, державних програм та звітів про їх виконання, доповідей президента, звернень, заяв та інших документів політичного характеру на пленарному засіданні парламенту (палати парламенту). Процедура проведення Д. п. у парламенті визначається регламентом парламенту і їй, як правило, передує депутатський запит. Д. п. в парламенті проводяться із заздалегідь визначених окремих питань, тему яких пропонує, найчастіше, опозиція. Пропозиції про проведення Д. п. можуть надходити від уряду, який прагне забезпечити собі підтримку громадськості. Початок Д. п. можливий і за пропозицією певної кількості депутатів. Д. п. не мають на меті обов'язкового винесення рішення з оцінкою діяльності уряду.

Міжпартійні Д. п. проводяться найчастіше в умовах передвиборної боротьби, у періоди політичних криз або загострення боротьби за владу з метою привернути увагу громадськості до проблеми і, відповідно, збільшення кількості прихильників.

Внутріпартійні Д. п. стосуються загальних питань організації політичної партії, ідеологічних, соціально-економічних та політичних проблем і напрямів її діяльності з метою формулювання й обґрунтування програмних положень, стратегії і тактики діяльності.

Д. п. проводяться у формі виступів, полеміки, дискусії, як правило, із залученням ЗМІ, можуть мати толерантний або конфліктний характер.

Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. — Чернівці, 1998; Журавський В. Український парламентаризм на сучасному етапі: Теоретико-правовий аспект: Монографія. — К., 2001; Конституційне законодавство України. — К., 2000; Очерки парламентского права: Зарубежный опыт. — M., 1993; Сравнительное конституционное право. — M., 1996; Чудаков M. Конституционное право зарубежных стран. — Минск, 2001.

Г. Зеленько






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.