Політологічний словник

Держава — термін "Д." в юридичній та іншій науковій літературі тлумачать по- різному: його розглядають у субстанціональному, атрибутивному, інституційному і міжнародному значеннях. У субстанціональному значенні Д. — організоване в певні корпорації населення, що функціонує в просторі і часі. В атрибутивному значенні — це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства, його оформлення. В інституційному значенні — це апарат публічної влади, державно-правові органи, що здійснюють державну владу. У міжнародному значенні Д. розглядають як суб'єкт міжнародних відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.

Отже, Д. — це суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, а також здійснює управління загальносуспільними справами.

Виникнення Д. пов'язане з розпадом родоплемінного ладу та утворенням суспільства як сукупності людей, об'єднаних спільними інтересами. Функції управління таким суспільством, які раніше виконували вожді племен, дедалі більше зосереджувалися у спеціальному державному апараті. Цей тривалий, складний і багатогранний процес перетворення публічної влади на владу політичну був опосередкований багатьма економічними і політичними факторами — суспільним поділом праці, виникненням приватної власності, соціальною диференціацією членів суспільства та утворенням класів, боротьбою за владу, історичними особливостями кожної епохи тощо. Ці фактори лежать в основі часової типологізації Д. на Д. рабовласницькі, феодальні, капіталістичні, соціалістичні, а також їх різновиди. Для всіх типів Д. характерні ознаки, що відрізняють Д. від суспільства та його політичних організацій: наявність особливого апарату управління (публічної влади); суверенітет Д., тобто її незалежність і самостійність у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики; виключне право на прийняття законів та інших нормативних актів, обов'язкових для всього суспільства або його частини; наявність апарату примусу; виключне право Д. визначати грошову систему, встановлювати і стягувати податки та інші примусові збори з населення для суспільних потреб і утримання апарату управління тощо.

Призначення Д. реалізується через її основні функції. У найзагальнішому значенні вони класифікуються на функції внутрішні і зовнішні. Більш конкретизованим є поділ функцій Д. на економічну, політичну, ідеологічну, соціальну, екологічну, забезпечення правопорядку та оборони Д. тощо. Щодо здійснення політичної влади виокремлюють три головні функції: законодавчу, виконавчу і судову. Іноді до них додають контрольно-наглядову функцію Д. Політичні фактори державної влади визначають форму Д. Під нею розуміють організацію державної влади та її устрій. По-перше, це встановлений порядок утворення та організації вищих органів державної влади. По-друге, це спосіб територіального устрою Д., відповідний порядок взаємовідносин центральної, регіональної і місцевої влади. По-третє, це засоби і методи здійснення державної (політичної) влади. Отже, форма Д. визначається трьома складовими: формою державного правління, формою державного ладу і типом державного (політичного) режиму.

Згідно з цими трьома елементами існують відповідні класифікації Д. За формою державного правління вирізняють монархії (абсолютні, дуалістичні, парламентські) і республіки (парламентські, президентські, парламентсько-президентські, президентсько-парламентські); за формою державного устрою — унітарні Д., федерації і конфедерації; за типом державного (політичного) режиму — демократичні і антидемократичні Д. (авторитарні і тоталітарні.) Характером політичного режиму зумовлені і такі поняття, як "правова держава" тощо.

Поняття "держава" слід відрізняти від внутрідержавних автономних утворень, що мають деякі зовнішні ознаки Д. (свої конституцію, законодавство, органи офіційної влади, відповідні атрибути і символи), але не є суверенними. Це, зокрема, стосується штатів у США, земель у Німеччині, автономних провінцій в Іспанії, республік у РФ, Автономної Республіки Крим в Україні тощо. За всієї різноманітності Д. за формами правління, державного устрою, політичним режимом загальною тенденцією у сучасний період є підвищення ролі Д. у вирішенні проблем суспільного розвитку. Найприйнятнішою моделлю при цьому визнається Д., яка основою своєї діяльності вважає задоволення загально-соціальних потреб, забезпечення прав та інтересів людини і громадянина.

Кожна Д. для здійснення своїх завдань і функцій повинна створювати різні організації. Механізм Д. — це система всіх державних організацій, що виконують її завдання і реалізують функції. Серед таких організацій вирізняють: 1) державні підприємства — формування, утворені для здійснення матеріально-виробничої діяльності або для надання певних матеріально-побутових послуг і функціонують на засадах госпрозрахунку і самоокупності; 2) державні установи (заклади) — організації, що утворені Д. у невиробничій сфері для виконання гуманітарних завдань і функціонують зазвичай на основі бюджетного фінансування; 3) органи Д. — організації Д., наділені владними повноваженнями щодо інших учасників суспільного життя та необхідними матеріальними засобами для здійснення цих повноважень. Владні повноваження державного органу полягають у наданій Д. можливості встановлювати формально-обов'язкові правила поведінки загального чи індивідуального характеру (юридичні приписи) та забезпечувати їх виконання. Особливість владних повноважень державного органу: вони нерідко постають водночас і його правом, і обов'язком (наприклад, повноваження прокуратури здійснювати нагляд за законністю юридичних актів, опротестовувати незаконні). Сукупність передбачених у законі або іншому нормативно-правовому акті прав і обов'язків органу Д. становить його компетенцію.

Алексеев С. С. Государство и право. — М., 1999; Антология мировой политической мысли / Рук. проекта Г. Ю. Семигин; Ред.-сост. Л. Н. Алисова, Д. Т. Жовтун. - М„ 1997. - Т. 1.

О. Бабкіна




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити