Політологічний словник

Догматизм політичний (від грецьк. dogma — погляд, учення) — однобічне, схематичне, закостеніле мислення, яке оперує застарілими, непорушними положеннями без урахування конкретних політичних умов, відірване від життя, реальної політичної практики. В основі Д. п. — сліпа віра в авторитет, захист застарілих політичних догм або їх абсолютизація. З Д. п. пов'язана вульгаризація будь-якої політичної концепції чи теорії, що призводить до політичних розколів та сектантства, ідейно-теоретичного консерватизму та політичного авантюризму. У світовій скарбниці наукової політичної думки найбільшу увагу проблемі Д. п. приділяли марксистські теоретики. К. Маркс наполягав на необхідності відстоювати справу революції у такій формі, яка відповідає обставинам, що змінюються. В. Ленін, торкаючись Д. п., наголошував, що марксизм — не мертва догма, не якесь завершене та непорушне вчення, а живе керівництво до дії.

Для Д. п. характерний антиісторичний, абстрактний метод розгляду теоретичних та політичних проблем без урахування обставин місця і часу. Д. п. не визнає, фактично, конкретної істини, він не здатний оцінювати нові історичні умови, охопити весь процес світового розвитку загалом. Схоластичність мислення догматиків нерідко поєднується з політичним волюнтаризмом. Можна вважати правими деяких політологів, які серед причин розвалу Радянського Союзу називають догматичні погляди та позиції провідних компартійних ідеологів та суспільствознавців. Д. п. може протистояти творчий підхід до розвитку найважливіших теоретичних проблем сучасності з урахуванням конкретних змін та рухів, які відбуваються у суспільстві.

Кара-Мурза С. Г. Опять вопросы вождям. — К., 1998; Маркс К. Нищета философии // К. Маркс и Ф. Энгельс. Соч. — Т. 4; Ленин В. И. Детская болезнь "левизны" в коммунизме // Избранные произведения. — Т. 3. — М„ 1982.

А. Пахарев





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити