Політологічний словник

Еліта — соціально-філософська і політологічна концепція, за якою будь-яке суспільство поділяється на "вибрану" меншість, що керує суспільством, і "неорганізовану" більшість, що є об'єктом управління. Сучасна концепція Е. виникла на межі XIX і XX ст. (В. Парето, Г. Моска, Й. Шумпетер, Р. Міхельс, В. Липинський). Певні ідеї, що є елементами теорії Е., висловлювалися ще Гераклітом ("найкраща особа") і Платоном і правління аристократії). Теоретичні засади концепції Е. утворюють положення про природне походження Е., її суспільні функції, різновиди, закономірності виникнення та еволюцію ("циркуляція Е."), характер зв'язків "не елітного" та "контрелітного". В сучасній політологічній літературі велика увага приділяється проблемі "демократичної Е.", її місцю в державі. В основі елітаризму лежить ідея природженої обдарованості людини, наявність у неї таких якостей, які зумовлюють здатність найкращого виконання владних функцій у суспільстві. Е. — порівняно невелика група осіб, яка характеризується, на відміну від "маси", згуртованістю, гомогенністю, досвідом керівництва, розвиненими міжособовими зв'язками. Соціальну базу Е., як правило, становлять привілейовані верстви населення. Правлячі Е. рекрутують поповнення, що буває рідко, з осіб, котрі, як правило, закінчили престижні навчальні заклади, структуровані в інститути влади (монополія еліти). У структурі управління і суспільних функціях розрізняють політичну, адміністративну, фінансову, наукову, військову, ідеологічну, технологічну, промислову, церковну, профспілкову Е. Теоретики елітаризму вважають, що їх представники відзначені наявністю особливих біопсихологічних якостей ("вершки суспільства" — Парето, "блакитна кров" — Донцов), зокрема хитрості ("лисиці") і рішучості ("леви"), які допомагають здійснювати функції маніпулювання та примусу. Однією з основних тез сучасного елітаризму є положення про меритократичну (англ. merit — гідність, відповідальність), а не соціальну природу "кращих" (Г. Моска, Д. Белл). Існування численних Е. породжує потребу їх консенсусу (урівноваження, доповнення й стримування). Життєвою потребою для забезпечення існування Е. є її здатність до оновлення, ротації, що базується на конкуренції, бо інакше Е. приречена на виродження, що загрожує соціальній стабільності.

М. Михальченко






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.