Політологічний словник

Емпіризм (від грецьк. Empeiria — досвід) — напрям у філософії, представники якого вважають почуттєвий досвід єдиним джерелом знання і критерієм пізнання. Інколи термін Е. використовують у літературі для позначення явищ, пов'язаних з тим чи іншим різновидом почуттєвого досвіду (наприклад, "феміністичний емпіризм", "емпірична національна ментальність" тощо). Виник у Європі в XVII-XVIII ст. В історії філософської думки на позиціях емпіризму стояли як представники матеріалістичного (Ф. Бекон (1561-1626), Т. Гоббс(1588-1679). Дж. Локк (1632-1704)), так і ідеалістичного (Дж. Берклі (1685-1753), Д. Юм (1711-1776)) напрямків. Для всіх представників Е. властиве негативне ставлення до раціонального пізнання. Е. рішуче відмежовував себе від середньовічної схоластики, постулюючи орієнтацію на поглиблений аналіз фактів, почуттєвого досвіду. До цього різновиду досвіду прихильники Е. зараховували також і навички, вміння, процеси й форми застосування отриманих знань, способи засвоєння індивідом знань та вмінь. Головним методом пізнання Е. визнавав індукцію. Науковість в Е. ототожнювалася з дистанціюванням від ціннісного аспекту знання і ціннісних орієнтацій вченого, із "звільненням від тягаря моралі та ідеології". Недооцінка Е. ролі теоретичного мислення значно обмежувала можливості пізнання в розкритті внутрішніх закономірностей об'єктивного світу, а послідовна абсолютизація ним опису фактів та їх систематизації, з одного боку, прислужилася звільненню науки й філософії від обмежувального впливу теології, а з іншого — сама обмежувала можливості й розвиток мислення. Націленість Е. на отримання достовірних фактів відіграла велику методологічну роль у виникненні соціології, в розробці нею процедур і методів збирання даних, а систематичне дотримання установки на автономію науки стосовно моральних цінностей сприяло появі та легалізації соціальної інженерії.

Гносеологічні аспекти Е. послужили базою для виникнення філософії позитивізму. Аксіологічні виміри Е. стали однією з підоснов виникнення прагматизму, який, своєю чергою, впливав і впливає на розвиток сучасних політологічних теорій.

Актуальні проблеми історико-філософської науки. — К., 1991; Заиченко Г. А. Джон Локк. — М., 1988 Szapuova М. Problem empirizmu vo feministskej epistemologii // Filozofia. — Bratislava, 2002. — № 6.

В. Ятченко





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити