Політологічний словник

Імпічмент (від англ. impeachment — звинувачення) — термін, що означає особливий порядок і встановлену законом відповідну процедуру притягнення до відповідальності за грубі порушення конституції чи закону вищих посадових осіб під час виконання ними одержаних внаслідок виборів повноважень. На сучасному етапі більшість демократичних країн світу мають процедуру І., згідно з якою одна з палат парламенту (частіше нижня) формулює звинувачення і порушує справу, а друга (верхня) або приймає остаточне рішення, або ж передає справу на розгляд судових органів.

Загальновідомо, що витоки 1. як конституційної процедури звинувачення вищих державних осіб лежать в англійському конституційному праві. Для процедури І. за англійським зразком притаманне те, що весь процес притягнення урядовця до відповідальності відбувається в межах парламенту. Так, нижня палата порушує справу, а верхня приймає остаточне рішення щодо подальшої долі урядовця. Дещо відрізняється процедура І. у США. За Конституцією США нижня палата (Сенат) виступає у ролі слідчого і обвинувача. Поширена практика парламентського розслідування. Від імені Конгресу діють спеціально утворені та постійні комітети. Але вони займаються лише збиранням інформації та фактів, які потім передають на розгляд до палати, що ініціювала необхідність створення слідчого органу. Верхня палата Конгресу (Палата представників) виступає у ролі суддів. Проте на цьому процес І. та відповідні дії державних органів не завершуються. Якщо в діях посадової особи наявний склад злочину, то справа далі передається до Конституційного Суду. Американська модель проведення І. запроваджена також такими державами, як Бельгія, Ісландія, Нідерланди, ФРН, Італія, Австрія та країнами Північної і Центральної Америки. Окремо потрібно розглянути процедуру І. у Франції, політичний устрій якої розглядається як взірець президентсько-парламентського правління. Згідно зі ст. 63 Конституції Франції у разі притягнення до відповідальності президента або ж членів уряду звинувачення висуваються обома палатами парламенту, що мають винести ідентичні рішення. Сама ж суть справи виноситься на розгляд спеціально створеного Вищого Суду для вирішення таких питань. Французька модель І. запозичена також деякими країнами — Грецією, Данією, Фінляндією та ін.

Конституція України, як і основні закони інших країн молодої демократії, також передбачає імпічмент Президента в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування передбачається, що Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію. До складу останньої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії мають розглядатися на засіданні Верховної Ради України. За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України. Конституційною вимогою є те, що рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її повного складу. Чинним це рішення парламенту стає у разі перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Варто зазначити, що на пострадянських теренах, і взагалі серед країн молодої демократії, вперше у Литві в порядку імпічменту весною 2004 р. парламентом республіки у відставку було відправлено президента Литви Роландаса Паксаса. Цей державний діяч був звинувачений у співпраці з російськими спецслужбами та кримінальними структурами. Мало того, Р. Паксасу було відмовлено у можливості кандидувати на посаду президента країни у наступних дострокових виборах президента Литви (див. також: Президент, Президент України).

Політологічний енциклопедичний СЛОВНИК — К., 1997; Политологическая энциклопедия. — М., 2003; Капто А. С. Энциклопедия мира. - М., 2002; День. - 2004. — 15-18 квітня.

А. Кудряченко






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.