Політологічний словник

Ірраціоналізм (від лат. irrationalis — позарозумовий) — 1) філософська течія другої половини XIX — початку XX ст.; 2) загальна назва для позначення ряду філософських напрямів та шкіл, представники яких заперечують раціонально-логічне освоєння дійсності, креативні можливості людського розуму. Як окрема філософська течія І. сформувався під впливом гегелівської діалектики, особливо в творчості А. Шопенгауера (1788-1860), С. К'єркегора (1813-1855). В останнього І. витворює власну термінологію, способи експлікації думки — алегорії, образи — поняття, символи. Особливого розвитку набули ці засоби в творчості Ф. Ніцше (1844-1900), в представників "філософії життя" (А. Бергсон, В. Дільтей, О. Шпенглер, Г. Зіммель). І. істотно вплинув на філософію, літературу, мистецтво епохи романтизму. Популярність І. в цей час була викликана реакцією на суперечності в розвиткові буржуазного суспільства і раціоналізму як його духовно-теоретичної бази. Товарне виробництво спродукувало ті економічні й соціальні сили, подолати негативні вияви яких воно саме виявилось безсилим. І. по-своєму виявив спробу людини вирватись за межі конкретно-історичної форми раціональності, яка тоді сприймалась за раціональність як таку. У виникненні й утвердженні І. помітну роль відіграють загальні суперечності самого пізнавального акту, процесів взаємодії людей із світом і поміж собою: парадоксальне впадання людини в залежність від продуктів власної діяльності; щоденне спостереження "нерозумної", "нелогічної" мотивації вчинків інших людей і своїх власних; видима абсурдність розвитку тих або інших природних і суспільних явищ; фіксування того очевидного факту, що результат навіть розумного обґрунтування і скоординованих зусиль людей надто часто виявляється не тим, яким мав би бути і на який сподівались учасники дії. І. схоплює істотну особливість духовно-практичного освоєння дійсності; раціональне пізнання не здатне проникнути в усі приховані механізми й переходи складних явищ дійсності. Саме під впливом постійного протистояння раціоналізму й І. суспільна думка дійшла висновку, що раціональна та ірраціональна складові є двоєдиною дійсністю мисленнєвої діяльності людини. Творчі акти, які пронизують все людське життя, іманентно утримують у собі ірраціональний "залишок". І. трактує такі акти, як спонтанний позараціональний процес. Доводячи цю особливість пізнавального процесу до абсолюту, окремі представники І. визнають одвічну хаотичність і нерозумність світу, яка є об'єктивною підосновою людського життя. Тому І., ігноруючи раціональні основи людської діяльності, виводить на просценіум історієтворчої діяльності такі фактори, як воля, віра, інтуїція, інстинкт. Деякі філософи (М. Бердяєв, Л. Шестов) вбачали в ірраціональній природі діяльності глибинне джерело творчості, свободи і відповідальності людини. З факту закинутості людини в чужий для неї, абсурдний, ірраціональний світ французький філософ А. Камю (1913-1960) виводив необхідність свободи і відповідальності людини. Ірраціональну волю Д. Донцов (1883-1973) вважав глибинним джерелом незнищенності прагнення української нації до політичної й духовної самостійності.

У сучасній філософії класичні характеристики раціоналізму й І. втрачають колишню визначеність і антагонізм. Дійсність постає у вигляді складного й суперечливого синтезу зраціоналізованої й не детермінованої даності. Процес пізнання також визначається як такий, що поєднує в собі раціональне та позараціональне начала, де ні розум, ні позарозумовий чинник не можуть претендувати на абсолютність. Те саме стосується й сфери емоційних переживань.

Бердяєв Н. Истина и откровение. — СПб., 1996; Донцов Д Від містики до політики. — Торонто, 1957; Кьеркегор С. Страх и трепет. — М., 1993.

В. Ятченко






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.