Клерикалізм (від лат. clericalis — церковний) — активна соціально-політична церковна позиція щодо посилення релігійного впливу на всі сфери суспільного життя, з одного боку, а з другого — втручання держави у церковне життя. Історично К. сформувався в умовах зміцнення влади християнської церкви. У католицизмі К. проявив себе через намагання римської курії підпорядкувати собі світську владу у Західній Європі, а у православ'ї — зверхністю візантійського імператора над Константинопольським патріархом. Особлива активність К. проявилась з XIX ст., коли на арені політичного життя з'явилась комуністична ідеологія з її відкрито ворожим ставленням до релігії та церкви. Аби зберегти своє провідне місце в суспільному житті, прихильники К., не обмежуючись церковними структурами, почали створювати свої політичні партії, молодіжні, жіночі профспілкові організації тощо. У XX ст. з'являються й набувають розвитку так звані політичні теології, які з різних позицій ("лівих", "правих", "поміркованих") прагнули дати політичний вимір віри, життя церкви і віруючих. Серед "лівих" відомі християнські варіанти "теології революції", "теології визволення", "екологічної теології" тощо. До "правих" різновидів "політичної теології" належать різні фундаменталістські рухи в різних конфесіях, до "поміркованих" — так звані горизонтальні теології й теології "родового відмінка", які мають справу з осмисленням збереження довкілля, проблемами соціального розвитку, природою комунікацій тощо.

Останнім часом у політології набуває поширення поняття так званого позитивного клерикалізму для характеристики конструктивної ролі тих чи інших церковних кіл у вирішенні нагальних й актуальних політичних завдань. Позитивний політичний вибір конкретних церков і віруючих є основою для політичного діалогу віруючих і невіруючих, релігійних і нерелігійних інститутів, визначає принципи політики партій і рухів щодо релігії і церкви, політики церков і релігійних рухів у питаннях суспільно-політичного життя.

Академічне релігієзнавство. — К., 2000; Гараджа В. И. Религиоведение. — М., 1998; Доусон К. Религия и культура. — СПб., 2000; Элиаде М. История веры и религиозных идей. — М„ 2001.

А. Черній