Політологічний словник

Конституція України (1996 р.) — Основний Закон незалежної Української держави, в якому закріплено основні права, свободи і обов'язки громадян України, її суспільно-політичний та державний устрій. К. У. прийнята 28 червня 1996 р. Верховною Радою України. Вона складається з преамбули і п'ятнадцяти розділів. За К. Україна є суверенною, незалежною, унітарною, демократичною, соціальною, правовою державою — республікою (ст. 5). Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює таку владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Відповідно до ст. 6 К. У. державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Усе суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної, ідеологічної різноманітності. Найвищою соціальною цінністю в Україні К. У. визнано людину, її життя, здоров'я, честь, гідність, недоторканність, безпеку життя і діяльності. К. У. визначає суть та повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади, обумовлює статус інституту президентства, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, судових і прокурорських органів, визначає статус і роль місцевого самоврядування. У К. У. 1996 р. ширше і повніше, ніж у К. У. 1978 р., закріплено права і свободи громадян, зокрема політичні. Згідно зі ст. 36 К. У. громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення різноманітних потреб за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. З прийняттям у 1990 р. Декларації про державний суверенітет та відповідно до К. У. Україна самостійно здійснює і регулює свою соціально-економічну політику, керуючись певними правовими нормами як внутрішнього, так і міжнародного законодавства. К. У. закріплює територіальний устрій України і правовий статус Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України. В розділі 1 "Загальні засади" Україну визначено як соціальну державу. К. У. (ст. 18) визначено загальний підхід до зовнішньої політики держави, яка має бути спрямована на забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва з усіма членами міжнародної спільноти за загальними принципами міжнародного права.

Абетка української політики: Довідник // Авт.-упоряд.: М. Фоменко (кер. кол.), Л. Баденко, О. Воробйов та ін. — К., 1997. — Вип. З; Скрипнюк О. В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-річчя незалежності України. Монографія. — К., 2000; Слюсаренко А. Г., Фоменко М. В. Історія української конституції. — К., 1993; Кислий Павло, Вайз Чарльз. Становлення парламентаризму в Україні: На тлі світового досвіду. — К., 2000; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 1997; Орієнтири виборця 2002. Довідник / В. Замніус, Д. Ковриженко, Д. Котляр та ін. — К., 2002.

М. Головатий





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити