Політологічний словник

Лобі (від англ. lobby — майданчик для прогулянок, хол) — термін використовувався для означення майданчика для прогулянок у монастирі у XVI ст. Сторіччя згодом так само почали називати місце для прогулянок в палаті громад у Великій Британії. Нове значення терміна прийшло у XIX ст. із США, коли ним почали називати "купівлю" голосів у коридорах конгресу. У сучасній інтерпретації Л. — це група осіб в органах влади, які відстоюють інтереси певної сили, групи, інституту. Інтереси можуть мати як економічний, так і політичний характер, але прямо не пов'язаний з ідеологією. Своїх представників — захисників можуть мати профспілки, інші рухи, промислово-фінансові групи, іноземні країни. Лобі може "представляти" регіони тощо. Методами діяльності Л. є організація пропаганди, слухань, обговорень, підготовка проектів рішень, розробка законопроектів, апеляція до громадськості, формування громадської думки. Як методи можуть використовуватися незаконні і не публічні дії — підкуп, шантаж, тощо. Лобі може бути порівняно сталим і тимчасовим, створеним для прийняття конкретного рішення. Функціонування Л. може не регламентуватися законом, його діяльність може не афішуватися. Країни, що прагнуть діяльність Л. зробити прозорою, приймають відповідні закони. Пряма заборона Л. не призводить до знищення феномену та інституту, а тільки утаємничує діяльність. Діяльність Л. вважається негативною тоді коли воно є вузькоклановим і закритим інститутом, вдається до антизаконних дій. Натомість демократичний уклад передбачає наявність Л., його прозорої діяльності. Сприяє обмеженню кланового (закритого) характеру Л., тобто надає рівні можливості доступу до органів влади та представників влади, перешкоджає діяльності, що підпадає під категорію корупції. Для таких цілей існує практика, коли зацікавлені сторони можуть безпосередньо зв'язатися для роз'яснень (висловлення позиції) щодо тих чи інших питань з представниками влади, навіть з президентом, як це є у США. Практика, поширена у європейських країнах, в тому числі в Україні — прямі ефіри посадових осіб, "гарячі телефонні лінії" — теж сприяє прозорості та відкритому доступу, обмеженню закритості влади. Особи, що здійснюють зв'язок групи тиску з Л. або безпосередньо формують його (методом збирання потенційних прихильників), називаються лобістами. Вони можуть належати до Л. або бути поза ним.

Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко В. П. та ін. — К., 2002; Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К., 1998. — Т. 3.

Р. Балабан




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити