Політологічний словник

Лобізм (від англ. lobby — коридор, майданчик для прогулянок, кулуари) — діяльність, спрямована на здійснення впливу на органи влади з метою прийняття ними рішень на користь певних осіб, груп тиску, тощо. Вплив на членів органів влади може здійснюватись як публічними заходами, так і зокрема формуванням громадської думки, що здійснює потужний вплив як публічний (відкритий) тиск, або підкупом, що здійснює вплив, але є корупційною дією.

Лобізм виникає там, де є органи, які здатні ухвалювати певні рішення. Це означає, що навколо цих органів можуть бути ті, хто зацікавлений вплинути на прийняття рішення.

Вважається, що за часів СРСР не було інституту Л. Він засуджувався як буржуазне явище. Тим часом в умовах розподільчої економіки великі підприємства змушені були мати тих, хто міг "вибивати" в "центру" матеріали тощо. Така діяльність прямо підпадає під визначення Л. Таким чином, не публічна діяльність лобістів не означає, що явища не існує. Окремі країни на сучасному етапі намагаються регламентувати лобістську діяльність, зокрема регламентацією лобістських структур, регламентацією їх фінансової діяльності тощо. Так, Конгрес США в 1995 р. прийняв "Акт про регулювання лобіювання".

В українській політиці лобізм де-факто присутній на всіх рівнях влади. Один з проявів лобізму є просування власних депутатів підприємницькими структурами. Разом з тим лобізм в Україні як явище і як процес не набув належного висвітлення та відповідної регламентації.

Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко В. П. та ін. — К., 2002; Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К„ 1998. - Т. 3.

Р. Балабан



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити