Політологічний словник

Національні меншини — національності, що становлять за кількістю меншину порівняно з основною масою населення певної території. Формувались у процесі історичного розвитку держав під впливом цілої низки чинників. Американський дослідник Р. Олівер зазначає серед них такі. По-перше, здійснювана протягом багатьох століть міграція європейців та їх поселення на інших континентах, що супроводжувалось утисками місцевого населення. По-друге, насильницька міграція африканського населення на Американський континенту період работоргівлі у ХVІІ-ХІХ ст. По-третє, завезення в період колоніалізму державами робочої сили в ті місця, де вона була необхідною. По-четверте, масова міграція з бідних країн у багаті під час економічного піднесення у 50 — 60-х роках XX ст. По-п'яте, розпад Австро-Угорської, Оттоманської імперій тощо, що спричинило виникнення нових держав. На думку німецького вченого Ф. Гекмана, в основі утворення національних меншин лежать три базові принципи: а) походження (шляхи формування); б) структурно-соціальне становище у суспільстві; в) політичні орієнтації. Відповідно до цього, за Ф. Гекманом, національні меншини є п'яти типів: 1. Національні меншини, що сформувалися внаслідок виникнення націй держав (національних держав), для яких важливою умовою було збігання державної самоорганізації й етнічної належності їхнього населення. "Острівки", що уособлювали відмінну етнічність у рамках утворення національних держав, і були національними меншинами. 2. Регіональні меншини (групи населення), які з різних причин усупереч уніфікації та асиміляції зберегли етнічну ідентичність. З. Мігранський тип меншин, який має два різновиди — поселенський та заробітчанський. Перший утворюють іммігранти, які прибувають з метою працевлаштування. 4. Колоніальний тип національних меншин. Це нащадки стародавнього населення завойованих і заселених колоністами територій, які у процесі пограбування, винищення і витіснення позбавлялися успадкованої ними економічної основи життя і соціальну структуру та культуру яких було майже знищено, 5.1, нарешті, нові національні меншини, утворення яких пов'язане із становленням нових національних держав внаслідок чисто колоніального поділу територій і встановлення кордонів без урахування етнічної специфіки.

До зазначених факторів, які наводять Р. Олівер та Ф. Гекман, слід додати й те, що виникнення національних меншин відбувалось також під впливом взаємодії різноманітних етносів у процесі становлення й розширення суверенних держав. Загалом сформувався мозаїчний у національному плані світ, де проблема меншин набула універсального характеру і постає фактично перед кожною державою, регіоном, а в окремих із них — надзвичайно гостро. Нині у світі практично неможливо віднайти країну, в якій би все населення розмовляло однією мовою, сповідувало єдину релігію, мало однакові культурні традиції та цінності.

Этничность на постсоветском пространстве: роль в обществе и перспективы: Материалы конференции. — К., 1997; Права людини в Україні / Інформ.-аналіт. бюл. Укр.-Амер. Бюро захисту прав людини: Вип. 21. Права меншин. — К., 1998.

О. Антонюк



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити