Політологічний словник

Однопалатна парламентська система — один із двох видів сучасної (після 1996 р.) структури законодавчого органу держави (інші види парламентів, що функціонували впродовж XX ст., — дво-, три -, чотирипалатні). За даними Міжпарламентського союзу, в останній чверті XX ст. на планеті відбулося зростання кількості однопалатних парламентів. Відтак за останні десятиліття частка двопалатних парламентів зменшилася з 46 % (26 із 56) у 1976 р. до 34 % (28 із 83) — у 1986 р. і 33 % (59 із 178) — у 1996 р., а кількість однопалатних відповідно зросла. Однопалатними стали, наприклад, парламенти в Новій Зеландії (1950), Данії (1953), Швеції (1969) та ін.

Питання визначення структури парламенту має певну складність. Так, у літературі Німецьку Федеральну раду (бундесрат) відносять зазвичай до других палат. Але Державну Раду Люксембургу і Національну Раду Словенії ряд дослідників не вважає за такі. Відповідно до німецької Конституції, парламент ФРН складається із однієї палати — Федерального парламенту (бундестагу), а бундесрат, який класифікують як другу палату парламенту, є органом представництва земель. Аналогічна ситуація — в Європейському Союзі. Проте в останньому випадку відповідний орган — Раду міністрів — не зараховують до других палат. До однопалатних відносять Норвезький стортинг, який після виборів розділяється на дві підпалати.

Однопалатні парламенти функціонують у державах з різною кількістю населення: населення Україні становить близько 48 млн. чол., у Китаї, за офіційними даними, — понад 1 млрд. 300 млн. чол. Як правило, однопалатні парламенти функціонують в унітарних державах (наприклад, у Данії, Фінляндії, Ісландії, Ізраїлі, Португалії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві та ін.), проте є й федеративні держави, в яких законодавчий орган — однопалатний (Коморські Острови, Сент-Кітс і Невіс, Федеративні Штати Мікронезії, Об'єднані Арабські Емірати). Формуються на основі прямих виборів. За кількістю членів однопалатні парламенти різняться: парламент Китаю є найбільшим (3000 осіб), парламент Ліхтенштейну — найменшим (15 осіб).

Правила роботи однопалатного парламенту обумовлюються, як правило, цілим рядом документів. Так, у Португалії діяльність парламенту — Асамблеї республіки — регламентується Конституцією, Органічним законом про Асамблею Республіки, Регламентом Асамблеї Республіки, законом про статус депутата. В Україні порядок діяльності Верховної Ради регулюється Конституцією України, Регламентом ВР України, законами: "Про постійні комісії Верховної Ради України", "Про статус народного депутата України", "Про поведінку народного депутата України (декларація про доходи)", "Про попередження корупції".

Однопалатні парламенти різняться структурою. Однак основними їхніми складовими є комітети, фракції, апарат, адміністративна, дослідна та контрольна служби; інститут омбудсмена.

Амеллер М. Парламенты. — М., 1967; Березюк О. Однопалатний парламент — недолік чи перевага // Право України. — 1997. — № 3; Браун Т. Порівняльне дослідження двопалатної та однопалатної систем у федеративних і унітарних державах // Вісник Програми сприяння парламентові України. — 1996. — № 3; Кислий П., Вайс Ч. Становлення парламентаризму в Україні на тлі світового досвіду. — К., 2000; Котелевская И. В. Современный парламент: парламент как институт государства // Государство и право. — 1997. — № 3; Кривенко Л. Розподіл влад і процесуальні права парламенту // Віче. — 1998. — № 3; Решетников Ф. Правовые системы стран мира. — М., 1993; Свєтова С. Практика парламентаризму. — К., 1997; Шаповал В. Зарубіжний парламентаризм. — К., 1993; Энтин Л. Разделение властей: опыт современных государств. — М., 1995.

М. Кармазіна




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити