Політологічний словник

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — найбільша й найважливіша міжнародна організація, створена у 1945 р. на конференції в Сан-Франциско за ініціативою провідних держав антифашистської коаліції внаслідок розгрому сил агресії та фашизму в Другій світовій війні. Основи діяльності ООН розроблялися в ході Другої світової війни 1939-1945 рр. Найважливішими етапами її створення були: Московська нарада міністрів закордонних справ СРСР, США і Великобританії (1943 р.), Думбартон-Окс конференція (1944 р.), Кримська (Ялтинська) конференція (1945 р.), Сан-Франциська конференція (1945 р.). Статут ООН підписано 24 жовтня 1945 р. і цей день відзначається як День ООН. Статут був підписаний 51 країною, в тому числі Україною як однією з держав — засновниць ООН. Ця організація була створена для підтримки та зміцнення міжнародного миру і безпеки, розвитку дружніх відносин між державами, здійснення міжнародного співробітництва в економічній, соціальній, культурній та інших сферах, а також для захисту прав людини. ООН заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів, які взяли на себе зобов'язання вирішувати міжнародні суперечки мирними засобами, утримуватися від погрози силою або від її застосування проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави та інших дій, несумісних з цілями Об'єднаних Націй. Згідно зі Статутом, держави мають надавати сприяння ООН у всіх її діях й відмовляти у допомозі будь-якій державі, проти якої ООН застосувала дії превентивного чи примусового характеру. ООН закликала сприяти тому, щоб держави — не члени Організації діяли так само, як і члени цієї організації відповідно до статутних вимог щодо підтримки міжнародного миру й безпеки. ООН не може втручатися у справи, які є компетенцією внутрішньої політики держави, проте цей принцип не виключає можливостей застосування примусових заходів проти тієї чи іншої держави на підставі Статуту. Демократичні принципи отримали свій розвиток у Декларації принципів, якими держави — учасниці керуються у взаємовідносинах й які є складовою Заключного акта Гельсінської наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975 р.)

Відповідно до Статуту ООН питання прийняття нових членів вирішується на Генеральній Асамблеї за рекомендацією Ради Безпеки ООН. Прийом нових членів відбувається на добровільних засадах й лише із числа миролюбних держав, які поділяють принципи організації та добровільно зобов'язуються виконувати статутні вимоги та інші зобов'язання перед ООН. На початок XXI ст. у складі ООН налічувалося 185 держав — членів. Офіційні й робочі мови в ООН — англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька. Постійне місцезнаходження штаб-квартири ООН — Нью-Йорк (США); є відповідні відділення у Женеві та Відні.

Основними органами ООН є Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з опіки, Міжнародний суд, Секретаріат. Рада Безпеки несе основну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Вона складається з 15 (до 1965 р. із 11) держав-членів, у тому числі 5 постійних членів ("велика п'ятірка"): Великобританії, Китаю, РФ (до 1991 р. СРСР), США, Франції і 10 непостійних, які вибираються на основі ротації з урахуванням представництва найважливіших регіонів земної кулі. Кожний з постійних членів Ради має право вето. Секретаріат ООН, який складається з 1600 співробітників у Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН та в її установах в інших містах (в основному у Женеві), очолює Генеральний секретар (з 1997 р. — Кофі Аннан). Першим Генеральним секретарем ООН був Трюгве Хальвдан Лі — норвезький дипломат. За цей час цю посаду обіймали сім видатних політичних діячів. Крім основних органів, система ООН включає численні агентства і спеціалізовані установи, з яких найважливіші такі: Всесвітня організація охорони здоров'я, Міжнародна організація (бюро) праці, Продовольча і сільськогосподарська організація, Організація з питань освіти, науки та культури, Міжнародна організація цивільної авіації, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародний союз електрозв'язку, Всесвітній поштовий союз та інші, а також ряд міжурядових організацій, включаючи Міжнародне агентство з атомної енергії, Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ).

Своєю діяльністю ООН робить істотний внесок у зміцнення міжнародного миру та безпеки. ООН подала значну допомогу в звільненні багатьох країн і народів від колоніальної залежності. У рамках ООН чи під її егідою було розроблено та ухвалено багато важливих міжнародних угод щодо припинення локальних воєн, роззброєння, мирного врегулювання територіальних та інших конфліктів, міжнародного співробітництва в сфері економіки, культури, захисту довкілля. Близькосхідна криза 1956 р. поклала початок новій практиці в діяльності ООН — миротворчим операціям, використанню багатонаціональних збройних сил під командуванням ООН для підтримки контролю над ворогуючими сторонами чи співтовариствами з метою вирішення міжнародних конфліктів. Однак досвід миротворчих операцій ООН поряд з успіхами показав їхні обмежені можливості при ліквідації міжнаціональних і міждержавних конфліктів.

Згідно зі Статутом ООН Рада Безпеки має право застосовувати дії за допомогою військових підрозділів держав-членів ООН, які надали їх у розпорядження цієї авторитетної міжнародної організації. Раді Безпеки належить виключна компетенція у вирішенні всіх питань, пов'язаних зі створенням та функціонуванням збройних сил ООН. Рішення Ради Безпеки з усіх питань, крім процедурних, вважаються прийнятими, якщо за них подано не менше 9 голосів, за умови, що жоден із постійних членів Ради не проголосував проти. Адже постійні члени Ради Безпеки мають право вето.

Економічна і Соціальна рада ООН створена у 1946 р. Під керівництвом ГА ООН здійснює розподіл у сфері міжнародного й соціального співробітництва. Ця Рада керує діяльністю 6 функціональних і 5 регіональних комісій ООН, а також рядом постійних комітетів та експертних органів. Вельми характерним є той факт, що з 1947 р. діє Економічна комісія ООН для Європи (ЄЕК). Пріоритетними напрямами діяльності цього сектора, загалом ООН та ЄЕК зокрема є охорона навколишнього середовища, розвиток нових форм торгово-економічного і промислового співробітництва, а також транспорт, статистика, стандартизація, ряд напрямів науково-технічних зв'язків. Поряд з цією комісією слід назвати Економічну комісію ООН для країн Африки (ЕКА), для Західної Азії (ЕКЗА), для країн Латинської Америки і Карибського басейну та інші. Кожна із них проводить належну роботу у відповідному регіоні.

З 1945 р. діє Міжнародний суд — основний судовий орган ООН, що складається із 15 суддів, які обираються на 5 років, й кожні 3 роки оновлюється на одну третину. При ГА ООН створено інститут — Рада з питань опіки підопічними територіями. Всією поточною діяльністю ООН керує Секретаріат цієї міжнародної організації.

Діяльність ООН за 60 років її існування неодноразово піддавалася критиці як з боку представників СРСР, які в перші роки існування останньої вбачали у ній інструмент гегемонії Заходу, так і в наступні роки з боку США за її неефективність у вирішенні локальних конфліктів в країнах, що розвиваються, в Азії й Африці. ООН також критикують за її надмірний бюрократичний апарат (разом із спеціалізованими та іншими асоційованими організаціями — понад 25000 працівників наприкінці XX ст.). ООН відчуває серйозні фінансові труднощі у зв'язку з систематичними затримками виплати фінансових внесків з боку країн — учасниць, у тому числі великих держав.

Незважаючи на недоліки в діяльності ООН, вона залишається дійовою всесвітньою організацією суверенних держав зі збереження міжнародної безпеки та всебічного міждержавного співробітництва.

Вельми показово, що Україна у 1998 — 1999 pp. головувала на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН й цю місію виконував міністр закордонних справ України Г. Удовенко. Дещо пізніше наша держава була серед непостійних членів Ради Безпеки ООН.

Устав ООН и Статут Международного суда. — Нью-Йорк, 1948; Правила процедуры многосторонней дипломатии. — М., 1986; Basic facts about the United Nations. — U.N.N.Y., 1998; Основные факты об ООН. — М., 1999; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 1997; Политическая энциклопедия. — М., 2003; Мировое политическое развитие: век XX. — М., 1994.

А. Кудряченко





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити