Політологічний словник

Ордонанс (фр. ordonnance — постанова, розпорядження, від лат. ordo — порядок) — акт глави держави у Франції, Сенегалі, Алжирі та інших країнах, що належить до сфери законодавчої діяльності, але використовується у разі виняткових причин або в період, коли діяльність парламенту призупинено в результаті виняткових обставин.

М. Головатий Орієнтація політична (фр. orientation — звернений на схід, від лат. oriens — схід) — певні уявлення політичних суб'єктів (соціальних груп, індивідів) про цілі й завдання діяльності політичних партій, політичного режиму, суспільства загалом О. п. є складовою політичної культури суспільства (за визначенням Г. Пауелла й Г. Алмонда) як сукупності індивідуальних позицій, цінностей і настанов учасників цієї політичної системи, що становлять основу політичних дій і надають їм певного значення. Тривалість перехідного періоду, стійкість демократичного режиму визначаються домінуючими орієнтаціями основних груп населення, політичних суб'єктів. Згідно з Г. Пауеллом і Г. Алмондом, О. п. громадян поділяється на пізнавальні, оцінні й афективні орієнтації, тобто пов'язані зі знаннями, судженнями, почуттями протидії щодо політичних об'єктів, конформізму (нонконформізму). О. п. формується на основі історично й соціально вироблених моделей політичного життя певного суспільства, цілей і цінностей окремого індивіда, політичного режиму, особистої й групової поведінки у політиці. В основі уявлень про державний устрій, політичний режим перебувають права людини. Залежно від цього розрізняють такі орієнтації: демократичні (політичний плюралізм, широка політична участь); ліберальні (індивідуалізм, приватна власність, підприємництво); колективістські (суспільна власність на засоби виробництва, колективізм, рівність); фашистські (вождізм, антисемітизм, расизм); консервативні, націоналістичні. Окремі суб'єкти політичного процесу дотримуються орієнтації змішаного типу: ліберально-демократичні, християнсько-демократичні, національно-демократичні, "центристські" тощо. Стосовно держави розрізняють О. п.: етатистські (держава інтерпретується як основний інтегруючий чинник суспільства) або анархістські (заперечення ролі держави як інтегруючого чинника суспільства). О. п. можуть мати масовий та індивідуальний характер.

Г. Дашутін





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити